22-ц/796/10639/2013 Про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - 12.09.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", третя особа: ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

Позивачі 26 березня 2013 року звернулись до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", третя особа: ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Посилаються на те, що 28 серпня 2007 року між ТОВ "Райфайзен лізінг Аваль" та СПД ОСОБА_7 був укладений договір фінансового лізінгу, на виконання умов договору останнім було сплачено 183000 грн., що складало 25% вартості обладнання. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер, ТОВ "Райфайзен Лізінг Аваль" в порушення законодавства звернувся до нотаріуса та обманним шляхом отримав виконавчий напис №106 від 21 січня 2008 року. Нотаріусом був виданий виконавчий напис на мертву людину, були відсутні документи, які підтверджують безспірність заборгованості. На підставі підробленого виконавчого напису ТОВ "Райфайзен Лізінг Аваль" 05 лютого 2008 року вилучив друкарське обладнання, яке знаходилось за адресою: АДРЕСА_1. Від спадкоємців наявність виконавчого напису приховали. Лише 29 липня 2010 року вони змогли отримати виконавчий лист від виконавчої служби Київського ВДВС Полтавського РУЮ.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 червня 2013року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ТОВ "Райффайзен ЛізингАваль", третя особа: ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду м.Києва від 12 червня 2013 року та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції незаконне, необґрунтоване та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи. Так, судом не дано вірної оцінки незаконним діям приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, оскільки суду відповідачами не надано доказу - засвідченої лізингодавцем копії рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення. Крім того, судом не звернуто уваги на те, що такий доказ не міг бути наданий, оскільки відповідно до Міграційної карти № 3099288 від 30 жовтня 2007 року ОСОБА_7 виїхав до РФ на лікування і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Степановское Красногоровского району Московскої області.

Представник відповідача ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Позивачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились про день та час розгляду справи повідомлялись належними чином, причини своєї неявки не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., вислухавши пояснення представника відповідача ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 серпня 2007 року між ТОВ "Райфайзен лізінг Аваль" та СПД ОСОБА_7 був укладений договір фінансового лізінгу № L1036-08/07, на виконання умов договору останнім було сплачено 183000 грн., що складало 25% вартості обладнання.

Згідно п.10.6 додатку №4 до договору 28 серпня 2007 року раніше сплачені лізінгоодержувачем платежі за цим договором не підлягають поверненню при достроковому припиненні цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи лізингоодержувачем ОСОБА_7 не було сплачено жодного лізингового платежу за користуванням предметом лізингу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_7

Згідно копії матеріалів спадкової справи спадкоємцями померлого ОСОБА_7 є: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Згідно з ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлено Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 284 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріал нотаріусами України", затвердженої Міністерством юстиції України від 03 березня 2004 20/5 (z0283-04) чинної на момент вчинення виконавчого напису, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

21 січня 2008 року приватний нотаріус Київського міськогонотаріального округу ОСОБА_4 вчиниввиконавчий напис в якому пропонував повернути СПД ОСОБА_7 на користь ТОВ "Райфайзен Лізінг Аваль" майно, що було придбано на умовах фінансового лізінгу.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з припиненням договору фінансового лізингу між двома суб'єктами господарської діяльності ТОВ "Райфайзен лізінг Аваль" та СПД ОСОБА_7, права та обов'язки за вищезазначеним договором не входять до складу спадщини, оскільки вони нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, як суб'єкта підприємницької діяльності, а тому їх права як спадкоємців не порушені.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 12 березня 2012 року залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 до ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" про визнання грошових коштів спадковим майном, стягнення коштів, апеляційну скаргу представника ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" - Максимченка І.В. - задоволено. Рішення Октябрського районного суду м. Києва м. Полтави від 14 листопада 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 до ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" про визнання грошових коштів спадковим майном, стягнення коштів відмовлено.

Апеляційний суд Полтавської області скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив з того, що, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер., після його смерті відкрилась спадщина та відповідно до ст. 608 ЦК України припинились зобов'язання по договору лізингу.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановлено цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Колегія суддів вважає, що оскільки позивачі не успадкували права та обов'язки за договором фінансового лізингу суб'єкта господарської діяльності, а тому їх права як спадкоємців фізичної особи не порушені, відповідно позивачі не наділені правом оскарження виконавчого напису нотаріуса про повернення предмету лізингу за вказаним договором.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції на дано оцінки незаконним діям приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і на законність оскаржуваного рішення не впливають.