Справа № 0308/19142/12 

Головуючий у 1 інстанції:Філюк Т.М. 

Провадження № 22-ц/773/696/13 

Категорія:34 

Доповідач: Лівандовська-Кочура Т.В.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Лівандовської-Кочури Т.В.

суддів - Антонюк К.І., Овсієнка А.А.

при секретарі Масляній С.В.

з участю:

відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту ТОВ) "Європа-Транс ЛТД" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2013 року,

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2013 року позов ТОВ "Європа-Транс ЛТД" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ТОВ "Європа-Транс ЛТД" 23937, 69 грн. завданої майнової шкоди.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення норм матеріального права, неправильне застосування норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові по суті заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення відповідачів, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін із таких мотивів.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, за відсутності підстав для виплати страхового відшкодування, обґрунтовано стягнув збитки, завдані дорожньо-транспортною пригодою транспортному засобу належному позивачу з відповідача ОСОБА_2, у відповідності до положень ст.ст. 1172, 1187 ЦК України.

Зазначені висновки ґрунтуються на встановлених судом обставинам справи та узгоджуються із нормами матеріального права.

Із службового звіту про дорожньо-транспортну пригоду Поштової комендатури Польщі у м. Зволен установлено, що 15 червня 2012 року о 02 год. 30 хв. на території Польщі на дорозі м. Замостя-Старий ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом "DAF" д.н. НОМЕР_1, виконав невірний маневр об'їзду, в результаті чого, скоїв зіткнення з транспортним засобом "MAN" д.н. НОМЕР_2, належного на праві власності ТОВ "Європа-Транс ЛТД" (а.с. 71-72).

З урахуванням наявних у матеріалах письмових пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 4, 8), вищевказаного звіту, суд обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1В у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди.

Також установлено, що цивільно-правова відповідальність власником транспортного засобу "DAF" д.н. НОМЕР_1 та причепа "SCHMITS" д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_2А, була забезпечена Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" за полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування "Зелена карта" № 8462528 та № 8462529, відповідно до яких, страховик забезпечує відшкодування шкоди, заподіяної потерпілим - третім особам, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю вищевказаного транспортного засобу та причепу.

Строк дії полісу транспортного засобу з 12.11.2011 року по 11.05.2012 року включно, а причепу з 10.11.2011 року по 18.11.2012 року включно. Відтак, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди був чинний лише поліс, який забезпечував цивільно - правову відповідальність власника причепа.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 36.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

Листом від 04.07.2012 року за № 2916 страхова компанія відмовила позивачу ТОВ "Європа-Транс ЛТД" у виплаті страхового відшкодування. Відмова мотивована тим, що відповідно до офіційної інформації Бюро Польщі, щодо особливостей врегулювання такого роду випадків, у випадку нанесеної шкоди автопоїздом у складі тягача, з'єднаного з причепом, шкода відшкодовується страховиком тягача. А, оскільки, строк дії полісу тягача, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди закінчився, правові підстави для виплати страхового відшкодування за заявленими збитками, відсутні (а.с. 25).

Аналогічна за вищевикладеним змістом відмова викладена і в Листі Моторно (транспортного) страхового бюро України від 02.08.2012 року за № 19114/8-1 (а.с.48).

Закінчення строку дії полісу тягача, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, на думку колегії суддів, позбавило права страхувальника, забезпеченого транспортного засобу, на відшкодування шкоди, заподіяної цим транспортним засобом, страховиком на підставі ст. 1194 ЦК України.

Ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім того, ч. 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових(службових) обов'язків.

Власником транспортного засобу "DAF" д.н. НОМЕР_1 є відповідач ОСОБА_2, із яким водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах, згідно трудового договору № 75 від 06.06.2012 року, зареєстрованого у центрі зайнятості (а.с.47) і в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди виконував свої трудові обов'язки.

Дані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи належними доказами та не оспорюються сторонами.

Розмір заподіяної позивачу шкоди судом визначено із урахуванням звіту ТОВ "Експертно-Асистуючої Компанії "Фаворит" по визначенню вартості матеріального збитку від 04.07.2012 року. Відповідачем ОСОБА_2 не було подано доказів у спростування зазначеного звіту, правом на заявлення клопотання про призначення відповідної експертизи у місцевому суді він не скористався, а заявлене у суді апеляційної інстанції представником відповідача клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи було відхилено, оскільки, водій ОСОБА_1 був присутнім при огляді транспортного засобу, і погодив усі зазначені в протоколі огляду № 1699/4 пошкодження своїм підписом, зауважень з приводу розбіжностей не висловлював (а.с.21-22).

Суд врахував усі обставини справи та вимоги матеріального права, а тому прийшов до правильного висновку про стягнення із відповідача ОСОБА_2 майнової шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою транспортному засобу належного позивачу ТОВ "Європа-Транс ЛТД".

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2013 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.