Провадження № 22-ц/774/3552/13 

Справа № 403/564/12 

Головуючий у 1 й інстанції - Шевцова Т.В. 

Доповідач - Слоквенко Г.П. 

Категорія 27

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого: - Слоквенка Г.П.,

Суддів: - Максюти Ж.І., Кочкової Н.О.,

при секретарі: Солод О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення суми за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2012 року, -

У січні 2013 року позивач звернувся до суду вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 144320 доларів США. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 01 липня 2008 року між ОСОБА_6 та АКБ "Європейський" укладено кредитний договір на суму 125 000 доларів США, за умови сплати 19% річних. Забезпечення виконання зобов'язань здійснювалось за рахунок іпотеки квартири АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності. Правонаступником АКБ "Євопейський" є ПАТ КБ "Володимирський", з яким він 30.08.2011 року уклав договір поруки. За договором від 06.09.2009 року (відступлення права вимоги позивач є новим іпотекодержателем. Прохав стягнути з відповідача 144 320 доларів США на погашення кредитних зобов'язань.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2012 року позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором від 01.07.2008 року № К/48/0301-ф08 в сумі 144 320 доларів США, що складає 1152395,20 грн., а також судові витрати в розмірі 3012 грн., а всього 1 155 407,20 грн. (а.с. 40-41).

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, у зв'язку з чим прохає скасувати судове рішення і ухвалити нове про відмову у задоволені позовних вимог (а.с. 65-68).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.07.2008 року між АКБ "Европейський" та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №К48/0301-ф08, за яким ОСОБА_6 отримав 125 000 доларів США зі строком користування до 29.06.2018 року. 06 жовтня 2008 року між АКБ "Європейський" та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду, відповідно умов якої плата за користування кредитом складає 19% річних.

Також 01 липня 2008 року між АКБ "Європейський" та ОСОБА_6 укладено іпотечний договір, за яким виконання зобов'язань за кредитним договором №К/48/0301-ф08, визначено предметом забезпечення квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_6 на праві власності.

15.05.2009 року між АКБ "Європейський" та ВАТ "КБ Володимирський" укладено договір про заміну іпотекодержателя, за яким право вимоги до ОСОБА_6 перейшло до ВАТ "КБ Володимирський".

Крім того, 06.09.2011 року між ПАТ "КБ Володимирський" та ОСОБА_5 укладено договір про заміну нового іпотекодержателя наступним іпотекодержателем (відступлення права вимоги), за яким до нового іпотекодержателя перейшло право вимоги за іпотечним договором з ОСОБА_6

30.09.2011 року між ПАТ "КБ Володимирський" та ОСОБА_5 укладено договір поруки, за яким поручитель бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_6 по кредитному договору №К/48/0301-ф08 від 01.07.2008 року.

Враховуючи вищенаведене, суд задовольнив позовні вимоги пославшись на ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог ЦК України (435-15) .

Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Крім того, згідно 554 ЦК України (435-15) у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпеченого порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Суд правильно встановив обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до вимог Цивільного кодексу (435-15) , ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апелянта про те, що судом не вірно застосовано норми матеріального права а саме ст. 555 ЦК України, щодо неповідомлення боржника про зміну кредитора не спростовують висновків суду і не можуть бути враховані в якості підстави для скасування законного рішення суду.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач не набув права вимоги за договором поруки від 30.09.2012 року та договором від 06.09.2011 року про заміну нового іпотекодержателя наступним іпотекодержателем(відступлення права вимоги), не відповідає обставинам справи і не може бути взято до уваги як підстава для скасування чи зміни рішення, оскільки зазначені договори апелянтом у встановленому законом порядку не оскаржувалися, на час апеляційного розгляду справи рішення суду про визнання договорів недійсними відсутнє.

Не являється підставою для скасування рішення суду і посилання апелянта на те, що рішенням Бабушкінського районного суду від 01 грудня 2010 року з нього на користь в ВАТ "КБ Володимирський" стягнуто заборгованість за кредитним договором, оскільки заборгованість за кредитним договором, ні за рішенням Бабушкінського районного суду від 01 грудня 2010 року, ні за рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2012 року відповідачем взагалі не погашена, що підтверджено поясненнями представника апелянта в судовому засіданні.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків місцевого суду не спростовують, а із матеріалів справи вбачається, що передбачені ст. 309 ЦПК України підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні, оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене із додержанням норм процесуального права та у відповідності із нормами матеріального права, тому його слід залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 209, ст. 307, ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.