0604/2-542/12 Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - 22.07.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 21 травня 2013 року, -

У березні 2009 року позивачі звернулися до суду з даним позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просили стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 75534.14 грн. на відшкодування матеріальних збитків заподіяних пошкодженням автомобіля, 14000,00 грн. упущеної вигоди через неможливість здійснювати підприємницьку діяльність, всі понесені судові витрати та 10000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 стягнути з відповідачів в солідарному порядку 7000,00 грн. витрат понесених на лікування, у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень в результаті ДТП, всі понесені судові витрати та 40000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Як на підставу своїх позовних вимог посилалися на те, що між автомобілем "БМВ", д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та автомобілем Ауді д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 18.01.2009 року на перехресті вулиць Східна-Ватутіна в м.Житомирі сталася ДТП. Винним у скоєнні ДТП визнаний ОСОБА_3 Внаслідок цієї пригоди автомобіль Ауді отримав механічні пошкодження, а позивач ОСОБА_2 яка знаходилась в салоні автомобіля, тілесні ушкодження. ОСОБА_3 керував автомобілем без будь-яких правових підстав. Автомобіль надав йому відповідач ОСОБА_5, який керував транспортним засобом по дорученню наданому власником - ОСОБА_4

рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 21 травня 2013 року, позови задоволено частково: з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 стягнуто 5537,33 грн. матеріальної та 1000.00 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_2 - 2000.00 грн. моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційніих скаргах позивачі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять рішення суду скасувати та постановити нове - про задоволення їх позовів у повному обсязі.

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між автомобілем "БМВ", д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та автомобілем Ауді д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 18.01.2009 року на перехресті вулиць Східна-Ватутіна в м.Житомирі сталася ДТП. Винним у скоєнні ДТП визнаний ОСОБА_3 (а.с. 10).

Внаслідок цієї пригоди автомобіль Ауді отримав механічні пошкодження, вартість матеріального збитку від яких складає 60545.25 грн., що встановлено висновком автотоварознавчої експертизи № 298 від 15 травня 2012 року. Залишкова вартість вказаного автомобіля експертом не встановлена у зв"язку з відсутністю можливості провести зазначене дослідження, так як автомобіль не наданий. Вартість відновлюваного ремонту складає 79896.45 грн. (а.с. 172-188).

Частина спричиненої матеріальної шкоди в сумі 25500.00 грн. позивачу була відшкодована МТСБ України (а.с. 85-86).

У відповідності до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) , постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_6, свій пошкоджений автомобіль він продав як металобрухт за 4000.00 грн., проте будь-яких доказів вказаної обставини суду не надано.

У зв"язку із продажем автомобіля, він не був наданий експерту при проведенні автотоварознавчої експертизи, через що експерт не зміг оцінити його залишкову вартість.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 146 ЦПК України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано визначив залишкову вартість автомобіля Ауді, виходячи із звіту оцінювача, проведену за дорученням МТСБ України та обгрунтовано зменшив суму стягнення на вказану вартість (а.с. 238-239).

У відповідності до вимог ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим позивачем ОСОБА_6 не надано будь-яких доказів в обгрунтування позовної вимоги про стягнення упущеної вигоди.

Позивачем ОСОБА_2 докази матеріальних витрат, понесених у зв"язку з лікуванням також не надані.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом обгрунтовано відмовлено у задоволенні вказаних вимог.

Як вбачається з акту судово-медичного обстеження, ОСОБА_2 в ході зазанченої ДТП отримала легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я, а саме: різану рану, підшкірну гематому та синець на обличчі, струс головного мозку, обширні синці на лівій молочній залозі та лівій нозі (а.с. 82).

З урахуванням вказаних тілесних ушкоджень та інших обставин, досліджених судом першої інстанції, останнім обгрунтовано визначений розмір моральної шкоди.

Будь-яких доказів того, що вказні тілесні ушкодження потягнули тривалий розлад здоров"я, їх лікування продовжується та потребує прикладення певних зусиль, на що посилається позивач, суду надані не були.

Не надані такі докази і суду апеляційної інстанції, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення у цій частині.

Щодо розміру моральної шкоди. стягнутої на користь ОСОБА_1, суд першої інстанції не у повній мірі врахував ступінь та тривалість моральних страждань позивача.

Позивач втратив можливість користуватися автомобілем, що викликало зміни у звичайному укладі його життя, вимагає від нього додаткових зусиль для його організації. А тому колегія суддів вважає, що розмір стягнення підлягає збільшенню до 4000.00 грн.

Згідно вимог ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до п.п. 2.2. ПДР України (1306-2001-п) , власник транспортного засобу, а також особа, яка має тимчасовий реєстраційний талон, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також особі, яка навчається водінню транспортним засобом відповідно до вимог цих Правил.

Як вбачається з протоколу про скоєння адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_3, на час скоєння ДТП він мав при собі посвідчення водія відповідної категорії (а.с. 62).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що особою, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом у момент вчинення ДТП, є саме ОСОБА_3

Оскільки рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову до ОСОБА_7 постановлено з порушенням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, про наявність підстав для його скасування та постановлює нове - про відмову в задоволенні позову до останнього та стягує зазначені суми з ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313- 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовільнити частково.

рішення Богунського районного суду м.Житомира від 21 травня 2013 року в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди скасувати та постановити нове.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, заподяну матеріальну шкоду в сумі 5537.33 грн., моральну шкоду в сумі 4000.00 грн., 63.88 грн. судового збору та 30.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 9631.21 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заподяну моральну шкоду в сумі 2000.00 грн.

У решті рішення залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.