405/1031/13-ц,2/405/206/13 Про визнання недійсним кредитного договору, окремих пунктів договору та додаткових кредитних договорів - 09.07.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання недійсним кредитного договору, окремих пунктів договору та додаткових кредитних договорів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09 квітня 2013 року і

В лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" та просив визнати недійсними з моменту укладання кредитний договір, ML-K00/087/2008 від 12.06.2008 року, укладеного між ним та банком, та його окремі пункти.

Також, позивач просив визнати недійсними укладені між ним та банком додаткові договори, а саме: №ML-K00/087/2008/1 від 10.09.2009 року, №ML-K00/087/2008/2 від 25.11.2009 року, №3 від 06.04.2010 року та №5 від 22.06.2011 року до кредитного договору №ML-K00/087/2008 від 12.06.2008 року.

Зазначав, що між ним та відповідачем було укладено кредитний договір №ML-K00/087/2008 від 12.06.2008 року, відповідно до умов якого банк надав йому грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, на придбання нерухомості, з датою остаточного повернення кредиту 12 травня 2036 року.

Під час виконання умов договору на нього, як позичальника, вплинули наслідки світової економічної кризи, він втратив робоче місце, погіршився його фінансовий стан, в зв'язку з чим уклав з відповідачем додаткові договори №ML-K00/087/2008/1 від 10.09.2009 року, №ML-K00/087/2008/2 від 25.11.2009 року, №3 від 06.04.2010 року та №5 від 22.06.2011 року до кредитного договору № ML-K00/087/2008 від 12.06.2008 року.

Вважає, що кредитний договір та укладені до нього додаткові договори є недійсними, так, як суперечать вимогам ст.ст. 4, 11, 15, 18, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", п.2 ст.3 розділу ІІ Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" від 25.12.2008 року №800-VІ (800-17) , ч.4 ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність".

рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09 квітня 2013 року в задоволенні позов у відмовлено, стягнуто з ОСОБА_2 в доход держави 114,70 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду з підстав неповного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права та просить ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В суді апеляційного суду представник ОСОБА_2, ОСОБА_3, підтримав апеляційну скаргу, представник ПАТ "ОТП Банк" Музиченко Л.П. проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12 червня 2008 року між ЗАТ " ОТП Банк ", в особі регіонального відділення ЗАТ " ОТП Банк " в м. Кіровограді, правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ " ОТП Банк " та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №ML-K00/087/2008, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 50000 доларів США, цільове призначення - придбання нерухомого майна, з датою остаточного повернення кредиту - 12 травня 2036 року, з оплатою по процентній ставці 4,49% річних ( фіксований відсоток ) + FIRD ( плаваюча процентна ставка ) ( а.с. 6 ).

Відповідно до п.п.1.4.1.1.2-1.4.1.1.3, частини №2 кредитного договору у разі використання плаваючої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються як FIRD + фіксований відсоток з розрахунку Річної бази нарахування процентів. Плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає корегуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного 12 календарного місяця, починаючи з дати укладення цього договору, якщо інше не передбачено цим договором.

Відповідно до п.1.4.1.1.5 Частини №2 кредитного договору плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов цього договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем вищезазначеного 11/12 місячного періоду дії попередньої плаваючої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи із ставок FIRD (фактично діюча на дату корегування ) + фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. Сторони висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни Плаваючої процентної ставки, стосовно всієї непогашеної суми кредиту, без укладання будь-яких додаткових договорів до цього договору.

Пунктом 1.4.1.5.1 Частини №2 кредитного договору визначено, що сторони підтверджують, що у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань, встановлених будь - яким з п.п. 2.3.6, 2.3.7 цього договору, Фіксована процентна ставка чи Фіксований відсоток ( в залежності від виду процентної ставки, що застосовується за цим договором ( Плаваюча чи Фіксована процентна ставка)) підвищується на 4% річних, в порядку передбаченому цим Договором.

У відповідності до п. 1.4 Частини №2 кредитного договору, підписанням цього договору сторони висловлюють свою цілковиту згоду з тим, що визначення порядку плати за кредит, встановлене п. 1.4 (з підпунктами) цього договору, повністю відповідає волевиявленню сторін. Сторони цим також підтверджують, що вони повністю ознайомлені та цілком згодні з порядком визначення плати за кредит та окремими елементами цього порядку.

10 червня 2009 року між сторонами укладено додатковий договір №ML-K00/087/2008/1 до кредитного договору №ML-K00/087/2008 від 12 червня 2008 року, відповідно до умов якого сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору наступного змісту:

викласти п.3 Частини №1 кредитного договору в наступній редакції: сторони наступним домовились, що на період з моменту підписання цього Додаткового договору до 11 червня 2009 року, включно, для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись процентна ставка розмір та вид якої визначено умовами кредитного договору. На період з 12 червня 2009 року до 11 листопада 2009 року, включно, для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись Фіксована процентна ставка в наступному розмірі: фіксована процентна ставка ( 6,50 річних ), фіксований відсоток % річних + FIRD ( плаваюча процентна ставка ). На період з 12 листопада 2009 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись Плаваюча процентна ставка в наступному розмірі: фіксована процентна ставка (% річних ), фіксований відсоток 4,9% річних + FIRD ( плаваюча процентна ставка ) ( а.с. 17 - 18 ).

25 листопада 2009 року між сторонами укладено додатковий договір №ML-K00/114/2008/2 до кредитного договору №ML-K00/087/2008 від 12 червня 2008 року, відповідно до умов якого сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору наступного змісту:

викласти п. 3 Частини №1 кредитного договору в наступній редакції: сторони наступним домовились, що на період з моменту підписання цього Додаткового договору до 13 грудня 2009 року, включно, для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись процентна ставка, розмір та вид якої визначено умовами додаткового договору №ML-K00/087/2008/1 від 12 червня 2009 року, до кредитного договору №ML-K00/114/2008 від 12 червня 2008 року. На період з 14.12.2009 року до 11.03.2010 року, включно, для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись Фіксована процентна ставка в наступному розмірі: фіксована процентна ставка ( 6,50 річних), фіксований відсоток % річних + FIRD ( плаваюча процентна ставка ). На період з 12 березня 2010 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись Плаваюча процентна ставка в наступному розмірі: фіксована процентна ставка (% річних ), фіксований відсоток 5,11% річних + FIRD ( плаваюча процентна ставка ) ( а.с. 26-28 ).

06 квітня 2010 року між сторонами укладено додатковий договір №3 до кредитного договору №ML-K00/087/2008 від 12 червня 2008 року, відповідно до умов якого сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору наступного змісту:

на період з моменту підписання цього Додаткового договору до 11.04.2010 року, включно, для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись процентна ставка розмір та вид якої визначено умовами додаткового договору №ML-K00/087/2008/2 від 12 червня 2008 року, на період з 12.04.2010 року до 11.07.2010 року, включно, для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись Фіксована процентна ставка в наступному розмірі: фіксована процентна ставка ( 6,50 річних ), фіксований відсоток % річних + FIRD ( плаваюча процентна ставка ). На період з 12.07.2010 року до 11.01.2011 року, включно, для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись Фіксована процентна ставка в наступному розмірі: фіксована процентна ставка (% річних ), фіксований відсоток 5,37% річних + FIRD ( плаваюча процентна ставка ) ( а.с. 34-35 ).

22 червня 2011 року між сторонами укладено додатковий договір №5 до кредитного договору №ML-K00/087/2008 від 12 червня 2008 року, відповідно до умов якого сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору наступного змісту:

на період з 22.06.2011 року до 11.07.2011 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись Фіксована процентна ставка розмір в наступному розмірі: фіксована процентна ставка ( 13,53 річних ). На період з 12.07.2011 року до 11.10.2011 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись Фіксована процентна ставка в наступному розмірі: фіксована процентна ставка ( 14,09 % річних ). На період з 12.04.2012 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись Плаваюча процентна ставка в наступному розмірі: Фіксований відсоток 8,09 % річних + FIRD ( плаваюча процентна ставка ) ( а.с. 43-45 ).

Таким чином, підписанням додаткових договорів сторони висловили свою згоду щодо зафіксованого кредитним договором та Додатковими договорами порядку зміни розміру процентної ставки ( Плаваючої та/чи Фіксованої ) без укладання будь - яких додаткових договорів до кредитного договору та/чи Графіка платежів у новій редакції та сторони підтвердили, що зафіксований кредитним договором та Додатковими договорами порядок зміни розміру процентної ставки не є збільшенням розміру процентів за користування кредитом в односторонньому порядку; сторони також підтвердили, що вони повністю ознайомлені та цілком згодні з порядком визначення плати за кредит та окремими елементами цього порядку.

Аналізуючи в сукупності правові норми, які регулюють правовідносини, що склалися між сторонами по справі, колегія суддів вважає, що першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України " Про банки і банківську діяльність " банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надане в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії на підставі якої мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, що визначено ст.ст.19, 47 вищезазначеного Закону.

Матеріалами справи підтверджується, 08 листопада 2006 року Національним банком України видано ЗАТ " ОТП Банк " банківську ліцензію № 191, яка зареєстрована Національним банком України 02.03.1998 року за № 273 на право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п.п. 5-11 ч. 2 ст. 47 ЗУ " Про банки і банківську діяльність " та Дозвіл №191-1 на право здійснення операцій, визначених п.п. 1-4 ч. 2, 4 зазначеного Закону (а.с.99-102).

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України " Про систему валютного регулювання і валютного контролю " Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам та нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно п. 5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року за № 275 (z0730-01) письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 року за № 15-93 (15-93) .

Відповідно до п. 2.3 вищевказаного Положення за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщенню іноземної валюти на валютному ринку України.

Згідно з п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Національного банку України від 14.11.2004 року № 483 (z1429-04) , використання іноземної валюти на території України платежу як засобу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.

Таким чином ПАТ "ОТП Банк" має право здійснювати операції щодо розміщення іноземної валюти.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках.

Згідно ст. 47, ч. 4 ст. 55 ЗУ " Про банки та банківську діяльність " комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїм операціям, банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу, за винятком випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 3.5 Постанови Правління НБУ " Про затвердження правил надання банкам інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту " від 10.05.2007 року (z0541-07) , банки мають право змінювати процентну ставку лише в разі настання події, незалежно від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.

Матеріалами справи підтверджується та не оспорюється сторонами, що позивач погодився з умовами кредитного договору та додаткових договорів, скріпивши їх своїм підписом та вчинив дії на виконання його умов, отримавши від відповідача суму кредиту, виражену в доларах США, які й повинен повернути відповідачу на умовах, визначених у кредитному договорі, відповідно до ст. 1049 ЦК України.

Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїм операціям, банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу, за винятком випадків, встановлених законом, що визначено ст.47, ч.4 ст.55 ЗУ "Про банки та банківську діяльність".

Частиною 1 ст. 651 ЦК України визначено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку " від 12.12.2008 р. N 661-VI (661-17) внесено зміни до ЦК України (435-15) та доповнено статтею 1056 -1 ЦК України (435-15) .

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, тому Закон 661- VІ (661-17) в частині внесення змін до ЦК України (435-15) ( ст. 1056 -1 ) не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом.

рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року N 1-рп/99 (v001p710-99) визначено, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі.

У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що кредитний договір №ML-K00/087/2008 від 12 червня 2008 року та додаткові договори до нього, укладені з дотриманням процедури, визначеної ст. 11 ЗУ " Про захист прав споживачів " та Правилами надання банком інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою НБУ від 10.05.2007 року (z0541-07) .

Суд першої інстанції з додержанням норм процесуального законодавства повно і об'єктивно з'ясував всі обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх доводів і заперечень, правильно оцінив досліджені докази, сприяв здійсненню прав осіб, які беруть участь у справі, розглянув спір в межах заявлених вимог і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, суперечать матеріалам справи, не дають підстав вважати, що судом було порушено або неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позову суд стягнув з позивача в доход держави 114,70 грн. судового збору, що не відповідає вимогам закону.

Так, відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" позивач звільнений від сплати судового збору.

Порядок розподілу судових витрат визначено ст. 88 ЦПК України, якою не передбачено стягнення в доход держави судового збору з позивача, звільненого від оплати судових витрат, в разі залишення позову без задоволення.

За таких обставин рішення суду в частині стягнення з позивача в доход держави 114,70 грн. судового збору підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313- 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09 квітня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_2 в доход держави 114,70 грн. скасувати та ухвалити нове рішення, яким судові витрати компенсувати за рахунок держави.

В решті рішення суду залишити без змін.

рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.