2-1304/2012 Про стягнення санкцій за невиконання умов договору про надання телекомунікаційних послуг - 20.05.2013 Прийняття

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді: Соловей Р.С.,

суддів: Заіки В.В., Пащенко Л.В.,

при секретарі: Зеленській К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 12 лютого 2013 року

у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" до ОСОБА_2 про стягнення санкцій за невиконання умов договору,

В грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом та, посилаючись на правові підстави своїх вимог, просив стягнути з відповідачки на користь Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (далі - ПрАТ "МТС Україна") заборгованість за надані послуги (санкції за невиконання умов договору) в розмірі 716,72 грн. та витрати по сплаті судового збору 214,60 грн.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позовних вимог ПрАТ "МТС Україна" було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Посилаючись на норми ст. 526, 546, 610, 623 ЦК України та виходячи з визначення видів забезпечення виконання зобов'язання, апелянт зазначає, що судом не взято до уваги те, що Додатковою угодою встановлено строк дії Договору та визначено забезпечення виконання зобов'язання у виді договірної санкції, а не у виді неустойки. Договірна санкція, на відміну неустойки та штрафу, встановлена в твердому розмірі та не залежить від суми боргу; нарахована вона в день розірвання договору. Апелянт також звертає увагу на те, що Договором визначено право на його розірвання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання: п. 5.2 Договору передбачено, що дія Договору припиняється, якщо абонент має несплачені рахунки і не погасив заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення. Висновки суду, на думку апелянта, суперечать основним принципам зобов'язального права, принципу свободи договору при визначенні його умов сторонами та нормам Цивільного кодексу України (435-15) щодо застосування санкцій до порушника у випадку розірвання договору через його невиконання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ "МТС", суд виходив з положень ч. 1 ст. 509, ст. 546 ЦПК України, а також з того, що встановлена додатковою угодою договірна санкція за дострокове розірвання договору, після фактичного розірвання договору та припинення зобов'язання, не може бути видом забезпечення зобов'язання, передбаченого ст. ст. 546, 549 ЦК України та стягуватись на підставі статей 610, 611 ЦК України, тобто не може бути нарахована на майбутнє у зв'язку з розірванням договору з ініціативи кредитора за несплату абонентом заборгованості за надані послуги та припиненням надання послуг.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами склались договірні відносини на підставі договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 08.10.2009 р. і від 29.10.2009 р. та додаткових угод до них. У зв'язку з порушенням відповідачкою умов договору, а саме наявністю непогашеної заборгованості, дію договору та надання послуг було припинено 27.02.2011 р. Сума основного боргу, що складала 253,21 грн., була стягнена судовим наказом, а у прийнятті заяви ПАТ "МТС Україна" про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення з боржниці санкцій за невиконання умов договору в розмірі 716,72 грн. було відмовлено.

Додаткова угода до договору про надання послуг мобільного зв'язку від 08.10.2009 р. передбачає, що протягом 730 календарних днів з дня її підписання абонент не має права відмовитись від основного договору та цієї додаткової угоди. У разі відмови від послуг протягом цього строку або, коли дія договору достроково припиняється у зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг, останній несе відповідальність у вигляді сплати договірної санкції у розмірі 1,36 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії (п. 1.4 додаткової угоди - а. с. 7).

Як вбачається з інтерфейсу перегляду ДУ і розрахунку суми штрафу, Договір №4825863 був активований 29.10.2009 р., а припинений 27.02.2011 р., при цьому позивач неодноразово обмежував надання послуг абоненту (а. с. 12).

Позивачем із часу припинення надання послуг нараховано відповідачці ОСОБА_2 716,72 грн. договірної санкції - штрафу, як зазначено у звіті про баланс особового рахунку абонента (а. с. 13 - 14).

За змістом ст. 509 та ст. 546 ЦПК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. З метою належного виконання зобов'язання його може бути забезпечено неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а також іншими видами забезпечення, встановленими договором або законом.

Отже, забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (штрафу або пені) або іншого виду забезпечення, якщо таке забезпечення полягає в зобов'язанні боржника передати кредиторові грошову суму або інше майно у разі порушення боржником зобов'язання, - це санкції, спрямовані на виконання чинних зобов'язань, дія яких не є припиненою. У разі розірвання договору така санкція не може нараховуватися на майбутнє, оскільки надання послуг та зобов'язання припинилося.

Таким чином, передбачена п. 1.4 Додаткової угоди договірна санкція за дострокове розірвання договору, спрямована на стягнення штрафу за період після фактичного розірвання договору та припинення зобов'язання, не може бути видом забезпечення зобов'язання, передбаченого ст. 546 ЦК України.

Доводами апеляційної скарги висновки суду у оскаржуваному рішенні не спростовуються, отже, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства під час розгляду справи та ухваленні рішення не встановлено, підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "МТС Україна"відхилити.

Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 12 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.