1321/2о-2468/12 Про визнання спадщини відумерлою - 10.06.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2012 року у справі за заявою Боб'ятинської сільської ради Сокальського району про визнання спадщини відумерлою,-

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 04.10.2012 року задоволено заяву Боб'ятинської сільської ради Сокальського району Львівської області, визнано відумерлою спадщиною житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та грошовий депозитний вклад в сумі 47 000 гривень на особовому рахунку №26353606681120 в публічному акціонерному товаристві комерційний банк (далі - ПАТ КБ) "Приватбанк" відповідно до договору про заощадження "Стандарт" SАМDN 25000710341448 від 28.04.2010 року і суму нарахованих й не отриманих процентів від зазначеного депозитного вкладу, та передано вказане вище нерухоме майно та грошовий депозитний вклад, що належали померлій ОСОБА_4, як відумерлу спадщину, у власність територіальної громади с.Боб'ятин Сокальського району Львівської області в особі Боб'ятинської сільської ради.

Рішення суду оскаржило ПАТ КБ "Приватбанк", просить його скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити Боб'ятинській сільській раді у задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції прийняв до розгляду заяву сільської ради, яка не відповідала вимогам ст. 275 Цивільного процесуального кодексу (далі- ЦПК) України (1618-15) , та без долучення доказів в підтвердження факту відсутності спадкоємців ОСОБА_4 за законом та за заповітом, або усунення їх від спадщини, або неприйняття ними спадщини чи відмови від її прийняття. Апелянт зазначає, що суд в порушення вимог закону вирішив справу, належним чином не перевіривши вказаних вище фактів, не маючи відомостей про відкриття спадкової справи та оформлення спадкоємцями спадщини після смерті ОСОБА_4, та не залучивши до участі у справі всіх заінтересованих осіб. Крім цього, на його думку, судом порушено принцип процесуального права: рівності перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності цивільного судочинства та норми ст. 60 ЦПК України, що призвело до не правильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта в підтримання апеляційної скарги, заперечення представника заявника, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст. 1277 Цивільного кодексу (далі- ЦК) України (435-15) , у разі відсутності спадкоємців за заповітом або за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (ч.3 ст.1277).

У відповідності до ст. 278 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовились від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК).

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про смерть, виданим Боб'ятинською сільською радою 28.09.2010 року (а.с.8), ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Останнім постійним місцем проживання ОСОБА_4, а відтак, і місцем відкриття спадщини було: АДРЕСА_1 (а.с.11), що також підтверджується договором купівлі-продажу цього будинку від 21.07.2009 року (а.с.5) та довідками комунального підприємства "Новояворівськжитло" про зняття ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за попередньою адресою: АДРЕСА_2, з 10.02.2010 року (а.с.9, 75).

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_4 від 23.04.2013 року (а.с.79), встановлено, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Львові першою дитиною в матері - ОСОБА_5, яка проживала за адресою: АДРЕСА_3, відомості про батька записано на підставі заяви матері.

З листа слідчого СВ Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області №6022 від 04.10.2010 року (а.с.10) встановлено, що у зв'язку з відсутністю родичів ОСОБА_4, організацію її поховання проводила Боб'ятинська сільська рада.

В судовому засіданні сільський голова пояснив, що мати ОСОБА_4 померла раніше, після чого вона переселилась у м.Новояворівськ, а потім в с.Боб'ятин.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 28.09.2012 року, наданої Сокальською державною нотаріальною конторою, встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась.

Крім того, укладаючи з банком договір про заощадження, ОСОБА_4 не було визначено розпорядника її депозитним вкладом та нарахованими відсотками на випадок її смерті (а.с.6).

Таким чином, судом безспірно встановлено, що на момент своєї смерті ОСОБА_4 проживала одна у власному будинку АДРЕСА_1, який придбала на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.2009 року, і спадкоємців, які б прийняли спадщину на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України та/або в порядку, встановленому ст.ст.1269, 1270 цього Кодексу, немає.

У зв"язку з цим та, враховуючи вимоги ст. 278 ЦПК України, посилання апелянта на те, що суд не встановив кола близьких родичів померлої ОСОБА_4, які мають право на спадкування за законом, в тому числі й наступних черг, є безпідставними, оскільки для визнання судом спадщини відумерлою достатньо встановлення одного з перелічених у ст.278 ЦПК факту, а саме: неприйняття спадкоємцями спадщини.

Належність спадщини, яка визнана судом відумерлою, ОСОБА_4 підтверджена договорами (а.с.5, 6).

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням вказаних вище норм ЦК України (435-15) та вимог ст.ст. 235, 274- 278 ЦПК України, Боб'ятинська сільська рада звернулась із заявою про визнання спадщини відумерлою 16.08.2012 року, тобто після спливу одного року з моменту відкриття спадщини, як того вимагає норма частини другої ст. 1277 ЦК України, суд правильно встановив характер спірних правовідносин, фактичні обставини справи, давши належну оцінку доказам, які є в матеріалах справи, не допустив порушень матеріального та/або процесуального закону, які б були обов"язковою підставою для скасування рішення, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" відхилити.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.