2024/2-836/11 Про відшкодування збитків, завданих самовільним демонтуванням газопроводу до домоволодіння - 06.06.2013 Прийняття

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в липні 2010 року ОСОБА_6 самовільно демонтував газопровід до домоволодіння позивачки. У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 чинить перешкоди та не допускає представників ВАТ "Харківміськгаз" до домоволодіння АДРЕСА_1 вона не має можливості користуватися послугами газопостачання. Просила стягнути з відповідача на її користь реальні збитки в розмірі 6000 грн., моральну шкоду в розмірі 3000грн. та зобов'язати ОСОБА_6 надати доступ працівникам ВАТ "Харківміськгаз" для відновлення газопостачання по затвердженому раніше проекту.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_8 позовні вимоги уточнили, просили зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкод у доступі працівників ВАТ "Харківміськгаз" до газопроводу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з метою подальшого відновлення газопостачання та стягнути на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Відповідач та його представник ОСОБА_9 проти задоволення позову заперечували в повному обсязі. Пояснили, що 24.09.2010 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 укладено договір дарування 52/100 частин домоволодіння з надвірними будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1. Співвласниками інших частин домоволодіння є ОСОБА_6 та ОСОБА_11 30.06.2010 року ОСОБА_6 дійсно було демонтовано газопровід до частини домоволодіння ОСОБА_10, який був підключений до його газопроводу, оскільки він згоди на підключення будинку не давав. Коли ОСОБА_7 стала власником частини домоволодіння, будинок вже не був газифікований. Доказів на підтвердження заподіяння як матеріальної так і моральної шкоди суду не надано, перешкод в доступі працівникам ВАТ "Харківміськгаз" ОСОБА_6 не чинив, тому просили в позові відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2013 року позов ОСОБА_7 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_6 не чинить перешкод у доступі представників ВАТ "Харківміськгаз" до газопроводу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з метою подальшого відновлення газопостачання. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_12 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, постановлення нового рішення про відмову у задоволені позову. Вказав, що оскаржуване рішення необґрунтоване та незаконне, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права і процесуального права. Перешкоджання відновленню газопостачанню відсутнє, відповідні акти з цього приводу не складались. Постановою Ленінського РВ ГУМВС України в Харківській області факт перешкоджання у відновленні газопостачання не встановлено. Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що при прийняті позивачкою у дар 52/100 частин домоволодіння з надвірними будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, газопостачання вже було відсутнє.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено наступне.

З договору дарування від 24.09.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_13, ОСОБА_10 подарувала, а ОСОБА_7. прийняла в дар 52/100 частин домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. (а. с. 6).

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП"Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 29.09.2010 року право власності на 52/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_7, що також підтверджується технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1 виданим КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 06.11.2008 року (а. с. 7-14)

3 індивідуальної програми реабілітації інваліда, виданої 14.04.2010 року Павлоградською МСЄК, вбачається, що ОСОБА_14 є інвалідом III групи за загальним захворюванням (а. с. 16).

З листа ВАТ "Харківміськгаз" від 27.12.2010 року вбачається, що газифікація домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 виконана ТОВ "Теплогаз" в 1996 році на підставі проекту № 792/06, розробленого інститутом "Харківреконструкція", пуск газу здійснений 01.10.1996 року. В липні 2010 року працівниками Управління газового господарства Ленінського району ВАТ "Харківміськгаз" було встановлено, що ввідний газопровід, по якому здійснювалося газопостачання до будинку, повністю демонтований власником другої частини домоволодіння ОСОБА_6 Відновити газопостачання за існуючою схемою (газопровід був прокладений по межі) не передбачається можливим через те, що ОСОБА_6 перешкоджає цим діям, у зв'язку з чим необхідно вирішити питання щодо надання доступу для виконання відповідних робіт та оплатити їх вартість, крім того існує можливість газифікувати свої помешкання за іншою схемою (а. с. 18).

Постановою Ленінського РВ ГУМВС України в Харківській області від 05.08.2010 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 відмовлено, постановлено з ОСОБА_6 провести профілактичну бесіду про неприпустимість вчинення протиправних дій по відношенню до ОСОБА_15, попередити та притягнути до адміністративної відповідальності за ст. ст. 164, 186 КУпАП. (а. с. 20-21).

Згідно типового договору від 01.02.2008 року між ОСОБА_16 та ВАТ Харківміськгаз" був укладений договір з газопостачання квартири АДРЕСА_1 згідно розробленого проекту, проводилися перевірки ВАТ "Харківміськгаз" та здійснювалася оплата послуг газопостачання (а. с. 45-60).

Як вбачається з акту обстеження від 16.10.1995 року, підключення абонента ОСОБА_17 (попереднього власника частини домоволодіння АДРЕСА_1 що належить зараз ОСОБА_7), було здійснено через домоволодіння НОМЕР_1. Після демонтажу газопроводу власником вищезазначеного домоволодіння на підставі заяви власника ОСОБА_16 з дозволу сусідів ВАТ "Харківміськгаз" був зроблений проект газопостачання з підключення до наружного газопроводу частини будинку, що належить ОСОБА_6, на самому проекті міститься вказівка на наявність дозволу.

З акту ОАТ "Харківміськгаз" від 30.06.2010 року вбачається, що по АДРЕСА_1 газопостачання до будинку ОСОБА_10 відрізано самовільно сусідом (а. с. 96).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_18 суд першої інстанції виходив з того, що газифікація частини домоволодіння ОСОБА_10, яку отримала в дар ОСОБА_7, була проведена згідно діючих норм та правил. Декілька років родина ОСОБА_10 користувалася послугами, ОСОБА_6 самовільно відрізав газопостачання до будинку літ. "Б" по АДРЕСА_1, у зв'язку з чим суд вважав за можливе задовольнити позовну вимогу щодо зобов'язання ОСОБА_6 не чинити перешкод у доступі представників ВАТ "Харківміськгаз" до газопроводу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з метою подальшого відновлення газопостачання.

Такі висновки рішення суду підтверджені доказами, які досліджені з додержанням вимог цивільно-процесуального закону і яким дана належна оцінка у сукупності з усіма обставинами справи. Враховуючи те, що норми ст. ст. 10, 11 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи кореспондуються з диспозитивним правом сторін надавати докази, п.4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що сторонам були створені належні умови для надання доказів та вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі доказами.

Доводи апеляційної скарги, що постановою Ленінського РВ ГУМВС України в Харківській області не встановлено факт перешкоджання у відновленні газопостачання висновків суду не спростовує. Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяг із них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. З постанови Ленінського РВ ГУМВС України в Харківській області від 05 серпня 2010 року вбачається, що ОСОБА_6 01.07.2010 року самовільно без дозволу ОСОБА_10 відрізав трубу газопостачання. З повідомлення ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" від 27.12.2010 року вбачається, що відновити газопостачання за існуючою схемою не представляється можливим через те, що ОСОБА_6 перешкоджає цим діям. Під час судового розгляду справи відповідачем по справі в обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву та доводів апеляційної скарги не надано належних та допустимих доказів підтверджуючих факт, що він не здійснював перешкоди у відновленні газопостачання за існуючою схемою.

Доводи апеляційної скарги, що на час дарування ОСОБА_7 52/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 газопостачання вже не існувало, висновків суду не спростовують. З питань самовільного відключення від газопостачання до правоохоронних органів зверталась колишня власниця ОСОБА_10 В подальшому відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України ОСОБА_7 звернулась до суду з відповідним позовом про припинення дій, які порушують її право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої не встановлено чи відповідав демонтований газопровід розробленому відповідними установами плану та чи приймався відповідною комісією об'єкти систем газопостачання, висновків суду не спростовують та не є предметом спору по вказані цивільній справі, оскільки газопостачання до 52/100 домоволодіння по АДРЕСА_1 відсутнє, внаслідок його повного демонтажу ОСОБА_6

Посилання в апеляційній скарзі на той факт, що ухвала суду від 06 лютого 2013 року про відмову у задоволені клопотання ОСОБА_6 та його представника про об'єднання його зустрічного позову з позовом ОСОБА_7 була прийнята через 22 місяці, висновків суду не спростовує та не є підставою для скасування рішення суду від 13 лютого 2013 року.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.