826/5840/13-а Про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафних санкцій щодо не призначення Товариством працівника, відповідального за проведення внутрішнього фінансового моніторингу - 23.10.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови № 35/17-4/20 ФМ від 27.03.2013 року, -

У квітні 2013 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Українська фінансова група" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Нацкомфінпослуг від 27.03.2013 року № 35/17-4/20 ФМ.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2013 року адміністративний позов - задоволено повністю:

- визнано протиправною та скасовано Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (249-15) та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом №35/17-4/20 ФМ від 27.03.2013 року.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідачем - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 04 грудня 2012 року по 31 січня 2013 року відповідачем - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг було проведено планову інспекцію Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група", за результатами якої відповідачем був складений Акт планової інспекції №11/16-4ФМ від 25 лютого 2013 року.

З вищезазначеного акту інспекції вбачається, що за висновками відповідача Приватним акціонерним товариством "Українська фінансова група" порушено:

- вимоги ч. 1 ст. 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", в частині призначення товариством працівника, відповідального за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, не з урахуванням вимог пункту 5 Порядку взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.10 № 747 (747-2010-п) , в частині не подання суб'єктом, крім спеціально визначеного Держфінмоніторингу інформацію, необхідну для взяття його на облік, протягом трьох робочих днів з дати призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;

- вимоги ч. 1 ст. 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" в частині призначення Товариством працівника, відповідального за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, не з урахуванням вимог пункту 2.6 розділу 2 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.08.03 № 25 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.03 за №715/8036 (z0715-03) , в частині призначення відповідального працівника відповідно до законодавства та у порядку, встановленому установчими та/або внутрішніми документами установи, до здійснення першої фінансової операції та пункту 2.13 розділу 2 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.08.03 № 25 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.03 за №715/8036 (z0715-03) , в частині не дотримання обов'язку керівником установи або особою, яка виконує його обов'язки, призначати відповідального працівника у відокремленому підрозділі (відокремлених підрозділах) у разі наявності в установи відокремлених підрозділів за поданням керівника відокремленого підрозділу або особи, яка виконує його обов'язки, за погодженням з відповідальним працівником установи.

На підставі зазначеного вище акту інспекції відповідачем було прийнято Постанову про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (249-15) та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом №35/17-4/20 ФМ від 27 березня 2013 року, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

При ухвалені оскаржуваної постанови, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що оскаржувана постанова відповідача №35/17-4/20 ФМ від 27 березня 2013 року - є не обґрунтованою та прийнята з порушенням вимог законодавства України.

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 року № 1070/2011 (1070/2011) , Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України та здійснює державне регулювання ринків.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню терроризму", державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються, зокрема, щодо страховиків (перестраховиків), ломбардів та інших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються іншими суб'єктами державного фінансового моніторингу), платіжних організацій та членів платіжних систем, що є небанківськими установами, - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що позивачем не порушено п.5 та п.10 Порядку взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого Постановою КМУ від 25 серпня 2010 року №747 (747-2010-п) (в частині не повідомлення Держфінмоніторингу щодо зміни інформації про відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу у наступних структурних підрозділах: філія у м. Миколаїв, перша філія в м. Миколаїв, Одеська обласна філія, Одеська філія, філія в м. Херсон, друга філія в м. Полтава, філія в м. Одеса, друга Севастопольська філія, Кримська філія, Одеська регіональна філія), так як змін інформації, яка стала підставою для взяття суб'єкта на облік у розумінні п.10 Порядку №747 не відбулося, оскільки останнім фактичним днем виконання трудової функції ОСОБА_5 на посаді директора департаменту правового забезпечення ПрАТ "Українська фінансова група" було 29.11.2012 року, а днем прийняття на ту саму посаду - 30.11.2012 року.

Зокрема, відповідно до вимог п. п. 5, 10 вказаного вище Порядку, суб'єкти, крім спеціально визначених, подають Держфінмоніторингу інформацію, необхідну для взяття їх на облік, протягом трьох робочих днів з дати призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник), але не пізніше дня проведення першої фінансової операції. У разі зміни інформації, яка стала підставою для взяття суб'єкта на облік, суб'єкт протягом трьох робочих днів з дати настання таких змін подає Держфінмоніторингу відповідну інформацію. Така інформація може подаватися на паперових носіях або в електронному вигляді.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказами від 02.03.2010 року №31-39 ОСОБА_5 призначений відповідальним працівником за проведення фінансового моніторингу у наступних структурних підрозділах ПрАТ "Українська фінансова група": філія у м. Миколаїв, перша філія в м. Миколаїв, Одеська обласна філія, Одеська філія, філія в м. Херсон, друга філія в м. Полтава, філія в м. Одеса, друга Севастопольська філія, Кримська філія, Одеська регіональна філія (а.с. 44-91).

Також, згідно з копією трудової книжки ОСОБА_5, яка наявна в матеріалах справи, останнього було звільнено наказом від 29.11.2012 року №143-к та знову прийнято на посаду директора департаменту правового забезпечення ПрАТ "Українська фінансова група" відповідно до наказу від 30.11.2012 року №146-к.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем, на виконання вимог п. п. 5, 10 "Порядку взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму" не було повідомлено Держфінмоніторингу України про звільнення, а згодом і призначення ОСОБА_5 відповідальним працівником за проведення фінансового моніторингу у наступних структурних підрозділах: філія у м. Миколаїв, перша філія в м. Миколаїв, Одеська обласна філія, Одеська філія, філія в м. Херсон, друга філія в м. Полтава, філія в м. Одеса, друга Севастопольська філія, Кримська філія, Одеська регіональна філія.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що відповідно до Наказу 29.11.2012 року №143-к трудовий договір ОСОБА_5 з позивачем було припинено, та згідно з наказом від 30.11.2012 року №146-к укладено новий трудовий договір (прийнято на посаду директора департаменту правового забезпечення ПрАТ "Українська фінансова група"), а не поновлено на попередній посаді.

Колегія суддів звертає увагу, що вказаними вище пунктами Порядку чітко передбачений обов'язок повідомлення відповідача про зміну інформації, яка стала підставою для взяття суб'єкта на облік, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не позбавлявся обов'язку, встановленого п. п. 5, 10 вказаного Порядку щодо повідомлення відповідача про звільнення та подальше призначення ОСОБА_5, не зважаючи на те, що фактично службові обв'язки працівника ПрАТ "Українська фінансова група" на посаді директора департаменту правового забезпечення не припинялись.

Як вбачається з оскаржуваної постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 35/17-4/20 ФМ від 27.03.2013 року, підставою для накладення на позивача штрафу стало й те, що ПрАТ "Українська фінансова група" не було призначено відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу у відокремлених підрозділах в м. Сімферополь та у п'ятій філії м. Одеса протягом періоду з 01.08.2011 року по 30.11.2012 року.

Так, ч. 1 ст. 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства, нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та інших суб'єктів державного фінансового моніторингу встановлює правила, розробляє програми проведення фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення, крім спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи.

Відповідно до п.2.6 та п.2.13 розділу ІІ Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг від 05.08.2003 № 25 (z0715-03) , відповідальний працівник призначається відповідно до законодавства та у порядку, встановленому установчими та/або внутрішніми документами установи, до здійснення першої фінансової операції. У разі наявності в установи відокремлених підрозділів за поданням керівника відокремленого підрозділу або особи, яка виконує його обов'язки, за погодженням з відповідальним працівником установи керівник установи або особа, яка виконує його обов'язки, призначає відповідального працівника у відокремленому підрозділі (відокремлених підрозділах).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, відповідно до якого вказані вище філії не здійснювали фінансових операцій після створення та до завершення періоду, який перевіряється, а тому відповідач помилково вважав, що ПрАТ "УФГ" порушено вимоги п.2.6 та п.2.13 Положення №25 (z0715-03) .

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не призначено відповідального працівника установи, так як вказані філії не здійснювали фінансової діяльності, а тому не настав кінцевий термін призначення таких осіб.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження того, що у відокремлених підрозділах в м. Сімферополь та у п'ятій філії м. Одеса протягом періоду з 01.08.2011 року по 30.11.2012 року.

Крім того, апеляційний суд вважає помилковим висновок Окружного адміністративного суду м. Києва про те, що позивачем не було допущено ненадання інформації на письмовий запит Нацкомфінпослуг від 27.12.2012 р. № 5/16-4/1, щодо проведених фінансових операцій сума яких, відповідно до законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, перевищує або дорівнює 150000 грн.

Зокрема, в оскаржуваній постанові відповідача №35/17-4/20 ФМ від 27.03.2013 року зазначено, що позивачем порушено вимоги п. 13, п. 16 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про запобігання та протидію і легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", а саме не надано інформацію на письмовий запит Нацкомфінпослуг від 27.12.2012 № 5/16-4/1, щодо проведених фінансових операцій сума яких, відповідно до законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, перевищує або дорівнює 150000 грн.

Так, відповідно до п. 13, п. 16 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про запобігання та протидію і легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний, зокрема: надавати на запит відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу інформацію, необхідну для перевірки фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; забезпечувати на документальний запит безперешкодний доступ суб'єктів державного фінансового моніторингу та правоохоронних органів до документів або інформації, що міститься в них, відповідно до вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем був направлений позивачу запит про надання документів, необхідних для приєднання їх до акта інспекції №5/16-4/1 від 27.12.2012 року, в якому просив надати інформацію та належним чином засвідчені копії наступних документів: наказів про призначення працівників, які протягом періоду, що перевірявся, відповідали за проведення фінансового моніторингу в ПрАТ "УФГ" та у всіх структурних підрозділах; щомісячних письмових звітів ПрАТ "УФГ" та всіх структурних підрозділів про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу за III квартал 2012 року; інформацію у вигляді таблиці (назва країни, дата проведення операції, П.І.П. клієнта, код ЄДРПОУ, назва юридичної особи) щодо проведення фінансових операцій ПрАТ "УФГ" госпрозрахунковими структурними підрозділами у період з 01.08.2011 по 31.12.2011 до/з наступних юрисдикцій: Ірак, Іран, Алжир, Ангола, Афганістан та ін.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було надано інформації на письмовий запит Нацкомфінпослуг від 27.12.2012 р. № 5/16-4/1, щодо проведених фінансових операцій сума яких, відповідно до законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, перевищує або дорівнює 150000 грн.

Також, апеляційним судом встановлено, що у відповідь на зазначений вище запит відповідача ПрАТ "УФГ" направило на адресу Нацкомфінпослуг лист від 28.12.2012 року № 3633-08, в якому письмово пояснили, що позивач здійснює фінансові операції тільки із фізичними особами без відкриття рахунків у сумі кожної операції, що не дорівнює та не перевищує 150 000,00 грн, не надавши відповідачу жодних документальних підтверджень відсутності таких операцій.

Колегія суддів звертає увагу, що направлення листа з поясненнями без надання підтверджуючих документів - не є належною відповіддю на офіційний запит органу державної влади.

Отже, підсумовуючи вищезазначене, дослідивши матеріали та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (249-15) та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом №35/17-4/20 ФМ від 27.03.2013 року - є законною, обґрунтованою та прийнятою суб'єктом владних повноважень з дотриманням вимог законодавства України, а тому апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, а тому постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2013 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група" є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Апеляційну скаргу відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2013 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2013 року - скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови № 35/17-4/20 ФМ від 27.03.2013 року - відмовити повністю.