Апеляційний суд Автономної Республіки Крим
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий суду першої інстанції:Іщенко І.В.
№ провадження: 22-ц/190/3186/13
Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.
|
17 червня 2013 року
№ справи: 122/9754/2012
|
колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Берещанської І.І. Суддів:Кузнєцової О.О., Новікова Р.В. При секретарі:Таранець О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_6 про перегляд рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2012 року за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторія" про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторія" до ОСОБА_7, ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_8 про визнання недійсною розписки від 09.03.2010 року, договору позики від 16.03.2010 року, іпотечного договору від 16.03.2010 року за нововиявленими обставинами,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_9 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 березня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2012 року за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторія" про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторія" до ОСОБА_7, ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_8 про визнання недійсною розписки від 09.03.2010 року, договору позики від 16.03.2010 року, іпотечного договору від 16.03.2010 року за нововиявленими обставинами. Свої вимоги мотивує тим, що при ознайомленні з висновками експертиз у кримінальній справі він отримав копії документів, які вважає нововиявленими обставинами у цій справі, та які підтверджують безгрошовість договору позики від 16.03.2010 року, посвідченого нотаріально між ним та ОСОБА_7, оскільки за висновком експерта умови договору позики від 16.03.2010 року та розписки від 09.03.2010 року по своїй економічній суті є тотожними. Висновком іншої експертизи встановлено, що ОСОБА_7 підтверджував існування подвійних розписок і договорів позики, тобто безгрошових частин договорів позики та сплату частки боргу ОСОБА_6 Додає, що при розгляді цієї справи не була врахована розписка від 01.10.2010 року, що підписана ним та ОСОБА_7, яка була предметом експертного дослідження та знаходилась у кримінальній справі. Підкреслює, що ця розписка узагальнювала всі борги на загальну суму 3 850 000 доларів США, в тому числі 1 000 000 доларів США, переданий за договором позики від 09.03.2010 року та оформлений по безгрошовому нотаріальному договору позики від 16.03.2010 року під заставу майна ТОВ "Асторія".
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 березня 2013 року заяву ОСОБА_6 про перегляд рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 09 жовтня 2012 року за нововиявленими обставинами задоволено.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2012 року за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторія" про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторія" до ОСОБА_7, ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_8 про визнання недійсною розписки від 09.03.2010 року, договору позики від 16.03.2010 року, іпотечного договору від 16.03.2010 року скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторія" про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторія" про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки.
В решті рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 09 жовтня 2012 року залишено без змін.
Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_7- ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду від 29.03.2013 року скасувати, рішення від 09.10.2012 року залишити без змін. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що суд в односторонньому порядку розглянув заяву, не прийняв до уваги та не надав належної оцінки преюдиціальним фактам, а саме нотаріально посвідченому договору, нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_6 та ТОВ "Асторія", якою вони визнають грошові зобов'язання перед ОСОБА_7 та просять його отримати предмет іпотеки. Крім того, зазначає, що суд не мотивував їх доводи, не вказав статті на підставі яких вирішено справу. Посилається на те, що судом порушені вимоги щодо засобів доказування, належності доказів, підстав звільнення від доказування, а саме те, що спірним договорам та правовідносинам вже була надана правова оцінка та ці факти вже були предметом дослідження судів різних інстанцій. Крім того зазначає, що не є належними доказами показання свідків, пояснення нотаріуса, оскільки в порушення вимог абз.2 ч.1 ст. 1051 ЦК України рішення суду не може ґрунтуватися на поясненнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Вважає, що ніяких нових обставин які є суттєвими для справи ОСОБА_6 не було надано, а тому суд вийшов за межі наданих йому повноважень.
До суду апеляційної інстанції відповідачі та їх представники не з'явилися, належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення та телеграми. Крім того, суд неодноразово відкладав справу за клопотанням відповідачів.
Відповідно до ч.2 ст. 305 Цивільного процесуального кодексу України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Згідно із ч.1 ст. 303-1 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом двох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
У зв'язку із тим що апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_9 було відкрито 19 квітня 2013 року, колегія суддів вважає можливим розглянути справу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Скасовуючи рішення суду за нововиявленими обставинами місцевий суд посилався на висновки експерта, розписку, яка узагальнює економічні правовідносини, справжність підписів у якій підтвердили сторони, і прийшов до висновку, що викладені обставини у їх сукупності та співставленні з доказами, які були предметом розгляду у цій справі, мають значення нововиявлених та є підставою для скасування рішення суду в частині задоволення вимог первісного позову.
Колегія суддів не може погодитися з висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.
Згідно із ч.1 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч.2 п.1 статті 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Цими обставинами можуть бути визнані такі, що обґрунтовують вимоги чи заперечення сторін або мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, якщо вони існували на час ухвалення судового рішення, але тоді про них нічого не знав і не міг знати заявник, а також суд.
На підставі частини 3 ст. 365 ЦПК України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому ЦПК (1618-15)
для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.
Матеріалами справи встановлено, що 16 березня 2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було укладено договір позики грошей, за умовами якого позикодавець передав у власність, а позичальник зайняв гроші у розмірі 7 984 200 грн. строком до 31 грудня 2011 року зі сплатою 0,01% річних за користування позикою. Вказаний договір позики грошей було посвідчено нотаріально нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та внесено в реєстр правочинів за № 1034 від 16.03.2010 року. Згідно умов договору позики грошей, у випадку неповернення позичальником ОСОБА_6 суми позики, останній зобов'язався сплатити пеню у розмірі 3% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Відповідно до умов договору позики грошей, борг забезпечувався передачею в іпотеку позикодавцю майновим поручителем - ТОВ "Асторія" нежитлових приміщень, загальною площею 1983,8 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Сімферополь, проспект Кірова, 32 / вулиця Горького, 1 та належить на праві власності поручителю ( т. №1 а.с.90).
У виконання вимог договору позики грошей від 16.03.2010 року між ОСОБА_7 та ТОВ "Асторія" було укладено іпотечний договір, який був посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_8, та зареєстрований в реєстрі за № 1035 ( т.№1 а.с.91-94).
ОСОБА_6 свої зобов'язання за договором позики не виконав, борг у визначений сторонами строк не повернув.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15)
, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В статті 1050 ЦК України зазначено, що у випадку, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК, незалежно від сплати відсотків.
Рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя від 09 жовтня 2012 року встановлено, що між сторонами був укладений договір позики, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу вищевказану суму, але останній не виконав своїх зобов'язань за договором і у встановлений договором строк гроші не повернув, тому суд стягнув з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 суму боргу 35 291 846 грн. 15 коп., яка складається з: суми основного зобов'язання в розмірі 7 984 200 грн., суми відсотків за користування позикою (7 984 200 Х 0,01% : 365 Х 769 (час користування позикою в днях)) в розмірі 1 682 грн. 15 коп., суми пені за несвоєчасне повернення позики ( 7 984 200 Х 3% Х 114 (час прострочення повернення позики) в розмірі 27 305 964 грн.
На забезпечення виконання зобов'язання за договором позики, між ОСОБА_7 та ТОВ "Асторія" було укладено договір іпотеки, за яким предметом іпотеки є нежитлові приміщення у місті Сімферополі за адресою проспект Кірова, 32 / вул. Горького, 1.
Частиною 1 статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Згідно із ч.1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
На виконання вимог ч.1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" ОСОБА_7 надсилав відповідачам письмові вимоги про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги (т №1 а.с.36-42).
Оскільки ОСОБА_6 та ТОВ "Асторія" свої зобов'язання не виконали, суд звернув стягнення на предмет іпотеки, а саме нежитлові приміщення загальною площею 1983,8 кв.м., які розташовані в м. Сімферополі, проспект Кірова, 32 / вулиця Горького, 1, які належать ТОВ "Асторія" в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 16.03.2010 року, реєстровий № 1034, укладеним між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у сумі 35 291 846 грн., шляхом реалізації вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах.
Відповідно до п.1.4 договору іпотеки визначена сторонами заставна вартість предмету іпотеки складає 12 000 000 грн.
Перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами - це особливий, винятковий вид перегляду. Об'єктом перегляду можуть бути будь-які судові рішення, якими закінчено розгляд справи і які набрали законної сили.
Посилаючись на висновки експерта по кримінальній справі як на підстави для перегляду судового рішення, місцевий суд не прийняв до уваги, що у сенсі ст. 361 ЦПК України, для такого перегляду характерно те, що виявлено обставини, які суд не міг оцінити під час ухвалення судового рішення, оскільки вони не були та й не могли бути йому відомі: про них стало відомо тільки після ухвалення рішення суду. Цими обставинами можуть визнані такі, що обґрунтовують вимоги чи заперечення сторін або мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, якщо вони існували на час ухвалення судового рішення, але про них нічого не знав і не міг знати позивач ( заявник ), а також суд. Тобто необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених частинами першою і другою ст. 361 Цивільного процесуального кодексу України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Не можуть бути визнані нововиявленими нові обставини, тобто такі, що виникли чи змінилися після ухвалення судового рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній скарзі, тощо.
Виходячи з наведеного зазначені місцевим судом в оскаржуваному рішенні нововиявлені обставини не є такими у розумінні вимог ст. 361 ЦПК України і роз'яснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 (v0004740-12)
"Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами".
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду про задоволення заяви ОСОБА_6 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Центрального районного суду міста Сімферополя від 9 жовтня 2012 року, про скасування цього рішення та ухвалення нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6, підлягає скасуванню.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_9 задовольнити.
Скасувати рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 березня 2013 року про задоволення заяви ОСОБА_6 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2012 року, про скасування вказаного рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2012 року та ухвалення нового рішення у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторія" про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторія" до ОСОБА_7, ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_8 про визнання недійсною розписки від 09.03.2010 року, договору позики від 16.03.2010 року, іпотечного договору від 16.03.2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.