0907/2-8125/2011 Про визнання договору поруки припиненим - 21.08.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" в особі Івано-Франківської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання договору поруки припиненим, за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Гука Олексія Олеговича на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 червня 2013 року,-

Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 17.05.2007 року між ТзОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №93/КВ-07, за умовами якого позичальнику було відкрито мультивалютну відновлювальну кредитну лінію з лімітом 1000000,00 доларів США з кінцевимтерміном повернення 16.05.2017 року. З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань між банком, позивачем та позичальником 29.05.2007 року укладено договір поруки №93/П/3-07, згідно якого позивач поручився перед банком відповідати за зобов'язання позичальника. На підставі додаткового договору №93/2 від 25.09.2008 року до кредитного договору №93/КВ-07 були внесені зміни та включені додаткові платежі, які носять характер збільшення обсягу відповідальності як самого позичальника та і її, як поручителя, згоди на укладення якої вона не давала.

рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 червня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано поруку за договором поруки від 29.05.2007 року №93/П/3-07, укладеним між ОСОБА_4 та ТзОВ "Укрпромбанк" такою, що припинена.

На дане рішення представник ПАТ "Дельта Банк" - Гук О.О. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції зробив помилкові висновки про те, що за кредитним договором відбулось запровадження комісій без погодження з поручителем за договором поруки.

Апелянт також вказує, що при укладенні додаткового договору відсутнє збільшення розміру основного зобов'язання, неустойки, процентів за кредитним договором, а відповідно відсутні обставини, що б погіршували становище поручителя за кредитним договором. Крім того, договором поруки сторони обумовили момент припинення поруки та в п.12 спірного договору зазначили, що договір діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Вважає, що за наявності рішення Тисменицького районного суду від 26.03.2010 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя, є всі підстави для відмови у задоволенні позову.

На думку апелянта, суд даним обставинам не дав належної оцінки та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.

З вище наведених підстав просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, що у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення представників апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення не відповідає.

ТзОВ "Укрпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №93/КВ-07, за умовами якого позичальнику було відкрито мультивалютну відновлювальну кредитну лінію з лімітом 1000000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 16.05.2017 року. З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань між банком, позивачем та позичальником 29.05.2007 року укладено договір поруки №93/П/3-07, згідно якого позивач поручився перед банком відповідати за зобов'язання позичальника.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_6 та ТзОВ "Укрпромбанк" укладено додаткову угоду №93/2 від 25.09.2008 року до кредитного договору №93/КВ-07, за якою відбулася зміна основного зобов'язання, забезпеченого порукою, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя і такі обставини є підставою для припинення договору поруки.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Перелік способів захисту цивільних справ та інтересів міститься в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Проте такого способу захисту як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, законодавством України не передбачено. Не передбачає такого способу й укладений між сторонами договір поруки.

Однак суд першої інстанції наведеного не врахував і ухвалив помилкове рішення.

Розглянувши справу, в межах пред'явленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Гука Олексія Олеговича задовольнити.

рішення Івано-Франківського міського суду від 25 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" в особі Івано-Франківської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання договору поруки припиненим - відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.