СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 09.09.98

     м.Київ

                             (Витяг)

     Суд може  розглянути  справу  у відсутності сторони,  причини
неявки якої в судове засідання невідомі,  якщо у справі  достатньо
матеріалів для цього

     У червні  1996  р.  С.  звернулась  до  суду  зі  скаргою  на
неправомірні дії уповноваженої особи служби для надання  населенню
субсидій  сільської  ради,  зазначаючи,  що в квітні 1996 р.  вона
подала заяву про призначення їй субсидії,  однак 31 травня того  ж
року в задоволенні заяви їй було безпідставно відмовлено. Заявниця
просила суд визнати дії цієї уповноваженої особи неправомірними та
зобов'язати  призначити  їй субсидію з дня звернення з відповідною
заявою.

     Рішенням Києво-Святошинського    районного   суду   Київської
області від 25 липня 1996 р.,  залишеним без зміни ухвалою судової
колегії в   цивільних   справах   Київського  обласного  суду  від
10 вересня того ж року, в задоволенні скарги було відмовлено.

     Протест заступника  Голови Верховного Суду України постановою
президії обласного суду від 7 серпня 1997  р.  було  залишено  без
задоволення.

     У новому протесті заступник Голови  Верховного  Суду  України
порушив питання про скасування всіх судових рішень,  оскільки вони
постановлені з  порушенням  норм  матеріального  і  процесуального
права. Ухвалою судової колегії в цивільних справах Верховного Суду
України протест задоволено з таких підстав.

     Згідно з ч.  2 ст.  172 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
        ,  якщо відомостей про
причини неявки немає або ці причини  будуть  визнані  неповажними,
суд  може  справу слуханням відкласти або розглянути у відсутності
особи,  яка  не  з'явилась,  за  умови,  що  у  справі   достатньо
матеріалів  про  права  та  взаємовідносини сторін і немає потреби
заслухати особисті пояснення цієї особи.

     Із матеріалів  справи вбачається,  що 25 липня 1996 р.  С.  у
судове  засідання  не  з'явилась,  про  причини  неявки   суд   не
повідомила  і  судовий розгляд відбувся.  У постановленому рішенні
суд зазначив, що заявниця не надала документів про право власності
на  будинок  і  дозвіл на газифікацію,  тобто визнав,  що у справі
зібрано недостатньо матеріалів, а тому він не мав права розглядати
її у відсутності С.

     Визнаючи  доводи  скарги  необгрунтованими й відмовляючи в її
задоволенні,  суд  не  зазначив  у  рішенні,  у  зв'язку  з  чим і
виходячи  з  яких  норм  закону  він  дійшов  такого висновку. Суд
повинен  був  з'ясувати,  з  яких підстав, передбачених Положенням
про  порядок  надання  населенню субсидій для відшкодування витрат
на  оплату  житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу
та  твердого  палива  (затверджене  постановою  Кабінету Міністрів
України від 4 лютого 1995 р.  N 89 ( 89-95-п ) (89-95-п)
        ), С. було відмовлено
в наданні субсидії,  яке значення для вирішення цього питання  має
самовільне будівництво кухні.

     Враховуючи наведені обставини,  судова  колегія  в  цивільних
справах  Верховного Суду України усі постановлені в справі рішення
скасувала  і  направила  її  на  новий  розгляд  до  суду   першої
інстанції.

 Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 4(14), 1999 р.