Справа № 22-7721/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Шум Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Заришняк Г.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого: Заришняк Г.М.
Суддів: Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарі: Кацідим В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду міста Києва цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок злочину, -
В С Т А Н О В И Л А :
Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 у квітні 2012 р. звернувся в суд з позовом до відповідачки про стягнення майнової шкоди в розмірі 91 447,32 грн. та моральної шкоди в розмірі 1 000 000 грн. Зазначав, що 10.06.2010 р. близько 18 год. 50 хв. відповідачка, керуючи автомобілем "Хюндай Таксон" д.н.з. НОМЕР_6, під час виїзду з прилеглої території на головну дорогу "Київ-Вишгород-Десна", в напрямку м. Вишгорода, в районі 28 км + 830 м здійснила зіткнення з мотоциклом "Ямаха" д.н.з. НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_4, який рухався в напрямку смт. Десна.
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження та з 04.10.10 р. є інвалідом І групи, не спроможний самостійно пересуватися та рухатися. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 22.11.2011 р. ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у зв'язку з застосуванням до останньої Закону України "Про амністію", а цивільний позов ОСОБА_4 був залишений без розгляду та роз'яснено позивачу, як потерпілому, про його право на відшкодування заподіяної шкоди при подачі позову в порядку цивільного судочинства.
ОСОБА_4 понесені значні витрати по відновленню його здоров'я та інші витрати пов'язанні з цим, а тому представник просив суд стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на лікарські засоби - 78 447,45 грн, витрати на бензин - 3 949,21, витрати на догляд - 1 800 грн., додаткові витрати - 5 111,28 грн,. витрати за копіювання чеків, бензин - 599,93 грн., ліки - 1029,36 грн., франшизу - 510 грн., яка була врахована при виплаті страхового відшкодування, та моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн.
В подальшому представник ОСОБА_4 збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в розмірі 100 996,72 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн. (а.с. 198-199).
рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 83 066 грн. 72 коп., моральну шкоду в сумі 100 000 грн., а всього - 183 066 грн. 72 коп.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 1 830 грн. 66 коп. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_4 просить рішення суду змінити, задовольнивши позовні вимоги про стягнення суми коштів за друге ліжко "Далі" та відшкодувавши моральну шкоду в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи в цій частині та порушення судом норм матеріального й процесуального права при вирішення вказаних вимог.
Відповідачка ОСОБА_5 вапеляційній скарзі просить рішення суду в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди змінити, зменшивши розмір стягнутої матеріальної шкоди з 83 066 грн. 72 коп. до 22 443 грн. 92 коп., та зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з 100 000 грн. до 50 000 грн., вказуючи на неповне з"ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального й процесуального права при вирішення вказаних вимог.
В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_4 та його представник підтримали свою апеляційну скаргу з підстав та доводів, що викладені в ній, та заперечували проти апеляційної скарги відповідачки, вважаючи її безпідставною.
Відповідачка ОСОБА_5 та її представник підтримали свою апеляційну скаргу з підстав та доводів, приведених в ній, та заперечували проти апеляційної скарги представника позивача.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачки підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги представника позивача слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Водночас, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Судом встановлено, що 10.06.2010 р. близько 18 год. 50 хв. відповідачка, керуючи автомобілем "Хюндай Таксон"державний номерний знак НОМЕР_6, під час виїзду з прилеглої території човнової станції на головну дорогу Київ-Вишгород-Десна в напрямку м. Вишгорода, в районі 28 км + 830 м, не впевнилась у відсутності транспорту, допустила зіткнення з мотоциклом "Ямаха" державний номерний знак НОМЕР_7, під керуванням позивача, який рухався в напрямку смт. Десна, чим порушила п.п. 1.5, 1.10., 10.2 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п)
.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 22.11.2011 р. відповідачку звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у зв'язку з застосуванням до останньої Закону України "Про амністію", а цивільний позов ОСОБА_4 був залишений без розгляду та роз'яснено позивачу, як потерпілому, про його право на відшкодування заподіяної шкоди шляхом подачі позову в порядку цивільного судочинства.
Припинення кримінальної справи відносно відповідачки ОСОБА_5 у зв'язку з актом амністії, не є підставою для звільнення останньої від відшкодування шкоди, завданої її протиправними діями та не є підтвердженням того, що злочин не мав місця.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_4 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що призвели до призначенням позивачу з 04.10.2010 р. І групи інвалідності, пов'язаної з ураженням опорно-рухового апарату (а.с. 40, 41).
Згідно з ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда № 763, складеної Спеціалізованою травматологічною медико-соціальною експертною комісією, позивачу ОСОБА_4 рекомендовано медична реабілітація та відновна терапія шляхом стаціонарного лікування - 2 рази на рік, санітарно-курортне лікування, лікувальний масаж - 10 сеансів, лікувальна фізкультура - 2 рази на рік; потребує пристосування меблів, установлення обладнання для адаптації житлових приміщень, соціально-побутовий патронаж, працетерапії; необхідні технічні засоби у виді крісла-качалки, ходунки, засоби для туалету (а.с. 114).
Київською міською клінічною лікарнею № 7 (відділення інтенсивної терапії) складений перелік рекомендованих ліків, необхідних позивачу ОСОБА_4, який перебував на стаціонарному лікуванні, які придбані за рахунок потерпілого за період з 10.06.2010 р. по 02.07.2010 р. та за період з 03.07.2010 р. по 31.08.201 р. (а.с. 118-119, 120-121, 122-123).
Судом встановлено, що Полісом № ВС/6596606 від 19.01.2010 р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідачка ОСОБА_5 застрахувала свою цивільно-правову відповідальність під час експлуатації автомобіля "Хюндай Таксон" д.н.з. НОМЕР_6 в НАСК "Оранта" (а.с. 70).
Встановлено, що НАСК "Оранта" сплатило позивачу суму страхового відшкодування наслідок ушкодження здоров'я в межах ліміту відповідальності відповідачки ОСОБА_5 в розмірі 51 000 грн. (а.с. 130, 131-133, 145-147).
Суд прийшов до правильного висновку проте, що зазначений вище розмір страхового відшкодування внаслідок заподіяння шкоди здоров'ю позивачу ОСОБА_4 є недостатнім, виходячи із стану його здоров'я (інвалід І групи), необхідності стороннього догляду через специфіку його захворювання (часткова паралізованість) та потреби до теперішнього часу в спеціальних засобах гігієни, ліках, лікувальному масажі та фізкультурі.
Встановлено, що позивачем понесені значні витрати по відновленню здоров'я та інші витрати пов'язані з цим, які складаються з витрат на лікарські засоби, на бензин, на догляд, придбання ліжка, додаткові витрати та франшизи.
Судом обґрунтовано відмовлено позивачу у стягнені з відповідачки вартості придбання другого ліжка "Далі" з електроприводом на загальну суму 12 440 грн. відповідно до товарного чеку № 73 від 30.08.2010 р. (а.с. 17), оскільки на підставі товарного чеку № 69 від 29.08.2010 р. ОСОБА_4 було придбано аналогічне ліжко вартістю 12 440 грн. та внесено авансовий платіж в розмірі 200 доларів США, що еквівалентно 1 580 грн. В справі відсутні будь-які переконливі докази на підтвердження необхідності придбання другого аналогічного ліжка, тому суд прийшов до правильного висновку по необхідність стягнення з відповідачки вартість придбання одного ліжка. Висновки суду в цій частині доводами апеляційної скарги представника позивача не спростовані.
Колегія суддів погоджується також з висновками суду щодо необхідності відшкодування ОСОБА_4 витрат на придбання бензину в сумі 10 923 грн.30 коп., додаткових витрат на ліки та засоби догляду в сумі 6 141 грн. та вартість досліджень в сумі 541 грн., 135 грн., оскільки вони підтверджуються зібраними по справі доказами.
Крім того, позивач ОСОБА_4 є інвалідом 1 групи. Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда № 1003 ОСОБА_4 потрібно кожного дня проводити лікувальні процедури. Довідкою № 103 від 25.06.2013р. з центру "Здоров'я" підтверджується, що ОСОБА_4 проходить реабілітаційну терапію, в тому числі ЛФК, з жовтня 2010р. по теперішній час.
На підставі свідоцтва про реєстрацію у власності ОСОБА_4 знаходиться автомобіль Рено Трафік, переобладнаний для інвалідів, яким позивач добирається до місця надання йому допомоги. Позивачем надано суду розрахунок понесених витрат, пов"язаних з придбанням бензину, який відповідачкою не спростовано.
Посилання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на вказані обставини не заслуговують на увагу.
Разом з тим, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду в частині визначення розміру матеріальної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача.
Зі справи вбачається, що НАСК "Оранта" сплатила позивачу суму страхового відшкодування в наслідок ушкодження здоров'я в межах ліміту відповідальності відповідачки ОСОБА_5 в розмірі 51 000 грн., зокрема, відшкодувала ОСОБА_4 ліки, систему лікування переломів, догляд, оплату за палату - всього на суму 26 378 грн.50 коп. (а.с.145-153). При цьому представником позивача повторно пред"явлено до суду вимоги про стягнення з відповідачки цієї ж матеріальної шкоди за квитанціями на суму 26 378 грн.50 коп., яка вже відшкодована НАСК "Оранта" (а.с. 82, 86-93), тому колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідачки в цій частини, а наданий представником відповідачки розрахунок щодо понесених позивачем витрат і витрат, фактично сплачених страховою компанією, переконливим (а.с. 182-189).
За таких обставин, відшкодована судом сума матеріальної шкоди підлягає зменшенню на 26 378 грн.50 коп.
Окрім того, відповідачкою ОСОБА_5 добровільно передано позивачу в рахунок відшкодування заподіяної шкоди кошти в сумі 16 504 грн., проте суд безпідставно не врахував дану суму при визначені розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню на користь позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає можливим зменшити розмір відшкодованої ОСОБА_4 матеріальної шкоди з 83 066 грн. 72 коп. до 40 184 грн. 22 коп. ( 83 066, 72 - 26 378, 50 - 16 504 =40 184, 22 ), змінивши рішення суду в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з роз"ясненнями, що містяться в п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4 (v0004700-95)
- під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних страждань, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відшкодовуючи на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 100 000 грн., суд першої інстанції правильно врахував конкретні обставини справи, характер спричинених позивачу моральних та фізичних страждань, їх тривалість, те, що в наслідок ДТП позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які призвели до призначенням позивачу 1 групи інвалідності, він позбавлений можливості рухатися, вести нормальний спосіб життя, та виходячи із засад розумності і справедливості, суд обґрунтовано визначив розмір цієї шкоди у сумі 100 000 грн., частково задовольнивши позовні вимоги в цій частині.
Колегія суддів не вбачає підстав для збільшення чи зменшення розміру моральної шкоди, рішення суду в цій частині відповідає обставинам справи, зібраним по справі доказам, яким суд дав належну оцінку, та постановив рішення в цій частині з дотриманням вимог матеріального й процесуального закону, яке не може бути скасованим чи зміненим з підстав, що наведені в апеляційних скаргах сторін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
рішення Святошинського районного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року в частині стягнення із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди змінити, зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди з 83 066 грн. 72 коп. до 40 184 грн. 22 коп. Всього підлягає стягненню ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 з урахуванням відшкодованої моральної шкоди в сумі 100 000 грн. - 140 184 грн. 22 коп.
Зменшити розмір стягнутого з ОСОБА_5 на користь держави судового збору з 1830 грн.66 коп. до 1401 грн. 84 коп.
В решті дане рішення суду залишити без зміни.
рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.