Справа №22-ц/2690/8652/2013 

Головуючий 1 інстанції - Пономаренко Н.В

м. Київ Доповідач - Борисова О.В.

колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Позивач в червні 2011 рокузвернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 9060,76 доларів США, що еквівалентно 72291,27 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості та пені в розмірі 140245,07 грн., що разом складає 212536,34 грн.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № СL- 003/203/2005 від 18 серпня 2005 року в розмірі: заборгованість по кредиту в сумі 8393,90 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 66970,73 грн., суми несплачених відсотків в розмірі 666,86 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 5320,54 грн., пені в розмірі 72291,27 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судовий збір в розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2012 рокузалишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що відповідач та його представник не отримували судові повістки та не були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, в період з 24 листопада 2012 року по 15 грудня 2012 року відповідач перебував на лікувально-оздоровчому відпочинку в м. Виноградів, у зв'язку з чим не міг отримати судову повістку. Суд першої інстанції розглянувши справу у відсутність відповідача позбавив його можливості висловити свою думку з приводу даної справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційного скарг, просив її відхилити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 18 серпня 2005 року між ОСОБА_2 та АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ЗАТ"ОТП Банк", відповідно правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є ПАТ "ОТП Банк", в свою чергу правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна" був укладений кредитний договір № СL-003/203/2005.

Згідно умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 24858 доларів СІТІ А зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованою відсотка у розмірі 11 % річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору), строком до 18 серпня 2011 року.

Відповідно до п.п.1.1, 1.5.1, 1.5.1.1 кредитного договору позичальник зобов'язався своєчасно та повністю сплатити кредит, проценти за користування кредитом.

Згідно з п.4.1.1. кредитного договору № СL-003/203/2005 від 18 серпня 2005 року за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожен день прострочки.

05 листопада 2010 року між ПАТ "ОТП Банк", який є правонаступником ЗАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфеля (факторингу), відповідно до якого до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли усі права ПАТ "ОТП Банк" щодо стягнення заборгованості по кредитним договорам з боржників, зокрема і майнові права вимоги щодо стягнення боргу по кредитному договору № СL-003/203/2005 з позичальника ОСОБА_2, а саме: право вимоги основної суми боргу, нарахованих до сплати відсотків та інших витрат, на користь фактора.

11 серпня 2009 року позивачем відповідачу було направлено вимогу № 22- 2/97832 від 05 серпня 2009 року про погашення заборгованості за кредитним договором.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору у останнього виникла заборгованість, яка станом на 18 травня 2011 року становить 9060,76 доларів США, що еквівалентно 72291,27 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості, що складається: з залишку заборгованості за кредитом в розмірі 8393,90 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 66970,73 грн. та заборгованості за несплачені відсотки за користування кредитом за період з 18 липня 2007 року по 18 травня 2011 року в розмірі 666,86 доларів США. що в еквіваленті по курсу НБУ становить 5320,54 грн. та пені в розмірі 140245,07 грн., а разом складає 212536,34 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом строк.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в сумі 8393,90 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 66970,73 грн., суми несплачених відсотків в розмірі 666,86 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 5320,54 грн.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що розмір неустойки (пені), в сумі 140245,07 грн., значно перевищує розмір збитків, а тому суд першої інстанції вважав за можливе зменшити розмір неустойки, у зв'язку з цим стягнути відповідача пеню за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором в сумі 72291,27 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки частиною 3 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач та її представник не були повідомлені судом належним чином про час і місце розгляду справи внаслідок чого були позбавлені можливості подати свої заперечення колегія суддів відхиляє, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялась судова повістка рекомендованим листом, проте повістка повернулась до суду без врученні її адресату за терміном зберігання.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач отримував позовну заяву, ним та його представником подавалась апеляційна скаргу на ухвалу про відкриття провадження, справа перебувала в провадженні суду першої інстанції з 08 червня 2011 року, а тому колегія суддів вважає, що відповідач та його представник мали можливість подати свої заперечення з приводу заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.