Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Корм" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Стелсі" та Приватного підприємства "GANDER" про визнання недійсним договору переведення боргу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.09.2008 року по справі №17/183-08 (суддя Суховий В. Г.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.11.2008 року справі №17/183-08 (головуючий суддя Разіна Т. І., судді Агрикова О. В., Фаловська І. М.), в позові до ТОВ "GANDER" відмовлено. Провадження у справі до ПП "Стелсі" припинено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корм" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.11.2008 року та рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2008 року, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення та припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Семекстрейд-ІСТ" надіслало до Вищого господарського суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому проти вимог та доводів скаржника заперечує.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники першого відповідача в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників першого відповідача.

За згодою представників позивача, другого відповідача та третьої особи в судовому засіданні 17.02.2009 року оголошені вступна та резолютивна частина постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, другого відповідача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Місцевим та апеляційним судом встановлено, що 29.12.2006 року між ПП "GANDER", ТОВ "Корм" та ПП "Стелсі" був укладений договір про переведення боргу на підставі статей 520- 523 ЦК України. В пункті 1 укладеного договору сторони обумовили, що цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язальної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору від 01.07.2005 року, укладеним між Первісним боржником та ТОВ "СІМПЛІ-ТРЕЙД", договору відступлення права вимоги від 27.12.2006 року, укладеного між ТОВ "ПРОММАСЕНЕРГО" і ПП "СТЕЛСІ".

Пунктом 2 сторони договору закріпили, що первісний боржник переводить на нового боржника (по справі - позивач) борг (грошове зобов'язання) в розмірі 581 924,07 грн., в т.ч. ПДВ, що виник на підставі основного договору.

Апеляційним господарським судом встановлено, що укладений між сторонами договір про переведення боргу відповідає вимогам ст. ст. 626- 628 ЦК України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності фактів обману і наявності їх безпосереднього зв'язку із волевиявленням

Під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину. Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості і наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.

Посилання скаржника на те, що ПП "GANDER" в порушення п. 5 спірного договору не надало позивачеві необхідну документацію, пов'язану з виникненням боргу, колегія відхиляє, оскільки дослідивши вказані обставини, місцевий та апеляційний суди встановили, що позивачем не надано доказів в розумінні статей 32, 34 ГПК України, що відповідачі по справі надавали шляхом повідомлення відомості, які не відповідають дійсності, або замовчували обставин, що мають істотне значення для угоди.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції відхилені доводи позивача про невиконання відповідачем-2 обов'язку передати документи, пов'язані із виникненням боргу, оскільки в п. 5 спірного договору зазначено, що вся документація була передана. Підписанням спірного договору позивач підтвердив зазначені обставини.

Також судом першої інстанції на підставі наявних в справі доказів встановлено, що після укладення спірного договору позивачем вчинені дії, які засвідчують схвалення такого договору та його виконання, зокрема: складання акта звірки взаємних розрахунків станом на 27.02.2007 року, відповідь позивача на претензію третьої особи від 28.03.2007 року, акт прийому-передачі документів від 10.04.2008 року.

Виходячи із встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин, ними було вірно застосовані норми матеріального права та зроблений обгрунтований висновок про відмову в позові позивачу.

Оскільки щодо відповідача-1 ПП "Стелсі" Державним реєстратором 18.03.2008 року проведена державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, суди першої та апеляційної інстанцій вірно дійшли висновку про припинення юридичної особи, як це випливає із ст. ст. 89, 91 ЦК України, а тому дійшли вірного висновку про припинення провадження у справі стосовно відповідача-1 ПП "Стелсі" на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки апеляційного та місцевого судів відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень не вбачається.

Керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корм" залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.11.2008 року по справі № 17/183-08 та рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2008 року по справі № 17/183-08 залишити без змін.