Про визнання права власності на житловий будинок і земельний пай в порядку спадкування за законом - 13.05.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок і земельний пай в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 травня 2012 року,

19.03.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому збільшив та в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті свого сина ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належав померлому на праві власності, на ? частку права на земельну частку (пай) із земель, що перебували в колективній власності колишнього КСП "Україна", що належала померлому на підставі сертифіката про право на земельну частку (пай), виданого на підставі розпорядження Овідіопольської РДА №546 від 29.08.2001 р. та стягнути з відповідачки на свою користь судові витрати по справі у розмірі 3739,60 грн., які включають витрати по сплаті судового збору за подачу позову, витребування доказів на загальну суму 1139, 60 грн. та 2600 грн. на оплату правової допомоги адвоката, посилаючись при цьому на те, що відповідачка, яка є дружиною померлого, не визнає його спадкових прав на вищевказане майно і не надає йому документів на спадкове майно.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали збільшені позовні вимоги.

Відповідачка позов не визнала, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 травня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті його сина ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на ? частину спадкового майна, у вигляді - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належав померлому на праві власності, на ? частку права на земельну частку (пай) із земель, що перебували в колективній власності колишнього КСП "Україна", що належала померлому на підставі сертифіката про право на земельну частку (пай), виданого на підставі розпорядження Овідіопольської РДА №546 від 29.08.2001 р.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 3739,60 грн.

Рішення суду оскаржує ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити на нове рішення про усунення від права на спадкування за законом ОСОБА_1 після смерті його сина ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 1218, 1262 ЦК України суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 як батько ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, є спадкоємцем першої черги і має право на 1\2 частину спадкового майна, яке належало ОСОБА_3 Іншу 1\2 частину спадкового майна фактично прийняла дружина померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданого 08.11.2011року, залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, який належав померлому ОСОБА_3 на праві власності та земельної частки ( паю) з земель колишнього КСП " Україна", що належав померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку ( пай), виданого на його ім;я розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації № 546 від 29.08.2001року .

Позивач ОСОБА_1 є батьком померлого ОСОБА_3, а відповідачка ОСОБА_2 є дружиною, що підтверджено свідоцтвом про народження та штампом про шлюб у паспорті відповідачки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3

Після смерті свого сина ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги, 09.11.2011року звернувся у встановлений законом строк до нотаріальної контори з письмовою заявою та прийняв спадщину згідно ст.ст. 1269, 1270 ЦК України.

Відповідачка, яка постійно проживала з померлим ОСОБА_3 у спадковому будинку за адресою: АДРЕСА_1, з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася, прийняла спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України.

18.03.2012року державний нотаріус направила ОСОБА_1 повідомлення про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину на майно, оскільки ОСОБА_1 не надав нотаріусу правовстановлюючи документи на спадкове майно, які знаходяться у ОСОБА_2 і яка не надала їх до нотаріальної контори ( а.с. 41).

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

В апеляційній скарзі вказується на те, що ОСОБА_1 ухилявся від надання допомоги ОСОБА_3, який через каліцтво був у безпорадному стані, тому повинен бути усунутий від права на спадкування за законом.

Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи, оскільки дані обставини не були предметом розгляду даної справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.