1915/17343/2012 Про стягнення коштів за невиконаним попереднім договором купівлі-продажу квартири - 15.08.2013 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення коштів

В жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів.

Позивач зазначив, що 18 червня 2003 року між ним та відповідачкою було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. За цим договором ним ОСОБА_4 за квартиру заплачено 9000 доларів США. Основний договір домовились укласти до 01 липня 2004 року. Істотними умовами майбутнього договору купівлі-продажу, згідно п.1.3 попереднього договору була ціна квартири 47700 гривень, що еквівалентно 9000( дев'ять тисяч) доларів США, термін його вселення до 05 липня 2004 року. На час укладення попереднього договору будинок не був зданий в експлуатацію, квартира була "сира", були відсутні будь-які комунікації, штукатурка, стяжка, вхідні двері. У 2003 року він у квартирі зробив ремонт та вселився у неї, де і проживає. 21 червня 2004 року направив ОСОБА_4 пропозицію укласти основний договір купівлі-продажу квартири та повідомив, що у разі відсутності у неї відповідних документів на квартиру буде вважатися, що вони уклали цей договір купівлі-продажу. ОСОБА_4 ухилялася та ухиляється укласти основний договір а у 2012 році оформивши право власності на квартиру стала вимагати від нього виселитись із квартири.

Посилаючись на те, що він поніс затрати на ремонт квартири, у 2003 році заплатив відповідачці 9000 доларів США, що нею не повернуто, за попереднім договором відповідачка зобов"язалась у випадку її ухилення від укладення договору заплатити йому 47700 грн. штрафу, своїми діями заподіяла йому моральні страждання, позивач просив стягнути з відповідачки 583183 грн. 54 коп. заподіяної матеріальної шкоди з врахуванням інфляційних нарахувань, 3% річних та пені а також моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12 червня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 230684 грн. матеріальної шкоди та 3517 грн. 92 коп. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на те, що ремонт квартири позивачем зроблено без її згоди а тому вона не зобов"язана відшкодовувати витрати на ремонт.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 47700 грн. штрафу посилаючись на те, що ним не пропущено строк позовної давності на стягнення 47700 грн., оскільки його право на стягнення штрафу виникло після відмови відповідачки у 2012 році, яка на той час оформила право власності на квартиру, від укладення основного договору купівлі-продажу. рішення суду щодо відмови у стягненні 50000 грн. моральної шкоди не відповідає вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги на суму 230684 грн., суд виходив з того, що згідно укладеного 18 червня 2003 року попереднього договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 позивачем відповідачці заплачено 9000 доларів США, що становить грн. та ним зроблено ремонт у квартирі відповідачки на суму 158774 грн.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Судом встановлено, що 18 червня 2003 року між ОСОБА_4 (Сторона 1) та ОСОБА_1 (Сторона 2) був укладений попередній договір серії ВАК №997478, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6, згідно якого сторони зобов'язались в майбутньому до 01 липня 2004 року укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2.

У відповідності до пункту 1.4. договору Сторона 2 передає Стороні 1 грошову суму в розмірі 47700 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2003 році фактично передав ОСОБА_4 9000 доларів США, що на той час згідно п.1.3 Договору було еквівалентно 47700 грн.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що у випадку невиконання зобов'язань, передбачених п.1 даного договору Стороною 1, остання зобов'язана сплатити Стороні 2 штраф в розмірі 47 700 грн., а також повернути грошову суму в розмірі 47 700 грн., отриману відповідно до п. 1.4 даного договору.

Відповідачка у 2003 році позивачу передала ключі від квартири та дозволила зробити ремонт. Зробивши ремонт позивач у 2004 році вселився у квартиру, де проживає. Вартість ремонтних робіт становить 158774 грн.

У 2012 році ОСОБА_4 оформила право власності на квартиру однак від укладення ізОСОБА_1 основного договору купівлі-продажу квартири відмовилась.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно задовольнив вимоги позивача, стягнувши із відповідачки понесені позивачем затрати на ремонт та 71910 грн.( 9000 доларів США ) грошову суму, отриману відповідачкою під час укладення попереднього договору.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідачки про те, що позивач ремонт у квартирі зробив без її дозволу, а відтак вона не є відповідальною за його вимогами про стягнення суми вартості ремонту, оскільки вони спростовуються показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, змістом попереднього договору, згідно якого ОСОБА_4 зобов"язалась до 05 липня 2004 року передати квартиру ОСОБА_1

ЇЇ доводи також спростовуються тим, що з часу вселення у 2004 році ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 не заперечувала щодо його проживання у квартирі, де зроблено ремонт.

Колегія суддів не погоджується із рішенням щодо відмови у позові про стягнення із відповідачки у користь позивача 47700 грн., оскільки висновок суду про пропуск позивачем строку позовної давності не відповідає обставинам справи, що згідно ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Згідно ст 261 ЦК України (435-15) перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається із пояснень позивача та матеріалів справи (ас.78) позивачу стало відомо про оформлення позивачкою права власності на квартиру та її відмову від укладення основного договору у березні 2012 року. З позовом про стягнення з відповідачки штрафу в сумі 47700 грн. позивач звернувся у жовтні, уточнені вимоги у грудні 2012 року..

Отже, позивач з вимогою про стягнення штрафу звернувся в межах строку позовної давності( одного року згідно ст. 258 ЦК України), а тому колегія суддів вважає, що ці вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, ЦПК України (1618-15) , колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Апеляційну скаргуОСОБА_1 задовольнити частково.

рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12 червня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 47700 грн скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути із ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 47700 грн. В решті рішення суду залишити без зміни. рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.