530/956/16-а Про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника митниці у справі про порушення митних правил - 04.09.2018 Прийняття

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 08.11.2016 (суддя Должко С.Р) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 (головуючий Калитка О. М., судді: Кононенко З.О., Бондар В.О.)

у справі № 530/956/16-а за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Тодощука Андрія Васильовича, Львівської митниці Державної фіскальної служби про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про порушення митних правил,

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тодощука А.В. заступника начальника Львівської митниці ДФС, Львівської митниці ДФС, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Тодощука А.В. від 15.07.2016 у справі про порушення митних правил № 2629/20909/16 про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та закрити провадження у справі про порушення митних правил у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 05.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Львівська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, а саме статті 467 Митного кодексу України, яка не визначає виключного переліку триваючих порушень. На думку відповідача порушення, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України є триваючим, у зв'язку із чим є формально закінченим з моменту його суб'єктивного офіційного виявлення під час здійснення митних процедур, тобто з часу виявлення і фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідач вважає, що оскільки будь-яких інших даних щодо більш раннього виявлення вчиненого позивачем правопорушення судом не встановлено, то саме з вказаної дати слід починати відлік строку притягнення до відповідальності.

Крім того, митний орган звертає увагу на те, що судом першої та апеляційної інстанцій невірно обчислено строки, оскільки позивач 18.03.2016 ввіз на митну територію автомобіль, а постанова про порушення митних правил була винесена 15.07.2016, тобто в межах шестимісячного строку для накладення стягнення, передбаченого Митним кодексом України (4495-17) .

В свою чергу, позивач своїм правом подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.02.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Львівської митниці ДФС на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 08.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі № 530/956/16-а.

З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (1402-19) Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги № 530/956/16-а за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього Кодексу.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2018 матеріали адміністративної справи № 530/956/16-а за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Львівської митниці ДФС Тодощука А.В., Львівської митниці ДФС про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про порушення митних правил прийнято до провадження Верховного Суду, визнано можливим проведення попереднього розгляду справи та призначено попередній розгляд справи на 21.08.2018.

Під час попереднього розгляду справи суд дійшов висновку про те, що справу необхідно розглянути в судовому засіданні. Ухвалою суду від 21.08.2018 розгляд справи призначено на 04.09.2018 о 12 год. у судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: м.Київ, вул.Московська, 8, корп.5.

Сторони у справі були належним чином повідомленні про дату та час судового розгляду, однак у судове засідання не з'явились.

За правилами пункту 2 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Керуючись вищевикладеними положеннями цього Кодексу, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.06.2016 ОСОБА_2 за кермом автомобіля PEUGEOT EXPERT, реєстраційний номер НОМЕР_1, мав намір перетнути Державний кордон України для виїзду в Республіку Польща. Вказаний автомобіль є власністю німецького підприємства SAROG GmbH та зареєстрований на території Німеччини. Згідно доручення, виданого на ім'я позивача керівником підприємства SAROG GmbH Гансом-Юргеном Мюллером від 23.09.2015 ОСОБА_2 уповноважений користуватися вказаним автомобілем.

Під час проходження митного контролю в пункті пропуску "Шегині" митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС 27.06.2016 працівниками митниці складено адміністративний протокол за вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою 470 Митного кодексу України (4495-17) .

15.07.2016 заступником начальника Львівської митниці ДФС Тодощуком А.В. винесено постанову у справі про порушення митних правил № 2629/20909/16, якою прийнято рішення про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Підставою для прийняття вказаної постанови стало те, що 18.03.2016 ОСОБА_2 заїхав вказаним автомобілем на територію України і протягом більше 10 діб не вивіз його з території України. Частиною третьою статті 470 Митного кодексу України передбачено адміністративне покарання за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Одночасно було встановлено відсутність в АСМО "Інспектор" та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 27.06.2016

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, на момент винесення спірної постанови закінчилися, а тому така є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження в справі про порушення митних правил закриттю у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Вчинене позивачем правопорушення, яке проявилося у перевищенні встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку транзитних перевезень більше ніж на десять діб, є закінченим на одинадцятий день та не може розглядатися, як триваюче. Адже, диспозиція частини першої статті 467 Митного кодексу України містить перелік триваючих правопорушень (передбачені статями 469, 477-481, 485 цього Кодексу), в який не входить порушення митних правил, передбачене статтею 470 Митного кодексу України.

Суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.

Правовідносини у справі регулюються Митним кодексом України (4495-17) (далі - МК України (4495-17) ).

Спірним питанням у даній справі є правомірність застосування до позивача адміністративного стягнення за порушення митних правил, яке полягає у недотриманні строку транзитного перевезення транспортного засобу, в частині строку його застосування, чи є правопорушення, передбачене частиною третьою статті 470 МК, триваючим.

Частиною третьою статті 470 МК України встановлено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 95 МК України для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб. Частиною другою цієї статті встановлено, що до цього строку не включаються 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Частиною першою статті 192 МК України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Обставини, передбачені частиною другою статті 95 МК України у справі встановлені не були.

Позивачем перевищено встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 МК України 10-денний строк, що за диспозицією норми частини третьої статті 470 МК України, тягне накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 2696/20909/16 27.06.2016 о 08 год. 21 хв. в зону митного контролю пункт пропуску "Шегині" митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС із України до Республіки Польша в'їхав автомобіль марки PEUGEOT EXPERT. р.н. НОМЕР_1. під керуванням громадянина України ОСОБА_2

В ході митного контролю транспортного засобу та внесення даних про нього та особу, яка його переміщувала, в АСМО "Інспектор" та ЄАІС ДМС України виявилось, що громадянин України ОСОБА_2 18.03.2016 через пункт пропуску "Мостиська" Львівської митниці ДФС ввіз на митну територію України автомобіль марки PEUGEOT EXPERT, р.н. НОМЕР_1. кузов VIN НОМЕР_2 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами статті 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Порушення позивачем правил ввезення транспортного засобу на митну територію України, оскільки останній заїхав автомобілем на територію України і протягом більше 10 діб не вивіз його з території України, що перебуває під митним контролем, виявлене відповідачем 27.06.2016.

При цьому, станом на момент виявлення правопорушення, обов'язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 МК України, виконаний не був.

За правилами частини третьої статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 522 МК України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Оцінка судів попередніх інстанцій стосовно того, що у частині першій статті 467 МК України наведено вичерпний перелік триваючих порушень митних правил, є безпідставною.

Так, з логічно-граматичного аналізу даної норми висновується, що перелік триваючих порушень, наведений у ній, є орієнтовним.

Крім того, щодо характеру триваючих порушень митних правил, Верховний Суд зазначає таке.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.

При цьому, в положеннях Митного кодексу України (4495-17) не міститься визначення триваючого правопорушення.

Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01.12.2003 № 22-34-1465, триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.

Такі правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Відповідно до листа Мін'юсту України від 17.07.2007 № 22-14-493, триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим, впродовж трьох місяців, невиконанням встановленого МК України (4495-17) обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані триваючого, безперервного порушення закону, яке проявляється у вигляді протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Верховний Суд погоджується з доводами відповідача щодо невірного обчислення строків притягнення позивача до відповідальності, керуючись наступним.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач ввіз на територію України транспортний засіб 18.03.2016, щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку. Перевищення встановленого строку тягне за собою накладення адміністративного стягнення. Втім, адміністративне стягнення за порушення митних правил у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. У даній справі, правопорушення вчинене позивачем, виявлено працівниками митного органу 27.06.2016, а постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята 15.07.2016, що не порушує встановлені МК України (4495-17) строки.

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову на підставі того, що строки накладення адміністративного стягнення на момент винесення спірної постанови закінчились, тому така постанова є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про порушення митних правил закриттю - не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а відтак їх рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.