ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                            20.03.2001

                             (Витяг)

     Постановою судді  Жовтневого районного суду м.  Запоріжжя від
19  вересня  2000  р.  І.  Л.   притягнено   до   адміністративної
відповідальності  на  підставі  ст.  7 Закону від 5 жовтня 1995 р.
"Про боротьбу з корупцією" ( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
         (далі -  Закон),  піддано
адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. та
заборонено займати посади  в  державному  апараті  протягом  трьох
років з дня звільнення.

     І. Л.  визнано винною в корупційному діянні, передбаченому п.
"а" ч.  2 ст. 1 Закону ( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
        , яке полягає в тому, що вона,
перебуваючи  на  державній  службі  на  посаді  начальника  ДПІ  в
Приазовському районі Запорізької області, впродовж 1997 - 1999 рр.
незаконно одержувала матеріальні блага, послуги й інші переваги.

     Так, восени  1997  р.  І.  Л.  просила  голову  КСП  "Таврія"
виділити для її чоловіка  І.  А.,  фермера  господарства  "Доник",
плуг,  списаний  трактор  та автомобіль ГАЗ-53.  За розпорядженням
голови  цього  підприємства  І.  А.   були   надані   плуг,   який
використовувався до 1999 р.,  та автомобіль ГАЗ-53,  яким протягом
трьох днів був перевезений урожай фермера.  Гроші за  використання
техніки в касу КСП внесені не були.

     Улітку 1998  р.  на  прохання  І.  Л.  голова КСП "Більшовик"
виділив автомобіль  ГАЗ-53,  на  якому  шофер  цього  підприємства
працював на збиранні врожаю фермера п'ять днів.  Оплату в касу КСП
за користування автомобілем не здійснено.

     Із серпня 1998 р.  по травень 1999 р.  на складі цього ж  КСП
зберігалися  зерно та соняшник,  зібрані з полів І.  А.  Оплату за
послуги було проведено за заниженою ціною.

     Восени 1998  р.  на  прохання  І.  Л.  для  збирання   врожаю
соняшника з полів І.  А. голова КСП "Дума Леніна" виділив комбайн,
який використовувався чотири дні.  Гроші за це в касу підприємства
не внесено.

     На прохання  І.  Л.  голова  КСП  "Азовець"  надав  І.  А.  в
користування приміщення складу, який використовувався фермером для
зберігання продукції протягом 1996 - 1998 рр. Оплату за зберігання
цієї продукції в касу КСП не здійснено.

     Голова Верховного Суду України  визнав,  що  постанова  судді
підлягає  скасуванню,  а  провадження  у справі - закриттю з таких
підстав.

     Як вбачається з матеріалів справи, факт вчинення І. Л. восени
1997  р.  корупційних  діянь,  що не містять складу злочину,  було
встановлено слідчим СВ Приазовського РВ УМВС у Запорізькій області
при  розслідуванні кримінальної справи.  Постановою цього слідчого
від 23 листопада 1999 р.  в порушенні кримінальної справи щодо  І.
Л. відмовлено  на  підставі  п.  2 ч.  1 ст.  6 КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
         за
відсутністю в її діях складу злочину.  В матеріалах  справи  немає
відомостей   про   те,  що  цю  постанову  було  скасовано.  Проте
постановою заступника начальника відділу боротьби з корупцією УСБУ
в  Запорізькій  області  від  21  серпня  2000  р.  повторно  було
відмовлено в порушенні кримінальної справи за цим  самим  епізодом
щодо І.  Л.  на підставі п.  2 ч. 1 ст. 6 КПК, а 22 серпня 2000 р.
було складено протокол про вчинення  нею  корупційного  діяння,  в
якому зазначено також про вчинення корупційних діянь протягом 1996
- 1999 рр.

     За змістом ч.  2 ст.  38 КпАП ( 80731-10 ) (80731-10)
        ,  якою передбачено
строки  накладення  адміністративних  стягнень,  у  разі відмови в
порушенні кримінальної справи або її закритті,  але за наявності в
діях     порушника    ознак    адміністративного    правопорушення
адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через
місяць   з   дня   прийняття   рішення  про  відмову  в  порушенні
кримінальної справи, проте в межах строків, передбачених ч. 1 цієї
статті,  тобто  не  пізніше  ніж  через  два місяці з дня вчинення
правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня
його виявлення.

     Як вбачається з постанови судді, адміністративне стягнення за
вчинення корупційних діянь у 1996 - 1999 рр.  було накладено на І.
Л.  19 вересня 2000 р.,  тобто за межами строків, встановлених ст.
38 КпАП ( 80731-10 ) (80731-10)
        .

     Крім того,  протокол  про  вчинення  корупційних  діянь  було
складено з  порушенням  вимог  ст.  247  КпАП  ( 80732-10 ) (80732-10)
        ,  тому
провадження у справі підлягає закриттю.

     Виходячи з  наведеного   Голова   Верховного   Суду   України
постанову судді скасував і справу закрив.

 "Рішення Верховного Суду України",

 2002 р.