583/489/13-ц Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 03.07.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2013 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

08 лютого 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 01 серпня 2007 року ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 1 680 грн. 77 коп. зі сплатою 12 % на рік на суму залишку заборгованості строком на один рік з кінцевим строком погашення до 01 серпня 2008 року. Відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування ним та винагороду відповідно до заяви та Умов надання споживчого кредиту.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання станом на 31 січня 2013 року його заборгованість за кредитним договором становить 22 104 грн. 57 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 1 680,80 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 6 011,41 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 322,68 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань у розмірі 12 560,89 грн., штрафу в розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 1 028,79 грн. (процентна складова).

Просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, по суті позовних вимог.Зазначає, що суд помилково дійшов висновку про те, що позивач не довів обізнаності відповідача з Умовами надання споживчого кредиту, оскільки останній висловив свою згоду на укладення кредитного договору, про що свідчить його підпис у Заяві позичальника. Вважає, що суд допустив неповноту судового слідства, належним чином не дослідив Заяву та не надав належної правової оцінки цьому документу.Ссуд не взяв до уваги докази про наявність домовленості сторін про встановлення строку позовної давності у 5 років, нарахування пені та штрафів у разі порушення умов договору .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ "ПриватБанк" - Бондаренко Л.А., яка апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених, пояснення представника ОСОБА_3- ОСОБА_6, який проти скарги заперечує, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановленням нового рішення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2007 року між ЗАТ "КБ "Приватбанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк", та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір споживчого кредиту № SUXRRС118500041, за яким банк надав позичальнику 1 680 грн. 77 коп. під 12 % річних з кінцевим строком погашення до 01 серпня 2008 року. Зазначену угоду сторони оформили у формі заяви позичальника, з умовами якої був ознайомлений відповідач, що підтверджується його підписом у вказаному документі (а. с. 5 на звороті).

Згідно з п.2.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) кредит наданий у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок торгівельно-сервісного підприємства. Для виконання даного договору Банк відкриває позичальнику рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсотках, винагороді та іншим платежам.

Відповідно до п.п.3.2.1-3.2.4 Умов надання споживчого кредиту відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки, винагороду.

У відповідності до заяви позичальника (а.с.5) позичальник повертає кредит в період з 20 по 25 число кожного місяця шляхом надання банк) грошових коштів (щомісячний платіж) у розмірі 176,36 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно і Умовами.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що станом на 31 січня 2013 року заборгованість ОСОБА_3 перед банком становила 22 104 грн. 57 коп.: 1 680 грн. 80 коп. заборгованості за кредитом, 6 011 грн. 41 коп. - по процентах, 322 грн.68 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом, 12 560 грн. 89 коп. пені за за несвоєчасність виконання умов договору, 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1 028 грн. 79 коп. штрафу (процентна складова) (а. с. 4).

Частину зазначених розрахунків позивач обґрунтовує умовами договору, викладеними у заяві позичальника, а частину - Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), які є складовою частиною договору (а. с. 5-9).

Колегія суддів не може погодитись з доводами відповідача про те, що вона не знайомилася з умовами договору, що їх зміст не був доведений до її відому, оскільки у заяві -анкеті своїм підписом ОСОБА_3 засвідчила наступне: "Я ознайомився та згодний із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") ("Стандарт"), які були надані мені у письмовій формі. Своїм підписом я підтверджую про надану мені повну інформацію про умови кредитування в Приватбанку…" (а.с.64).

За поясненнями представника Банку саме ті умови, що знаходяться в матеріалах справи (а.с.6-9) доводились до відому відповідачки. Вони були затверджені Наказом № С-89 25 травня 2005 року "Про запровадження спрощеної форми укладання Договору", належним чином завірена копія якого надана Апеляційному суду. Інші Умови іншого змісту не приймались Банком. Протилежного відповідачка суду не довела.

У відповідності до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства в установлений строк відповідно до умов договору.

При порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п. 5.5 умов надання споживчого кредиту, сторони домовилися про застосування до вимог про стягнення кредиту, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором позовної давності у п'ять років.

Суд на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову у частині позовних вимог за пропуском позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Кредитним договором № SUXRRС118500041 від 01 серпня 2007 року передбачений кінцевий термін погашення кредиту - 01 серпня 2008 року, від цієї дати відраховується строк звернення до суду.

Звертаючись до суду із названим позовом у лютому 2013 року, позивач не пропустив строку позовної давності, оскільки вимоги заявлені протягом п'яти років, обумовлених договором.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, про скасування рішення суду першої інстанції та про постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за кредитним договором № SUXRRС118500041 від 01 серпня 2007 року в сумі 22 104 грн. 57 коп.

Згідно з ч. 1,2 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

З урахуванням положень ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягають стягненню судові витрати у сумі 229 грн. 40 коп. за розгляд справи у суді першої інстанції та за апеляційний перегляд - 114 грн. 70 коп., а всього 344 грн. 10 коп.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 307 ч.1 п.2, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2013 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (п/р 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № SUXRRС118500041 від 01 серпня 2007 року в сумі 22 104 грн. 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати в сумі 344 грн. 10 коп.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.