2-471/2011 Про виселення, та зустрічні позовні вимоги про визнання права користування житловими приміщеннями - 18.06.2013 Прийняття

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2011 року у справі за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19"до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Виконавчий комітет Васильківської міської ради про виселення та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19"про визнання права користування житловими приміщеннями, -

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

Позивач звернулися до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою, яку обґрунтував тим, що з 25.01.1988 року ОСОБА_7 з членами своєї сім"ї проживає у кімнатах НОМЕР_1, НОМЕР_2, АДРЕСА_2 Він був поселений до однієї з кімнат як працівник підприємства, інші кімнати, з членами своєї сім"ї зайняв самовільно, не маючи ніяких законних підстав. Згідно рішення засідання профспілки й адміністрації, від 19.02.2002 року ОСОБА_2, на сім"ю з п'яти чоловік була виділена квартира АДРЕСА_1.

23.02.2002 року ОСОБА_2 був знятий з реєстраційного обліку за вказаною адресою. Станом на 15.10.2007 року борг за користування кімнатами у гуртожитку становить 3330,68 грн. Разом з тим, ОСОБА_2 та члени його сім"ї з незаконно зайнятих ними кімнат в гуртожитку, добровільно виселятися відмовляються й продовжують в них проживати.

В зв"язку з чим він вимушений звертатися до суду з вказаним позовом, який просив задовольнити в повному обсязі.

В подальшому, Товариство з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19" уточнило свої позовні вимоги та просило виселити відповідачів за його позовом з кімнати АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 у квартиру АДРЕСА_1, а з кімнат НОМЕР_2, НОМЕР_3 виселити відповідачів без надання іншого житлового приміщення.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Пересувана механізована колона №19", в якому просили визнати за ними право користування житловим приміщенням - кімнатами НОМЕР_1, НОМЕР_2, АДРЕСА_2

Свої позовні вимоги вони обґрунтували тим, що ОСОБА_2 з серпня 1983 року і по день подання позову працював у відповідача за зустрічним позовом, а також являється власником акцій даного товариства. Згідно рішень профкому та адміністрації підприємства, йому на сім'ю з трьох чоловік були надані для проживання в сімейному гуртожитку по АДРЕСА_2 кімнати НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

У зв'язку з професійним захворюванням, у 1999 році йому додатково була виділена для проживання в даному сімейному гуртожитку кімната НОМЕР_3. рішенням профспілкового комітету і адміністрації товариства від 19.02.2002 року його сім'ї була надана квартира в АДРЕСА_1 без зняття з квартирного обліку і за ним залишено право проживання в спірних кімнатах сімейного гуртожитку. Так, як квартира АДРЕСА_1 потребувала значних будівельних робіт, вони почали ремонт, але завершити його не змогли з поважних причин. Всі три кімнати в гуртожитку використовуються ними по призначенню, вони своєчасно сплачують комунальні послуги, тому вони звернулися до суду з даним зустрічним позовом в якому просили визнати за ними право користування вище вказаними житловими приміщеннями.

рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2011 року позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19"задоволено повністю.

Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_5 з кімнати АДРЕСА_3 у квартиру АДРЕСА_1

Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_5 з кімнат НОМЕР_2, АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_5 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_5 звернулись до суду з апеляційною скаргою, в якій просили рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові Товариству з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19"відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити. Зазначили, що рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2011 року є незаконним, необґрунтованим, так як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, осіб, які з`явилися на розгляд вказаної справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19", Васильківський міськрайонний суд Київської області свої висновки мотивував тим, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_5, для проживання, без зняття з квартирного обліку, була надана квартира АДРЕСА_1. Крім того, суд першої інстанції вважав, що відповідачі за первісним позовом не мають законних підстав проживати у кімнатах НОМЕР_2 та НОМЕР_3, а тому підлягають виселенню з них без надання іншого житлового приміщення.

Також, суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_2 з членами своєї сім"ї отримав право на проживання в кімнаті АДРЕСА_3 як робітник Товариства з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19". Станом на 28.08.2008 року, на підставі його особистої заяви, наказом №39-к він був звільнений з займаної посади. Таким чином, на даний час ніяких підстав для проживання у спірній кімнаті НОМЕР_1 вказаного гуртожитку у відповідачів за первісним позовом немає, тому, в повній мірі задовольнив позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19", а в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_8. ОСОБА_7, ОСОБА_9 відмовив.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 128 ЖК України та п. 9 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року за № 208 (208-86-п) , жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Відповідно до ст. 129 ЖК України та п. 10 зазначеного Положення на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Статтею 132 ЖК України передбачено, що сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Надаване громадянам у зв'язку з виселенням з гуртожитку інше жиле приміщення має відповідати вимогам, передбаченим частиною другою статті 114 цього Кодексу.

За ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Відповідно до ст. 125 ЖК України без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено інвалідів війни та інших інвалідів з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, зв'язаного з перебуванням на фронті, учасників Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії, сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби, сім'ї військовослужбовців, інвалідів з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків, осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, осіб, що звільнені з посади, у зв'язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення, осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників, пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів, членів сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення, інвалідів праці I і II груп, інвалідів I і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 більше десяти років, починаючи з серпня 1983 року і по день подання позову працював в Товаристві з додатковою відповідальністю" Пересувна механізована колона №19", а також являється власником акцій даного товариства. Згідно рішень профкому та адміністрації підприємства від 21.12.1984 року, затвердженого постановою від 23.11.1984 року йому на сім'ю з чотирьох осіб було видано ордер на вселення в кімнату НОМЕР_1, площею 14,2 кв.м. в сімейному гуртожитку по АДРЕСА_2, а щодо надання ОСОБА_2 та членам його сім"ї кімнат НОМЕР_2, НОМЕР_3 для проживання чи користування в гуртожитку по АДРЕСА_2 рішень не приймалось.

рішенням профспілкового комітету і адміністрації товариства від 19.02.2002 року сім'ї ОСОБА_2 на сім"ю в складі п'яти осіб, без зняття з квартирного обліку, для проживання було виділено двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1

Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_2, серії НОМЕР_4, він 05.02.2003 року він знявся з реєстраційного обліку в гуртожитку по АДРЕСА_2 та зареєструвався в квартирі АДРЕСА_1

29.06.2003 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали Свідоцтво про право власності на нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до довідок №316, №317 від 26.06.2012 року, виданих КЖЕП Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно зареєстровані за вказаною адресою та проживають в квартирі АДРЕСА_1

Аналізуючи вище викладені обставини, колегія суддів прийшла до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19" в частині виселення ОСОБА_2 та членів його сім"ї з кімнат НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 гуртожитку по АДРЕСА_2 підлягають задоволенню в частині виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_5 з кімнат НОМЕР_2, АДРЕСА_2 так як в вказані житлові приміщення вони вселилися з порушенням вимог житлового законодавства України, що вказує на те, що їх вселення в кімнати НОМЕР_2, НОМЕР_3 гуртожитку по АДРЕСА_2 є самовільним, оскільки у них відсутній відповідний документ - ордер на заняття жилого приміщення, який є єдиним правовстановлюючим документом на вселення, так як заселення жилого приміщення, право користування ним, виникає у особи, у зв"язку із включенням її до ордеру, а не у зв"язку із вселенням у жиле приміщення., а в частині їх виселення з спірної кімнати НОМЕР_1, позовні вимоги необхідно залишити без задоволення, так як в кімнату АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 вони вселилися та проживають на законних підставах, що підтверджується доказами, які є в справі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2011 року у частині їх виселення з кімнати АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 та у відмові у визнанні за ними права користування вказаною кімнатою необхідно скасувати, у позові Товариства з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19" до них про виселення з вказаної кімнати відмовити, їхні зустрічні позовні вимоги задовольнити частково, та визнати за ними право користування кімнатою АДРЕСА_3, АДРЕСА_2. у решті, рішення суду першої інстанції залишити без змін.