7/164/08 Про скасування рішення адміністративної колегії Відділення АМК - 03.02.2009 Прийняття

ТОВ "БудМакс" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом (з урахуванням подальшого уточнення) про скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 20.12.2007 № 19-ріш зі справи № 2-26.250/14-2007 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі –рішення від 20.12.2007 № 19-ріш).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.08.2008 (суддя Семенчук Н.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 (колегія суддів у складі: суддя Поліщук Л.В. –головуючий, судді Жукова А.М., Туренко В.Б.), у задоволенні позову відмовлено з мотивів законності та обґрунтованості рішення від 20.12.2007 № 19-ріш.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "БудМакс" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на помилкове застосування у даному спорі припису частини третьої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі –Закон) та неповне з’ясування названими судовими інстанціями обставин, що мають значення для справи, а також на визнання встановленими обставин, що мали значення для справи, але не були доведені. Зокрема, скаржник зазначає, що рішенням від 20.12.2007 № 19-ріш не доведено наявності в діях ТОВ "БудМакс" та інших зазначених в ньому суб’єктів господарювання ознак узгодження темпів зростання дрібнооптових цін на гіпсокартон в м. Миколаєві протягом періоду з липня по серпень 2006 року, оскільки:

- фактичні ціни реалізації гіпсокартону протягом спірного періоду відрізняються від цін, вказаних цими дрібнооптовими продавцями у відповідях на інформаційні запити територіального відділення АМК, зокрема, враховуючи запроваджену позивачем систему знижок, у тому числі безкоштовну доставку товару, і ці обставини не було враховано територіальним відділенням АМК;

- факт узгодженості дій згаданими суб’єктами господарювання спростовується здійсненими скаржником підрахунками, згідно з якими протягом певних проміжків часу в межах зазначеного періоду дрібнооптові ціни на гіпсокартон в межах відповідного ринку зростали не синхронно.

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скарги і просить залишити судові рішення зі справи без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі – ГПК України (1798-12) ).

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- згідно з рішенням від 20.12.2007 № 19-ріш:

визнано, що ТОВ "БудМакс", приватне підприємство "21 ВІК" (далі –ПП "21 ВІК") та приватне підприємство "Рубен Строй Трейд" (далі –ПП "Рубен Строй Трейд"), "поступово підвищуючи свої ціни на ринку дрібнооптової торгівлі гіпсокартоном в м. Миколаєві в період з липня по жовтень 2006 року та утримуючи їх на високому рівні шляхом підвищення без об’єктивно виправданих причин власної торгівельної надбавки до цін виробника (оптового постачальника) гіпсокартону, при мовчазній орієнтації своїх дій стосовно цін на дії інших з них", вчинило порушення, передбачене частиною третьою статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону у вигляді дій, схожих з антиконкурентними узгодженими діями суб’єктів господарювання на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності);

на підставі абзацу другого частини другої статті 52 Закону за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ТОВ "БудМакс" накладено штраф у сумі 5 000 грн.;

- рішення від 20.12.2007 № 19-ріш. обґрунтовано тим, що:

погодженість конкурентної поведінки суб’єктів господарювання полягає в тому, що ТОВ "БудМакс", ПП "21 ВІК" та ПП "Рубен Строй Трейд" протягом періоду з липня по жовтень 2006 року поступово підвищували торговельні надбавки на гіпоскартон плити на ринку дрібнооптової торгівлі гіпсокартоном в м. Миколаєві, що призвело до зростання його ціни; при цьому середній розмір встановлених на цей товар торговельних надбавок у декілька разів перевищував їх розмір до початку досліджуваного періоду, а за його минуванням знизився приблизно до рівня, що існував станом на червень 2006 року;

зазначене зростання ціни на товар відбувалося без об’єктивних на те причин, оскільки ТОВ "БудМакс", ПП "21 ВІК" та ПП "Рубен Строй Трейд" не подали доказів суттєвого збільшення витрат, пов’язаних з наданням послуг дрібнооптової торгівлі гіпсокартоном в м. Миколаєві протягом відповідного періоду; зокрема, наявні в матеріалах справи докази спростовують пояснення цих суб’єктів господарювання щодо наявності дефіциту гіпсокартону на ринку у зв’язку зі скорочення обсягів його виробництва та щодо зростання тарифів на перевезення вантажів залізницею;

протягом досліджуваного періоду між визначеними суб’єктами господарювання на ринку дрібнооптової торгівлі гіпсокартоном у м. Миколаєві була відсутня цінова конкуренція, а їх дії є подібними до антиконкурентних узгоджених дій;

- позивач листами від 04.12.2006 № 282 та від 14.12.2007 № 25 повідомив відповідача про те, що ціни на гіпсокартон, зокрема, протягом досліджуваного періоду, встановлювалися ним з урахуванням цін конкурентів на відповідному ринку;

- зі змісту поданих ТОВ "БудМакс" договорів про транспортні послуги та актів про виконання цих послуг не вбачається, що дане товариство здійснювало безкоштовну доставку гіпсокартону покупцям.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення від 20.12.2007 № 19-ріш.

Із з’ясованого попередніми судовими інстанціями змісту рішення від 20.12.2007 № 19-ріш вбачається, що дії, зокрема, ТОВ "БудМакс кваліфіковано за пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

В частині першій статті 5 Закону зазначено, що узгодженими діями є укладення суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об’єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб’єктів господарювання.

Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6 Закону).

За змістом частини третьої статті 6 Закону антиконкурентними узгодженими діями також вважається вчинення суб’єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

З огляду на наведений припис частини третьої статті 6 Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб’єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) необхідно встановити, що проведений органом Антимонопольного комітету України аналіз ситуації на ринку відповідного товару свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб’єктів господарювання та спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення зазначених дій.

Відповідна правова позиція зазначена у підпункті 8.2 пункту 8 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 (v0247600-08) "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Відповідно до частини другої статті 52 Закону за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

З урахуванням наведеного, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, попередні судові інстанції правомірно виходили з того, що рішенням від 20.12.2007 № 19-ріш доведено, що одночасне значне (в декілька разів) підвищення визначеними суб’єктами господарювання протягом досліджуваного періоду в межах м. Миколаєва торговельних надбавок без об’єктивних на те причин, яке призвело до збільшення дрібнооптових цін на гіпсокартон, та немотивоване зменшення цих торговельних надбавок за минуванням зазначеного періоду до попереднього рівня свідчать про наявність в поведінці ТОВ "БудМакс", ПП "21 ВІК" та ПП "Рубен Строй Трейд" дій, схожих з узгодженими діями, які призвели до обмеження конкуренції між цими суб’єктами.

Вищий господарський суд України не бере до уваги доводи касаційної скарги з урахуванням такого.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, позивачем не подано належних доказів того, що ним здійснювалася безкоштовна доставка товару, а також доказів використання територіальним відділенням АМК недостовірної інформації щодо дрібнооптових цін на гіпсокартон протягом досліджуваного періоду в межах певного ринку, і апеляційний господарський суд, залишивши рішення суду першої інстанції без змін, погодився з такою оцінкою наявних у справі доказів.

Законом та іншими нормативними конкурентного законодавства встановлено обов’язок суб’єктів господарювання надавати повну та достовірну інформацію на запити органів Антимонопольного комітету України. З установлених попередніми судовими інстанціями обставин справи вбачається, що в основу рішення від 20.12.2007 № 19-ріш покладено факт значного збільшення розміру торговельної надбавки під час дрібнооптової реалізації гіпсокартону протягом всього досліджуваного періоду, але не факт синхронності зростання відповідних цін у певні часові проміжки в межах зазначеного періоду, на які посилається ТОВ "БудМакс" в касаційній скарзі. Тому доводи скаржника щодо неповного з’ясування попередніми судовими інстанціями обставин, які мають значення для справи, та порушення ними правил оцінки доказів є необґрунтованими.

З огляду на зазначені обставини судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів підлягають залишенню без змін як законні і обґрунтовані.

Керуючись статтями 1119 –11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Миколаївської області від 19.08.2008 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 зі справи № 7/164/08 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БудМакс" –без задоволення.