Провадження № 22ц/790/5434/13 

Головуючий 1-ої інст.: Шелест І.М.

Справа № 2-2535/11

Категорія: договірні Доповідач: Маміна О.В.

судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Маміної О.В.

суддів - Крилової Т.Г., Пилипчук Н.П.

при секретарі - Курносовій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

У вересні 2011 року Позивач, ПАТ Банк "Меркурій" звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування вимог зазначав, що відповідно до умов договору кредиту № 18-06П-19 від 31 березня 2009 року надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 482 000, 00 терміном до 30 березня 2010 року під 25 % відсотків річних. На виконання умов зазначеного договору між Банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки. Предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 реалізовано за ціною 350 057, 00 грн. Заборгованість же відповідача на час звернення до суду з позовом складала 451 647, 19 грн. Просило стягнути з відповідача заборгованість в сумі 168 574, 69 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 березня 2013 року позовні вимоги ПАТ Банк "Меркурій" задоволено. Стягнуто ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк "Меркурій" 168 574, 69 грн. та судові витрати.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції від 19 березня 2013 року скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 31 березня 2009 року між ПАТ Банк "Меркурій" та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 18-06П-19. В забезпечення виконання умов договору кредиту між сторонами укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_1.

Відповідач не виконував зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 451 647, 19 грн., з яких 440 000, 00 грн. за кредитом, 11 647, 19 грн. - за процентами.

Частина заборгованості погашена шляхом реалізації предмета іпотеки за 350 057, 00 грн. Виконавча служба перерахувала позивачу 308 659, 17 грн., з яких 297 012. 38 грн. направлення на погашення кредиту, а 11 647, 19 - на погашення процентів.

За змістом положень ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених договором.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про іпотеку", якщо сума одержана від продажу реалізації предмета іпотеки не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати решту суми з іншого майна божника у порядку, встановленому законом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача. При цьому розмір заборгованості підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги виводи суду не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 березня 2013 року залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.