22-ц/796/10002/2013 Про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири - 05.09.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліко-житлосервіс" про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 07 червня 2013 року,-

03.02.2012 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень та доповнень просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 заподіну майнову шкоду в сумі 14 910,70 грн., що складається з вартості відновлювального ремонту квартири внаслідок залиття - 13829,10 грн., пені за прострочення повернення суми основного боргу - 354, 14 грн., витрат на засіб для видалення вапняного нальоту на підлозі санвузла та коридору - 19,96 грн., витрат на фотокопії - 37, 50 грн., 20 грн. на почтові витрати, 650 грн. - витрати на прибирання.

Також просила відшкодувати моральну шкоду в сумі 5000 грн. та судові витрати по справі: 2942,40 грн. за проведення експертизи; 107,30 грн. за подачу клопотання про проведення експертизи; 5000 грн. - за юридичні послуги; 329 грн. 30 коп. - судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 13 грудня 2011 року вона повернулась додому з іншого міста, в якому перебувала з 18 жовтня 2011 р. В належній їй квартирі АДРЕСА_1 вона побачила наслідки залиття у виді плям чорно-жовтого кольору на стелі куні та санвузлу, здуття ламінату підлоги коридору та великої кімнати, деформації наличників, залитті плитки у санвузлі та коридорі якимось білим розчином тощо. Вона відразу звернулась до ТОВ "Ліко-житлосервіс" з заявою про факт залиття, працівники якого уважно обстежили її квартиру та склали відповідний акт. В той же день відповідач, який є власником квартири №200, розташованої поверхом вище, разом з сином піднялись до її квартири, ретельно оглянули заподіяну шкоду та відмовились визнати свою вину. Наступного дня прибув представник будівельної компанії для визначення вартості відновлювального ремонту. При цьому були присутні також відповідач та його син. Відповідач звертався до ТОВ "Ліко-житлосервіс" з проханням обстежити квартиру його сусідів №199, яке було задоволено. При цьому комісією було виявлено, що власник квартири №199 на місці санвузла облаштував гардеробну, що виключає можливість залиття з вказаної квартири.

рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на вказане рішення суду ОСОБА_1, з посиланням на неправильне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не погодився з доводами апеляційної скарги, вважає, що рішення суду є законним, обґрунтованим, його висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 з апеляційною скаргою не погодився, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Клопотання відповідача про перенесення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у відпустці з 02 вересня 2013 року в зв'язку з лікуванням, в тому числі санаторно-курортним, колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений завчасно, а саме 27.06.2013 р. З урахуванням вказаної обставини у відповідача була можливість вирішити питання щодо участі свого представника в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2013 р. Крім цього, доказів перебування представника у відпустці та лікуванні суду не надано.

З урахуванням заперечень позивача та його представника, які прибули в судове засідання з іншого міста, про що надано відповідні проїзні квитки, відсутності доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність вказаної особи.

Представник третьої особи ТОВ "Ліко-житлосервіс" Войтенко -Школа Л.В. просить ухвалити рішення відповідально до вимог закону.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності вини відповідача в залитті квартири позивача. При цьому суд вважав, що акт обстеження квартири позивача від 15.12.2011 р., складений комісією ТОВ "Ліко-житлосервіс" та висновок судової будівельно-технічної експертизи №11047/12-43 від 28.02.2013 р. не є належними та достатніми доказами залиття квартири з вини відповідача, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Судом встановлено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач є власником квартири №200 в будинку, що розташована поверхом вище над квартирою позивача.

13 грудня 2011 року позивачем було виявлено факт залиття належної їй квартири, в якій вона була відсутня близько двох місяців (а.с. 8 т.1).

15 грудня 2011 року комісією ТОВ "Ліко-житлосервіс" у складі: головного інженера ОСОБА_7, майстра технічної дільниці №1 ОСОБА_8, слюсаря-сантехніка ОСОБА_9 було обстежено квартиру АДРЕСА_1 з питання залиття з вище розташованої квартири №200. Комісією встановлено, що всі водопровідно-каналізаційні трубопроводи квартири №200 знаходяться в задовільному стані, протікання води з них не виявлено, але виявлено незначне протікання з лічильника гарячого водопостачання, що не могло стати причиною залиття. Ймовірною причиною залиття квартири №198 може бути халатне відношення мешканців квартири №200 до санітарно-технічного обладнання, та проливання води на підлогу. На час обстеження квартири №196 в ній було залито: санвузол - стеля (гіпсокартон пофарбований водоемульсійною фарбою); коридор - підлога (ламінат); кімната - підлога (ламінат) (а.с. 9 т.1).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, який брав участь у складенні акту комісії, суду пояснив, що прийшовши по заяві до квартири позивачки, він побачив, що вона була залита з вище розташованої квартири. Залита була стеля ванної кімнати та кухні, а на підлозі у ванній кімнаті та житловій кімнаті була вода. Оскільки в квартирі позички стояли чемодани, у нього склалось враження, що вона тільки приїхала.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що в свій час він допомагав позивачці робити ремонт в її квартирі. В грудні 2011 року вона його покликала, щоб він подивився наслідки залиття. По приїзду він побачив, що квартиру було залито. На підлозі води вже не було, проте залишились білі плями. У нього склалось враження, що квартиру було залито з квартири, розташованої поверхом вище.

Відповідно до висновку судового експерта КНДІСЕ ОСОБА_10 за наслідками проведення судової будівельно-технічної експертизи від 28.02.2013 р. № 11047/12-43, в результаті проведеного візуального обстеження наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 та вивчення фотокарток, що містяться в матеріалах справи, було встановлено, що наявність плям жовтого кольору, що спостерігалися на стелі в приміщенні туалету та на стелі і стіні в приміщенні кухні квартири №196 та відсутність будь-якого пошкодження стелі та стін в приміщенні квартири №200, а також наявність білих слідів витоку води з приміщення туалету квартири №196 в коридор та кімнату №5 свідчать про те, що потрапляння води в квартиру №196 вказаного будинку відбулося з простору вище розташованої квартири №200. Встановити конкретну причину витоку води станом на час проведення обстеження квартир не вбачається можливим (а.с. 107 -117 т.1).

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 підтвердила висновок експертизи та пояснила, що внаслідок того, що після залиття пройшов певний проміжок часу, встановити причину залиття не виявилось можливим. Також пояснила, що нею було оглянуто приміщення квартири №199, яка є дзеркальним відображенням квартири №200 та яка має спільну стіну з приміщенням санвузла квартири №200. В цьому приміщенні було передбачено приміщення санвузла, але на час проведення обстеження в ньому було обладнано гардеробну, а санітарно-технічне обладнання перенесено в приміщення ванної кімнати, яка розташована через коридор. При можливому витоку води з приміщення ванної кімнати, враховуючи місця потрапляння поди в квартиру №196, це не могло привести до тих наслідків залиття, яке спостерігалося в квартирі №196.

Колегія суддів вважає висновок експертизи та акт про залиття, який складено 15.12.2011 року, належними та допустимими доказами на підтвердження вини відповідача в залитті квартири позивача.

Вказані докази відповідають сукупності інших письмових доказів по справі та показам допитаних в судовому засіданні свідків.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду жодного доказу на спростування своє вини в залитті квартири позивача.

Відповідно до відповіді ТОВ "Ліко-житлосервіс" від 27.03.2012 р., в період з 01 жовтня 2011 року по 15 грудня 2011 року до диспетчерської служби не надходило викликів від ОСОБА_2 про залиття його квартири або пошкодження водопровідно-каналізаційної системи чи санітарно-технічного обладнання в його квартирі, що підтверджує висновки, викладені в акті від 15 грудня 2011 р., що останній навмисно, чи по халатному відношенню до санітарно-технічного обладнання в своїй квартирі (проливання води на підлогу) затопив нижче розташовану квартиру №196 (а.с. 162 т.1).

Встановивши факт залиття та заподіяння шкоди позивачу, суд першої інстанції на порушення вимог статей 212- 215 ЦПК України у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин, не дав належної оцінки наданим позивачем доказам та поясненням сторін, фактично поклав лише на позивача обов'язок доведення наявності вини відповідача в залитті приміщення, при цьому обґрунтував відмову в задоволенні позову припущенням, що її було заподіяно іншою особою.

За таких обставин ухвалене по справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

З урахуванням зібраних по справі доказів в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що саме ОСОБА_2, як власник квартири, з якої сталося залиття внаслідок проливання води на підлогу, повинен нести відповідальність за завдану шкоду.

При визначенні розміру заподіяної матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню на користь позивача, суд виходить з висновку судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1, а саме вартість робіт та матеріалів, які необхідно витратити для приведення квартири в стан, який існував до залиття квартири, складає 9817,56 грн.

Враховуючи характер заподіяної моральної шкоди, яка полягає у фізичних та моральних стражданнях позивача у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, їх глибину та тривалість, характер вчиненого правопорушення, ступень вини відповідача, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості, колегія суддів дійшла висновку, що розмір заподіяної моральної шкоди необхідно визначити в сумі 2000 грн.

Оскільки між сторонами виникли деліктні правовідносини, правові підстави для відшкодування шкоди з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України відсутні.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в сумі 329 грн. 30 коп. (214,60 грн. +114,70 грн.); витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судової експертизи в сумі 3 164 грн. 40 коп. (107,30 грн. +114,70 грн. +2942,40 грн.)

Оскільки при подачі до суду позову та апеляційної скарги позивачем не було сплачено судовий збір по вимогам немайнового характеру, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 164 грн. 65 коп. ( 107,30 грн. +57, 35 грн.)

Не підлягають відшкодуванню витрати, понесені у зв'язку з наданням юридичних послуг ТОВ "Юридична компанія ЮРОСС" в особі директора ОСОБА_3, оскільки позивачем не надано доказів, що вказані витрати пов'язані саме з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права.

Надані позивачем товарні чеки на друк фото та фото послуги не містять відповідної інформації, яка б давала можливість дійти висновку про понесення позивачем відповідних витрат саме у зв'язку з фактом залиття, а тому вказані витрати також не піддягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 9817 грн. 56 коп., на відшкодування моральної шкоди - 2000 грн., а всього на загальну суму 11 817 грн. 56 коп. (одинадцять тисяч вісімсот сімнадцять гривень п'ятдесят шість копійок).

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі: по сплаті судового збору в сумі 329 грн. 30 коп., витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судової експертизи в сумі 3 164 грн. 40 коп., а всього на загальну суму 3493 грн.70 коп. ( три тисячі чотириста дев'яносто три гривні сімдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 164 грн. 65 коп. (сто шістдесят чотири гривні шістдесят п'ять копійок).

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.