1304/2-2444/11 Про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - 09.07.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 19 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа Львівська обласна державна телерадіокомпанія про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Львівська обласна державна телерадіокомпанія, в якому просила визнати недостовірною і такою, що не відповідає дійсності та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в телепередачі "ІНФОРМАЦІЯ_2", яка транслювалася на 12 каналі ЛОДТРК, зобов"язати відповідача спростувати зазначену інформацію на даному каналі в час транслювання вищевказаної передачі; зобов'язати відповідача припинити неправомірні дії щодо приниження честі, гідності, ділової репутації відносно неї; стягнути з відповідача завдану позивачу моральну шкоду на користь Львівської спецшколи - інтернат № 102.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. Визнано недостовірною і такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 інформацію, поширену ОСОБА_2 в телепередачі "ІНФОРМАЦІЯ_2", яка транслювалася ІНФОРМАЦІЯ_1 на 12 каналі Львівської обласної державної телерадіокомпанії в частині того, що: "Керівник ЛКП "Цитадель-Центр" ОСОБА_4 не моральна, бреше в очі мешканцям". Зобов'язано ОСОБА_2 спростувати поширену ним в телепередачі "ІНФОРМАЦІЯ_2", яка транслювалася ІНФОРМАЦІЯ_1 на 12 каналі Львівської обласної телерадіокомпанії в частині того, що: "Керівник ЛКП "Цитадель-Центр" ОСОБА_4 не моральна, бреше в очі мешканцям" шляхом повідомлення про це в будь-якій телепередачі даного каналу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 17,00 грн. - витрат на оплату судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

рішення суду в частині задоволення позову оскаржив ОСОБА_2 В апеляційній скарзі вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що позивачка брехала і йому, мешканцю квартири у житловому будинку Галицького району, який знаходиться на балансі ЛКП "Цитадель-Центр". Просить рішення скасувати ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_4 в судове засідання не з"явилася, хоча про час і місце розгляду справи була належно повідомлена, про причини неявки суд не повідомила та з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за її відсутності (а.с.232).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судом та матеріалами справи встановлено, що відповідач дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 в телепередачі "ІНФОРМАЦІЯ_2", яка транслювалася на 12 каналі Львівської обласної державної телерадіокомпанії, висловлювався щодо ОСОБА_4: "ОСОБА_4 не моральна, бреше в очі мешканцям".

Задовольняючи позов в частині визнання недостовірною і такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 інформацію, поширену ОСОБА_2 в телепередачі "ІНФОРМАЦІЯ_2", яка транслювалася ІНФОРМАЦІЯ_1 на 12 каналі Львівської обласної державної телерадіокомпанії в частині того, що: "Керівник ЛКП "Цитадель-Центр" ОСОБА_4 не моральна, бреше в очі мешканцям", суд першої інстанції, виходив із того, що поширена відповідачем та оспорювана позивачкою інформація не відповідає дійсності та принижує її ділову репутацію. Судом першої інстанції встановлено, що зазначена інформація, викладена відповідачем, є негативною, а оскільки ним не доведено протилежного, то така інформація є недостовірною.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров"я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно з роз"ясненнями, викладеними у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) , вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з"ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб"єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини", суди повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст. 34 Конституції України. Це право закріплено також у ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.

Оскільки оспорювані висловлювання відповідача стосувалися позивачки як директора Львівського комунального підприємства "Цитадель-Центр", то суду першої інстанції потрібно було врахувати ті передумови, які спричинили такі вислови. З матеріалів справи вбачається, що ці твердження були висловлені у контексті діяльності позивачки як керівника комунального підприємства як оціночні судження.

Зазначені оціночні судження, думки та переконання не є предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб"єктивної думки й поглядів відповідача, не можуть бути перевіреними на предмет відповідності їх дійсності.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, висновки суду першої інстанції в цій частині, не відповідають обставинам справи, що полягає у неправильній оцінці встановлених судом фактичних обставин і помилковому визначенні юридичних наслідків цих обставин.

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у цій частині вимог.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 2, 309 ч.1 п.4, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2012 року скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_4 та визнання недостовірною і такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 інформацію поширену ОСОБА_2 в телепередачі "ІНФОРМАЦІЯ_2", яка транслювалася ІНФОРМАЦІЯ_1 на 12 каналі Львівської обласної державної телерадіокомпанії в частині того, що: "Керівник ЛКП "Цитадель-Центр" ОСОБА_4 не моральна, бреше в очі мешканцям"; зобов'язання ОСОБА_2 спростувати поширену ним в телепередачі "ІНФОРМАЦІЯ_2", яка транслювалася ІНФОРМАЦІЯ_1 на 12 каналі Львівської обласної телерадіокомпанії в частині того, що: "Керівник ЛКП "Цитадель-Центр" ОСОБА_4 не моральна, бреше в очі мешканцям" шляхом повідомлення про це в будь-якій телепередачі даного каналу; стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 17,00 грн. - витрат на оплату судового збору та ухвалити нове рішення про відмову в цій частині позовних вимог.