16 лютого 2009 р. справа №13/358-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

за участю представників сторін:

від Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. -не з'явилися,

від Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2. -ОСОБА_3.

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.08.08 (суддя Лиховид Б.І.) позов задоволено.

Харківський апеляційний господарський суд (судді: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.) переглянув вказане рішення і постановою від 20.10.08 скасував його і в позові відмовив.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1. вважає постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду, як законне та обгрунтоване, залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника ФОП ОСОБА_2, Вищий господарський суд України,

Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1. заявлено позов до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2. про стягнення 7 050,00грн.

Обгрунтовуючи свої вимоги, ФОП ОСОБА_1. послалась на те, що вона для представлення її інтересів у справі №2/415-07 господарського суду Сумської області уклала з адвокатом ОСОБА_4. угоду №289-Р/07 від 23.08.07 та №362-Р/08 від 04.03.08 і згідно цих угод заплатила адвокату 7 050,00грн.

Вказані судові витрати ФОП ОСОБА_1. вважає збитками, тому просить їх стягнути з відповідача, оскільки рішення у справі №2/415-07 прийняте на її користь.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд погодився з обгрунтуванням позивача.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в позові, апеляційна інстанція виходила з того, що згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, у тому числі адвокатські послуги, стягуються в межах справи, в якій були понесені витрати і що чинним законодавством не передбачено стягнення судових витрат шляхом заявлення окремого позову.

Вказаний висновок відповідає чинному законодавству та матеріалам справи.

Слід зазначити, що відповідач не є стороною у договорі №289-Р/07 від 23.08.07 та №362-Р/08 від 04.03.08, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, тому і не може бути відповідачем по згаданим договорам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.08 у справі №13/358-08 господарського суду Сумської області залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. - без задоволення.