СУДОВА ПАЛАТА З ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
18.10.2001
(Витяг)
У березні 1998 р. Н. звернувся в суд із позовом до
Бердичівського держлісгоспу про відшкодування шкоди, заподіяної
ушкодженням здоров'я. Позивач зазначав, що працював у відповідача
трактористом і 20 листопада 1990 р. з вини відповідача одержав
травму лівого ока. Згідно з висновком МСЕК від 14 березня 1991 р.,
його визнано інвалідом I групи із втратою 100 % професійної
працездатності.
Посилаючись на те, що спочатку відповідач виплачував йому
щомісяця відшкодування втраченого заробітку, а потім відмовив у
цьому, позивач просив стягнути втрачений заробіток, одноразову
допомогу та відшкодувати моральну шкоду.
Справа розглядалася судами неодноразово. Рішенням
Дзержинського районного суду від 18 березня 1999 р. позов
задоволено частково. Постановлено стягнути з Бердичівського
держлісгоспу на користь Н. відшкодування втраченого заробітку за
період із 20 жовтня 1997 р. по 13 березня 1999 р. в сумі 1 тис.
114 грн. і щомісяця по 64 грн., а також одноразову допомогу та
моральну шкоду.
Ухвалою судової колегії в цивільних справах Житомирського
обласного суду від 5 травня 1999 р. рішення районного суду в
частині стягнення одноразової допомоги та моральної шкоди
скасовано і постановлено нове рішення про відмову в задоволенні
цих вимог. У решті рішення суду залишено без зміни.
Постановою президії Житомирського обласного суду від 24
вересня 1999 р. рішення судової колегії цього суду в частині
залишення рішення районного суду без зміни скасовано і направлено
справу на новий розгляд.
Останнім рішенням Житомирського обласного суду від 5 червня
2001 р. позов Н. до Бердичівського держлісгоспу про відшкодування
шкоди, заподіяної здоров'ю, задоволено частково. Постановлено
стягнути з розрахункового рахунку Бердичівського держлісгоспу на
користь Н. одноразово 820 грн. 96 коп., витрати на проїзд до
медичних закладів у сумі 241 грн. 22 коп., на оплату праці
адвоката - 250 грн., придбання ліків - 45 грн. 50 коп., а всього
на загальну суму 1 тис. 357 грн. 68 коп. та щомісяця по 73 грн. 82
коп. - з 1 червня по 14 вересня 2001 р. У решті позовних вимог
відмовлено.
У касаційній скарзі Н. порушив питання про скасування
постановленого рішення з посиланням на те, що суд не додержав норм
матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та
перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, судова палата з
цивільних справ Верховного Суду України визнала, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 333 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
під час розгляду справи в
касаційному порядку суд перевіряє правильність застосування судом
першої чи апеляційної інстанції норм матеріального або
процесуального права і не вправі встановлювати або вважати
доведеними обставини (факти), що не були встановлені в рішенні чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими.
Вирішуючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини
справи і застосував норми матеріального права, тому доводи
касаційної скарги в цій частині є необгрунтованими.
Разом з тим суд допустив істотне порушення норм
процесуального права. Відповідно до п. 3 "Прикінцевих положень"
Закону від 23 вересня 1999 р. ( 1105-14 ) (1105-14)
"Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності", з 1 квітня 2001 р. відшкодування шкоди, медична,
професійна та соціальна реабілітація особам, які потерпіли до
набрання чинності цим Законом і мали право на зазначені страхові
виплати та соціальні послуги, провадяться Фондом соціального
страхування; уся заборгованість потерпілим на виробництві та
членам їхніх сімей, яким до набрання чинності цим Законом
підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної
і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я,
виплачується цими підприємствами, установами та організаціями, а в
разі їх ліквідації без правонаступника - фондом соціального
страхування.
Вирішуючи питання про стягнення щомісячних платежів на
відшкодування шкоди за період з 1 червня по 14 вересня 2001 р.,
суд усупереч вимогам названого Закону ( 1105-14 ) (1105-14)
не залучив до
участі у справі як належного відповідача Фонд соціального
страхування, що є безумовною підставою для скасування рішення в
цій частині і направлення справи на новий судовий розгляд.
У частині стягнення одноразово суми 820 грн. 96 коп., а також
витрат на проїзд до медичних закладів, на придбання ліків та
оплату праці адвоката рішення залишено без зміни.
Керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
, судова палата з цивільних
справ Верховного Суду України рішення Житомирського обласного суду
від 5 червня 2001 р. в частині спору про відшкодування втраченого
заробітку за період з 1 червня по 14 вересня 2001 р. скасувала і
направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
"Рішення Верховного Суду України",
2002 р.