СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 19.11.97
(Витяг)
Розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної споживачеві
продажем товару неналежної якості, не ставиться у залежність від
наявності матеріальної шкоди, вартості робіт, послуг по його
ремонту, суми неустойки, а грунтується на характері й обсязі
завданих споживачеві моральних і фізичних страждань.
Виконавець не несе відповідальності за недоліки у виконаних
роботах або наданих послугах по його ремонту, якщо доведе, що вони
виникли з вини самого споживача
У серпні 1995 р. Д. звернулась до суду з позовом до
Львівського магазину N 1 "Електрон", Львівської ПКФ "Електрон" і
Чернівецької ПКФ "Електрон" про обмін недоброякісного товару,
відшкодування моральної шкоди та стягнення неустойки. Позивачка
зазначала, що 29 жовтня 1994 р. у фірмовому магазині N 1
"Електрон" м. Львова вона придбала телевізор "Електрон" марки
61-ТК за 16 млн. крб. На початку березня 1995 р., у період
гарантійного строку, телевізор вийшов із ладу. Спочатку він був
відремонтований, але через кілька днів знову перестав працювати.
Посилаючись на те, що телевізор вийшов із ладу не з її вини, а
відповідачі відмовилися його відремонтувати або замінити на
якісний, позивачка просила задовольнити її вимоги. Зокрема,
зобов'язати відповідачів обміняти неякісний телевізор "Електрон"
на аналогічний належної якості або на телевізор іншої моделі з
відповідним перерахуванням купівельної ціни, поновити строк
давності для стягнення неустойки з Львівської ПКФ - за 710, а з
Чернівецької ПКФ - за 802 дні, а також стягнути з кожної з них по
500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням
Тернопільського обласного суду від 17 вересня 1997 р. позов Д.
було задоволено частково. Львівську ПКФ "Електрон" зобов'язано
замінити Д. телевізор "Електрон" марки 61-ТК на аналогічний
належної якості, а за його відсутності - на телевізор іншої моделі
(з відповідним перерахуванням купівельної ціни) протягом одного
місяця з дня набрання рішенням законної сили.
З Чернівецької та Львівської ПКФ на користь Д. стягнуто по
250 грн. моральної шкоди та 515 грн. 20 коп. неустойки, а також у
дохід держави - державне мито. В інших позовних вимогах Д.
відмовлено.
У касаційній скарзі Д. просила рішення обласного суду змінити
в частині визначення суми неустойки, яка підлягає стягненню з
відповідачів, збільшивши її відповідно до наведених позивачкою
розрахунків, та встановити строк її виплати.
Чернівецька ПКФ також просила змінити рішення обласного суду,
зокрема відмовити позивачці у стягненні неустойки і визначити
відшкодування моральної шкоди в мінімальному розмірі.
Львівська ПКФ просила скасувати рішення обласного суду,
вважаючи, що вона повинна бути звільнена від відповідальності,
оскільки недоліки товару виникли з вини споживача.
Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України
визнала, що касаційні скарги Д., а також Чернівецької та
Львівської ПКФ не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що 29 жовтня 1994 р. позивачка Д. придбала
у Львівському магазині N 1, який є структурним підрозділом
Львівської ПКФ "Електрон", кольоровий телевізор "Електрон" марки
61-ТК. Це підтверджується копією гарантійного талону на телевізор
із відповідною відміткою магазину.
Однак телевізор, проданий із гарантією якості на один рік,
вийшов із ладу 5 березня 1995 р., у зв'язку з чим позивачка
звернулася до Кіцманської телемайстерні, яка є структурним
підрозділом Чернівецької ПКФ, щодо надання їй як споживачці послуг
по гарантійному ремонту телевізора. Цього самого дня телевізор був
доставлений до майстерні, де його було відремонтовано.
15 березня 1995 р. телевізор знову вийшов із ладу, однак на
вимогу про повторний ремонт або заміну телевізора на інший Д.
було відмовлено усно, а 18 квітня 1995 р. вона одержала від
Чернівецької ПКФ письмову відмову.
Згідно з п. 1 ст. 14 Закону "Про захист прав споживачів"
( 1023-12 ) (1023-12)
від 12 травня 1991 р. (введений у дію з 1 жовтня 1991
р. ( 1024-12 ) (1024-12)
, відповідно до Закону від 15 грудня 1993 р.
( 3682-12 ) (3682-12)
діє в новій редакції з 15 січня 1994 р.) споживач при
виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного
або інших термінів, установлених обов'язковими для сторін
правилами чи договором, має право за своїм вибором вимагати від
продавця або виготівника:
а) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування
витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;
б) заміни на аналогічний товар належної якості;
в) відповідного зменшення його купівельної ціни;
г) заміни на такий самий товар іншої моделі з відповідним
перерахуванням купівельної ціни;
д) розірвання договору та відшкодування збитків, яких він
зазнав.
Судом установлено, що з вини виготівника, Львівської ПКФ, Д.
придбала телевізор неналежної якості, який з вини Чернівецької ПКФ
майстерня по ремонту й обслуговуванню телевізорів та побутової
техніки у період гарантійного строку належно не відремонтувала і
не здійснила його заміну.
Виконавець не несе відповідальності за недоліки у виконаних
роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини
самого споживача. Проте відповідачі не довели в судовому
засіданні, що недоліки в роботі нового кольорового телевізора
виникли саме з вини споживача внаслідок порушення правил
користування ним або його зберігання.
Вирішуючи питання про відповідальність, а також про наявність
і розмір збитків, заподіяних споживачеві у зв'язку з придбанням
телевізора неналежної якості, та про неможливість виконати ремонт
у період гарантійного строку, суд обгрунтовано зобов'язав
виготівника виконати певні дії на захист інтересів позивачки і
вказав строк для цього.
Так само обгрунтовано суд не визнав поважними причини
пропуску строку позовної давності й обмежився стягненням неустойки
за шість місяців перед зверненням до суду, навівши відповідні
розрахунки.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди вирішені судом
відповідно до ст. 441-1 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 24 Закону "Про захист
прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
і з урахуванням роз'яснень, які
Пленум Верховного Суду України дав у постанові від 31 березня 1995
р. N 4 ( v0004700-95 ) (v0004700-95)
"Про судову практику в справах про
відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Зокрема, розмір
моральної шкоди не ставився у залежність від наявності
матеріальної шкоди, вартості робіт, послуг, суми неустойки, а
зумовлювався характером та обсягом моральних і фізичних страждань,
заподіяних споживачеві.
З урахуванням наведеного суд обгрунтовано частково
задовольнив позов Д., тому посилання у касаційних скаргах на
невідповідність його висновків дійсним обставинам справи є
безпідставними. Суд повно й усебічно встановив обставини, що мають
значення для справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав
належну оцінку доказам в їх сукупності. Постановлене судове
рішення відповідає матеріалам справи і вимогам закону.
У зв'язку з викладеним судова колегія в цивільних справах
Верховного Суду України касаційні скарги Д., Львівської та
Чернівецької ПКФ "Електрон" залишила без задоволення, а рішення
Тернопільського обласного суду - без зміни.
Надруковано: "Рішення Верховного Суду України", 20 квітня 1999 р.