1601/7480/12 Про солідарне стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки і встановлення порядку його реалізації та зустрічним позовом про визнання недійсними кредитного договору та іпотечного договорів та про зобов`язання виключити квартиру з реєстру заборон - 11.06.2013 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 лютого 2013 року

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки і встановлення порядку його реалізації та зустрічним позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", ОСОБА_1, приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсними кредитного договору та іпотечного договорів та про зобов'язання виключити квартиру з реєстру заборон,-

У травні 2012 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулось до суду з позовом, у якому зазначало, що 12 травня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №ML-D03/076/2008, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 18 500,00 доларів США на строк повернення кредитних коштів до 12 травня 2023 року, при цьому, згідно окремо укладеного з ТОВ "ОТП Факторинг Україна" договору іпотеки №PML-D03/076/2008 від 12 травня 2008 року, ОСОБА_5 надав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1

Крім того, 12 травня 2008 року укладено договір поруки №SR-D05/045/2008, за умовами якого ОСОБА_2 погодилась відповідати перед банком, як солідарний боржник, за зобов'язаннями ОСОБА_5, що виникають з зазначеного вище кредитного договору.

У подальшому, рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 червня 2011 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину померлого ОСОБА_6 - квартиру АДРЕСА_1 виданого 2 лютого 2007 року на ім'я ОСОБА_1, визнано право власності в порядку спадкування на зазначену квартиру за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/2 частці за кожним.

Відповідач ОСОБА_1 не здійснює погашення кредиту, чим порушує свої зобов'язання за кредитним договором та станом на 21 грудня 2011 року має заборгованість по основному боргу у сумі 141 131,99 грн., що еквівалентно 17 663,80 доларам США, по процентам - 13 660,01 грн., що еквівалентно 1 709,66 доларів США, також банком нарахована пеня у сумі 7 952,03 грн.

Позивач отримав право вимоги зазначеної заборгованості відповідно до укладеного з ПАТ "ОТП Банк" договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 23 вересня 2011 року.

За таких обставин, просило стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" борг за кредитним договором №ML-D03/076/2008 від 12 травня 2008 року в розмірі 162 744,03 грн., та звернути стягнення на предмет іпотеки, відповідно до договору №PML-D03/076/2008 від 12 травня 2008 року - квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3

У вересні 2012 року ОСОБА_7 в інтересах відповідача ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою, у якій просила визнати недійсним кредитний договір №ML-D03/076/2008 від 12 травня 2008 року та договір іпотеки №PML-D03/076/2008 від 12 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк" та зобов'язати приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_4 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за договором №PML-D03/076/2008 від 12 травня 2008 року, а саме, зняти заборону відчуження щодо квартири АДРЕСА_1

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 в момент вчинення зазначених вище правочинів навмисно ввів іншу сторону в оману щодо обставин, що мають істотне значення, що є підставою для визнання таких правочинів недійсними.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 вересня 2012 року зазначені позови об'єднані у одне провадження.

Протягом розгляду справи судом, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подано уточнення до своїх позовних вимог, у яких до раніше заявлених вимог щодо стягнення на предмет іпотеки просив встановити спосіб реалізації іпотечної квартири шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, визначеною на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано недійсним договір іпотеки №PML-D03/076/2008 від 12 травня 2008 року, укладений між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1, предметом якого була іпотека квартири АДРЕСА_1

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Позовні вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором №ML-D03/076/2008 від 12 травня 2008 року в сумі 162 744,03 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судові витрати у сумі по 782,00 грн. з кожного.

Додатковим рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 2 квітня 2013 року накладено арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 яка належить на праві власності ОСОБА_1

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 травня 2013 року виправлено допущені у мотивувальній частині рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 лютого 2013 року описки.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ТОВ "ОТП Факторинг Україна", в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог банку у повному обсязі і відмову у задоволенні позову ОСОБА_3

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступник - ПАТ "ОТП Банк") укладено кредитний договір №ML-D03/076/2008 від 12 травня 2008 року, за умовами якого ОСОБА_1 отримано кредит у сумі 18 500,00 доларів США на строк повернення кредитних коштів до 12 травня 2023 року.

Належне виконання взятих на себе ОСОБА_1 зобов'язань за зазначеним кредитним договором забезпечується договором поруки №SR-D05/045/2008 від 12 травня 2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк".

Крім того, відповідно до договору іпотеки №PML-D03/076/2008 від 12 травня 2008 року, укладеного між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_5, в іпотеку банку останнім передано квартиру АДРЕСА_1

Відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 23 вересня 2011 року та договору про відступлення права вимоги від 23 вересня 2011 року, укладених між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна", до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором №ML-D03/076/2008 від 12 травня 2008 року та відбулось відступлення сукупності прав за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись правом звертати стягнення на заставне майно.

Існування заборгованості за кредитним договором станом на 21 грудня 2011 року по основному боргу у сумі 141 131,99 грн., що еквівалентно 17 663,80 доларам США, та заборгованості по відсотках у сумі 13 660,01 грн., що еквівалентно 1 709,66 доларам США, пені у сумі 7 952,03 грн., а всього - 162 744,03 грн., підтверджена наданим банком розрахунком, що залишився не спростованим відповідачами під час судового розгляду.

З урахуванням зазначеного, місцевий суд дійшов вірного висновку щодо неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що є правовою підставою для стягнення заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку з боржника та поручителя.

У свою чергу, позовна вимога банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, ураховуючи заявлення ОСОБА_3 зустрічних позовних вимог, також знайшла своє вірне вирішення судом першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, місцевий суд виходив з того, що іпотечний договір порушує права власності останнього на квартиру, оскільки він, як співвласник спірної квартири, не укладав з банком договору про іпотеку.

Колегія суддів вважає такі висновки місцевого суду вірними з наступних підстав.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.

З огляду на зміст ст. 578 ЦК України, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про іпотеку" майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою всіх співвласників.

Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Як убачається з матеріалів справи, що відносно квартири АДРЕСА_1 яка передавалась в іпотеку банку, ухвалювалось рішення суду, яке набрало законної сили, що стосується предмету даного позову.

Так, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права на 1/2 частину квартири рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14 вересня 2011 року, визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину, що видавалось на ім'я ОСОБА_1, визнано право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, ОСОБА_3 в рівних частинами - по 1/2 частці за кожним.

На момент укладення договору іпотеки, квартира передавалась в іпотеку банку за наявності у ОСОБА_1 права власності на неї, згідно свідоцтва про право на спадщину.

Після визнання недійсним зазначеного свідоцтва та визнання права спільної часткової власності за двома співвласниками, згоду на передачу предмету іпотеки в наступну іпотеку банку ОСОБА_3 не надавав, відповідні зміни до договору іпотеки №PML-D03/076/2008 від 12 травня 2008 року не вносилися.

Тому, місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку, що зазначений договір іпотеки в силу закону є недійсним та звернення стягнення на предмет іпотеки за позовом наступного іпотекодержателя ТОВ "ОТП Факторинг Україна" є безпідставним.

Зазначені у апеляційній скарзі доводи не спростовують даних висновків суду першої інстанції, оскільки не ґрунтуються на законодавстві, повторюють обґрунтування позовних вимог та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, які всебічно, повно і об'єктивно досліджені місцевим судом, та яким надана належна правова оцінка.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.