СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 19.11.97

                             (Витяг)

     Відповідно до  п.  1  ч.  1  ст.  343 ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
        
підставами для перегляду  у  встановленому  цією  статтею  порядку
рішень,  ухвал,  постанов у цивільних справах, що набрали законної
сили,  можуть бути лише такі  нововиявлені  обставини,  які  мають
значення  для вирішення справи й існували на час розгляду,  але не
були тоді відомі заявникові

     У серпні 1997 р.  Р.-С.  звернулась до  суду  із  заявою  про
перегляд  за  нововиявленими  обставинами  рішення  Миколаївського
обласного суду від 18 грудня 1992 р.  та ухвали судової колегії  в
цивільних  справах  Верховного  Суду України від 17 січня 1993 р.,
постановлених у справі за позовом Н. до неї про визначення порядку
використання земельної ділянки біля будинку.

     Підставою для перегляду рішення Р.-С.  зазначила те,  що  під
час  визначення  у  висновку  від  30 листопада 1992 р.  варіантів
використання земельної ділянки експерт виходив з того,  що  ширина
проїзду  у  воротах  становить  2,6  метра,  а  тому  запропонував
виділити цей проїзд у спільне використання.  Фактично ж споруди  і
насадження   на  ділянці  не  дають  можливості  користуватися  ні
воротами,  ширина яких значно менша від зазначеної  експертом,  ні
виділеною  в  спільне  використання частиною ділянки.  Оскільки на
момент вирішення спору ці обставини не  були  відомі  суду,  Р.-С.
просила задовольнити її вимоги.

     Миколаївський обласний суд ухвалою від 26 вересня 1997  р.  в
задоволенні заяви відмовив.

     У скарзі на зазначену ухвалу Р.-С.  порушила питання  про  її
скасування,  посилаючись  на  те,  що  вона  не відповідає вимогам
закону. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України
не знайшла підстав для скасування ухвали та задоволення скарги.

     Відповідно до п.  1 ч.  1 ст.  343 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
         підставами
для перегляду рішень,  ухвал і постанов у зв'язку з нововиявленими
обставинами є істотні для справи обставини,  що не були і не могли
бути відомі заявникові.  Тобто йдеться про обставини, які існували
на момент вирішення справи,  але з різних причин  не  були  відомі
заявникові.

     Відмовляючи в  задоволенні  заяви,  суд обгрунтовано вказав в
ухвалі,  що  обставини,  на  які  посилається   заявниця   як   на
нововиявлені,  не  можуть  вважатися  такими,  оскільки  на момент
вирішення спору вони вже існували і їй про  них  було  відомо.  Ці
обставини досліджувалися судами першої та касаційної інстанцій під
час вирішення спору, на них Р.-С. посилалася в касаційній скарзі.

     Виходячи з наведеного суд обгрунтовано відмовив у задоволенні
заяви через відсутність  нововиявлених  обставин,  а  тому  судова
колегія  в  цивільних  справах  Верховного  Суду  України залишила
скаргу Р.-С.  без задоволення,  а ухвалу Миколаївського  обласного
суду - без зміни.

 Надруковано: "Рішення Верховного Суду України", 20 квітня 1999 р.