1305/1516/12 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 16.04.2013 Прийняття

колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Гуцала І.П., Мікуш Ю.Р.,

при секретарі Мариняк О.І.,

з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Скакуна О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 26 листопада 2012 року в справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором в розмірі 302 297,09 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти згідно з офіційним курсом НБУ станом на 4.07.2012 року становить 2 416 109,46 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" судові витрати в сумі 3219 грн.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 В апеляційній скарзі стверджує про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач вже реалізував своє право на захист цивільного інтересу, оскільки 22.09.2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис, за яким звернено стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1. Посилається на те, що даний виконавчий напис не скасований, не визнаний таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що здійснювалися заходи з виконання, однак у зв"язку із відсутністю покупців та їх пропозицій при проведенні прилюдних торгів будинок не реалізований. Стверджує, що відкрито виконавче провадження та проводиться експертна оцінка будинку для подальшого проведення прилюдних торгів. Вважає, що здійснення за заявою позивача виконавчого напису, і захист у такий спосіб його цивільного права є перешкодою для звернення до суду, оскільки у разі задоволення судом позову буде існувати два виконавчих документи на заборгованість. Стверджує, що договірні зобов"язання між сторонами припинилися. Зазначає, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, які аналогічні її доводам, пояснення представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Скакуна О.Г. про заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

27 квітня 2006 року АППБ "Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", (кредитодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) уклали кредитний договір, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 60 000 доларів США зі сплатою 14 відсотків річних строком до 26 квітня 2013 року. (а.с.5-7)

28 квітня 2006 року між сторонами укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1.

Факт отримання кредиту відповідачем не заперечується та стверджується меморіальним ордером від 3.05.2006 року. (а.с.8)

Заборгованість ОСОБА_2 за простроченим кредитом станом на 4 липня 2012 року з штрафними санкціями згідно з розрахунком банку, правильність якого не оспорюється відповідачкою, складає 302 297,09 доларів США. (а.с.9-10)

В зв"язку з порушенням зобов"язань за кредитним договором кредитором направлено позичальнику вимогу про погашення заборгованості від 7.08.2008 року, яка останньою не виконана. (а.с.11,12)

22 вересня 2008 року на підставі договору іпотеки приватним нотаріусом ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис, за яким звернено стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1.

Постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого напису №10246 виданого 22.09.2008 року приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_6

ВДВС Городоцького РУЮ вживалися заходи з реалізації будинку, однак у зв"язку з відсутністю покупців та їх пропозицій будинок не реалізований.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватись належним чином.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що позичальник порушив умови кредитного договору щодо строків платежів відповідно до умов договору, договором передбачено право банку вимоги дострокового повернення кредиту при порушенні строків платежів за договором, в зв"язку з чим підставною є вимога позичальника про дострокове повернення кредиту, процентів по кредиту, стягнення штрафних санкцій.

Висновок суду відповідає встановленим обставинам та положенням закону.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач реалізував своє право на захист цивільного інтересу шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, за яким звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, колегією суддів визнається необгрунтованим та таким, що не заслуговує на увагу у зв"язку з наступним.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст.11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України.).

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом.

Ці підстави, зазначені в ст.ст. 599- 601, 604- 609 ЦК України, не передбачають підставою припинення зобов'язання вчинення виконавчого напису.

Згідно з ст. 599 ЦК України за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов"язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2102 року (v0005740-12) "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання відповідних коштів за користування кредитом і за несвоєчасну сплату кредиту.

А відтак, оскільки матеріалами справи встановлено та не заперечується апелянтом, що виконавчий напис нотаріуса не виконаний, житловий будинок АДРЕСА_1 не реалізований, то підставною є вимога ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення заборгованості по кредиту.

Твердження апелянта про пропуск ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" строку на звернення до суду, колегія суддів вважає голослівним.

Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов"язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

А тому, оскільки беззаперечно встановлено, що зобов"язання боржником не виконане, заборгованість по кредиту не погашена, строк виконання зобов"язання за договором визначено 26 квітня 2013 року, то строк позовної давності кредитором не пропущено.

Доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом норм матеріального і процесуального права, про неправильність висновків суду, такі не грунтуються на матеріалах справи та спростовуються дослідженими доказами.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування рішення суду .

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 26 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.