Справа № 2-1191/09

Номер провадження 22-ц/786/1899/2013

Головуючий у 1-й інстанції Дядечко І.І.

Доповідач Триголов В. М.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Триголова В.М.

суддів:, Бондаревської С.М., Омельченко Л.М.,

при секретарі: Цюрі Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною ОСОБА_3

на заочне рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2009 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м.Полтаві до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитнми договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

У квітні 2009 року ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м. Полтаві звернувся до суду із позовом, в якому, з урахуванням подальших уточнень, просив стягнути із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно заборгованість за кредитним договором №10006С7/31 від 17.11.2006 року на загальну суму 697284,20 грн., та звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з визначенням початкової ціни предмета іпотеки на рівні заставної вартості згідно п.1.3 р.1 Договору іпотеки №10006Z15/31 від 17.11.2006 року .

Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 грудня 2009 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за кредитним договором №10006С7/31 від 17 листопада 2006 року в розмірі 697284,24 грн.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_4 і ОСОБА_3.

Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки на рівні заставної вартості, визначеної п.1.3 р.1 Договору іпотеки №10006Z15/31 від 17.11.2006 року, в розмірі 894880,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-мпортний банк України"в особі філії у м. Полтаві витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700,00 грн,. а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30,00 грн.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 20 квітня 2012 року заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення - залишено без задоволення.

З заочним рішенням суду не погодився ОСОБА_3, який його оскаржив, просив змінити, виключивши його з числа відповідачів (боржників), оскільки вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст 1054 ЦК України (435-15) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює осневне зобов'язання.

Судом пешої інстанції встановлено, що 17.11.2006 року ПАТ "Державний експортно-імпортнний банк України" (правонаступником якого є ПАТ "Державний експортно-імпортнний банк України") та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №10006С7/31, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 98000,00 доларів США з кінцевою датою погашення 15 листопада 2021 року, для оплати за семикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, вартістю 707000,00 грн. згідно інвестиційного договору №5 від 12.01.2006 року. Кредит надавався на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання.

З метою забезпечення зобов"язань за кредитним договором 17.11.2006 року ОСОБА_4 та позивач уклали Іпотечний договір №1006Z15/31, згідно з яким банку в іпотеку передано квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що стане власністю ОСОБА_4 після державної реєстрації на підставі інвестиційного договору №5 від 12.01.2006 року, укладеного між ЗАТ "Крюківбудтехмонтаж" та ОСОБА_4, акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 18.08.2006 року та акту прийому-передачі зазначеної квартири. Сторони визначили, що загальна вартість предмета іпотеки на день укладення договору становила 112000,00 доларів США.

За умовами договору іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем відповідних положень кредитного договору та/або невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем відповідних положень цього договору, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами; у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору та/або порушення обов'язків іпотекодавцем, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання боржником, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання. Умовами договору іпотеки передбачено право банку за рахунок предмета іпотеки задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, неустойку, пеню; витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання, збереження предмета іпотеки та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання чи умов цього договору.

Також, з метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором між банком та ОСОБА_5 укладено договір поруки №10006Р2/31 від 17.11.2006 року, за яким остання зобов'язалася солідарно відповідати перед банком за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 основного зобов'язання за кредитним договором, а також відшкодовувати витрати, що будуть визначатися на момент фактичного задоволення, в тому числі, суму кредитів, проценти, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання основного зобов'язання.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.12.2006 року серії САВ № 098842 квартира за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області від 18.08.2006 року №891, розпоряджень міського голови про затвердження акту розподілу квартир та машиномісць в цокольному поверсі житлового будинку від 21.09.2006 року №644-Р, належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Право спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3на вказану квартиру підтверджується також наявним у матеріалах справи Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Спеціальними законами, які регулюють відносини у сфері іпотечного кредитування є Закон України "Про іпотеку" (898-15) та "Про іпотечне кредитування операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" (979-15) .

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про іпотечне кредитування операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" у редакції, чинній на час укладення договору, іпотека виникає щодо нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.

Іпотечний договір від 17 листопада 2006 року укладено для забезпечення виконання зобов'язання, що виникло на підставі укладеного між ВАТ "Державний експортно-імпортнний банк України" та ОСОБА_4 кредитного договору від 17 листопада 2006 року, тобто у даному випадку наявний іпотечний борг (ст. 1 Закону України "Про іпотечне кредитування операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати").

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

Згідно з ст. 23 цього Закону у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Оскільки, ОСОБА_4 з грудня 2008 року належним чином взяті зобов'язання за кредитним договором не виконувалися, станом на 06.04.2009 року заборгованість за кредитом склала 12621,22 грн. та 85689, 99 доларів США (83143,72 доларів США - прострочені платежі по погашенню основного боргу за кредитом; 11950,55 грн. - пеня за порушення строків погашення кредиту; 2546,27 доларів США - прострочені платежі по сплаті процентів за користування кредитом; 670,67 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом), банк звернувся в суд з позовом про стягнення зазначеної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1.

Окрім того, на адресу ОСОБА_4 позивачем 10.02.2009 року направлялася претензія про необхідність погашення заборгованості за кредитом.

З врахуванням викладеного, оскільки ОСОБА_4 умови кредитного договору не виконуються у зв'язку з чим утворилась заборгованість та, встановивши, що ОСОБА_3 набув право власності на предмет іпотеки після укладення іпотечного договору від 17 листопада 2006 року, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення вимог ПАТ "Державний експортно-імпортнний банк України" щодо стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, яким забезпечувалось виконання кредитних зобов'язань, зокрема, на семикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Не заслуговують на увагу заперечення в апеляційній скарзі ОСОБА_3 щодо залучення його до участі у справі в якості співвідповідача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи він є співвласником нерухомого майна (квартири), що є предметом іпотеки, на яку звертається стягнення, а тому є учасником спірних матеріальних правовідносин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування чи зміни рішення суду відсутні, оскільки апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду, які б були підставою для його скасування.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Заочне рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.