212/12182/2012 Про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету міської ради про оформлення права власності на квартиру та визнання незаконними дії комітету міської ради по видачі свідоцтва про право власності на квартиру та скасування зазначеного свідоцтва - 04.06.2013 Прийняття

( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs35316811) ) ( Додатково див. рішення Вінницького міського суду (rs30221128) ) ( Додатково див. рішення Апеляційного суду Вінницької області (rs31779284) )

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Жданкіна В.В.

Суддів: Медяного В.М. Матківської М.В.

При секретарі: Куленко О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування рішення та свідоцтва про право власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Вінницької міської ради, третьої особи ПП Виробничо - торгівельної фірми "Агропромсельбуд" про визнання незаконним набуття права власності та визнання недійсним свідоцтва про право власності за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та представника ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду від 18.03.2013 р., -

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2012р. позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_3 та просила визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 338 від 10.02.2011 року в частині оформлення права власності ОСОБА_3 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 47,7 кв.м., загальною площею 89,1 кв.м.; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серії САЕ № 142064, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради 10 лютого 2011 року на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги неможливістю існування двох свідоцтв про право власності на одну й ту саму квартиру.

У подальшому ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа: Приватне підприємство Виробничо-торгова фірма "Агропромсельбуд" та просила визнати незаконним набуття права власності ОСОБА_2 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 47,7 кв.м., загальною площею 89,1 кв.м.; скасувати свідоцтво про право власності серії САЕ №142663 від 27.01.2011 року, видане виконавчим комітетом Вінницької міської ради на ім'я ОСОБА_2

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2012 року вказані первісний та зустрічний позови було об'єднано в одне провадження.

До початку справи по суті (відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України), ОСОБА_3 змінила предмет позову та просила визнати незаконним набуття права власності ОСОБА_2 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 47,7 кв.м., загальною площею 89,1 кв.м.; визнати недійсним свідоцтво про право власності серії САЕ №142663 від 27.01.2011 року, видане виконавчим комітетом Вінницької міської ради на ім'я ОСОБА_2

18 березня 2013 року Вінницьким міським судом було ухвалено рішення, яким:

- Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконними і скасування рішення та свідоцтва про право власності;

- Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа: Приватне підприємство Виробничо-торгова фірма "Агропромсельбуд", про визнання незаконним набуття права власності та визнання недійсним свідоцтва про право власності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення в частині відмови їй в задоволенні позову скасувати, як незаконне і ухвалити нове, задоволивши її позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права.

Обґрунтованим визнається рішення, коли висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду.

Суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа: Приватне підприємство Виробничо-торгова фірма "Агропромсельбуд", про визнання незаконним набуття права власності та визнання недійсним свідоцтва про право власності з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таких способів захисту цивільного права як визнання незаконним набуття права власності та визнання недійсним свідоцтва про право власності чинним законодавством не передбачено.

При цьому, на переконання суду, у даному випадку не може бути застосована аналогія закону зі ст. 1301 ЦК України (визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину) та ст. 59 ЖК УРСР (підстави і порядок визнання ордеру на жиле приміщення недійсним), а підстав для визнання свідоцтва про право власності серії САЕ №142663 від 27.01.2011 року, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради на ім'я ОСОБА_2, недійсним як правочину відповідно до ст. 215 ЦК України ОСОБА_3 не заявлялося (окрім посилання її представника у судових дебетах на ст. 230 ЦК України (правові наслідки вчинення правочину під впливом обману), що є порушенням положень ст. 193 ЦК України).

Колегія суддів вважає, що з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Пред'являючи зустрічний позов до ОСОБА_2, міськвиконкому ПП ВТ фірма "Агропромсельбуд" ОСОБА_3 просила визнати незаконним набуття права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру і скасувати свідоцтво про право власності на квартиру виданого на ім'я ОСОБА_2 тобто, оспорювала законність ОСОБА_2 на отримання спірної квартири.

Єдиною підставою позбавити право ОСОБА_2 на квартиру є скасування свідоцтва про право на цю квартиру. Саме скасування свідоцтва просила ОСОБА_3, а заявлений нею позов ніщо інше як розширена вимога про це, суть вимоги від цього не міняється.

Таким чином суд фактично не звернув увагу, що ОСОБА_3 вже зверталася до суду з цього питання.

В матеріалах справи є докази, що саме це питання було предметом розгляду судових інстанцій.

Ухвалою від 11 квітня 2012 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ це питання вирішено не на користь ОСОБА_3

Судова ухвала вступила в законну силу.

Відповідно до вимог ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо … ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вбачається із судових рішень ці самі сторони приймали участь у вирішенні цього самого, заявленого ОСОБА_3, спору із тих самих підстав.

З огляду на викладене, ухвалене судове рішення в цій частині не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому його слід скасувати і провадження у справі в цій частині закрити.

Керуючись ст. ст. 307, 310, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення Вінницького міського суду від 18.03.2013 р. в частині позовних вимог ОСОБА_3 скасувати і провадження по справі у цій частині закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.