1815/3512/2012 Про визнання незаконним та скасування рішення виконкому сільської ради щодо оформлення права власності на водонапірну башту, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно - 10.04.2013 Прийняття

у справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Плавнищенської сільської ради Роменського району Сумської області, Плавнищенської сільської ради Роменського району Сумської області, треті особи - Відділ державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції, Обслуговуючий кооператив "ВОДА-БОРОЗЕНКИ", Роменський міжрайонний прокурор

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області 06 березня 2013 року в задоволенні позовних вимогьт ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Плавнищенської сільської ради Роменського району Сумської області, Плавнищенської сільської ради Роменського району Сумської області, треті особи - Відділ державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції, Обслуговуючий кооператив "ВОДА-БОРОЗЕНКИ", Роменський міжрайонний прокурор про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Зокрема зазначає, що на підставі Акту опису й арешту майна від 24.05.2011 року та ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" він набув речове право на чуже (арештоване) майно і відповідно до ст. 396 ЦК України має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу "Захист права власності", ст.393, яка передбачає, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Зроблений місцевим судом висновок про те, що він на час прийняття спірного рішення та видачі на підставі нього свідоцтва про право власності на нерухоме майно не був його власником і ухвалене на підставі цього оскаржуваного рішення про відмову в задоволенні його позову як неналежного позивача, вважає не відповідає вимогам ст.59 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.ст. 21, 391, 393, 396 ЦК України та є незаконним.

Крім того, вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про недоведеність порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки останній довів порушення його прав як стягувача у виконавчому провадженні на реальне виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на описане і арештоване майно.

Тому вважає, що його позовні вимоги повинні бути задоволені у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3, його представника ОСОБА_5, представника відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Бабія Андрія Вікторовича, які апеляційну скаргу підтримують з мотивів у ній викладених, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги ОСОБА_3, місцевий суд з урахування положень ст.ст. 10, 60 ЦПК дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано доказів в обґрунтування обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Цей висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч.3 ст. 397 Цивільного кодексу України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Згідно ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

06 вересня 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, свої вимоги мотивував тим, що 30.06.2011 року на підставі рішення Виконавчого комітету Плавинищенської сільської ради №48 від 21.06.2011 року Виконавчим комітетом Плавинищенської сільської ради видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно територіальної громади сіл Плавинищенської сільської ради в особі Плавинищенської сільської ради на водонапірну башту Рожновського яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Вважає, що при прийнятті вказаного рішення та видачі на підставі нього Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Виконавчим комітетом Плавинищенської сільської ради було порушено вимоги ЦК України (435-15) , Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та інших актів цивільного законодавства України, оскільки 24.05.2011 року державним виконавцем відділу ДВС Роменського МРУЮ Вороновим А.В. при примусовому виконанні вищезазначеного виконавчого листа було складено Акт опису та арешту майна, яким описано і накладено арешт на майно, зокрема водонапірну башту цегляну літ. "Г" за адресою: АДРЕСА_2 і встановлено обмеження розпоряджатися ним - заборону відчуження. Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №31405987 від 17.05.2011 року, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис, параметрами якого є арешт нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. ВП №26491600, 16.05.2011 pоку, ВДВС Роменського МРУЮ нерухоме майно на суму 18577,34 грн., власник: ОСОБА_7

Арешт майна здійснювався у рамках виконавчого провадження за виконавчим листом №2-477/2011р. про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в сумі 18 577 грн. 34 коп., з яких 16 862 грн. 20 коп. основного боргу за договором позики, 1 198 грн. 38 коп. інфляційних збитків, 516 грн. 76 коп. - 3% річних, при виконанні рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14.04.2011 року у справі №2-477/2011р.

Вказане описане майно, згідно Акту опису й арешту майна від 24.05.2011 року, в тому числі і водонапірну башту ним було прийнято на відповідальне зберігання та попереджено його під підпис в цьому Акті про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

Однак, Виконавчим комітетом Плавинищенської сільської ради Роменського району в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) щодо обмеження розпорядження арештованим майном та без будь-яких передбачених підпунктом "а" пункту 8.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно підстав, було присвоєно окремі адреси: АДРЕСА_1 та 30.06.2011 року видано Свідоцтво про право власності територіальної громади сіл Плавинищенської сільської ради в особі Плавинищенської сільської ради на водонапірну башту Рожновського.

Просив суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Плавинищенської сільської ради Роменського району № 48 від 21.06.2011 року в частині щодо оформлення права власності територіальної громади сіл Плавинищенської сільської ради в особі Плавинищенської сільської ради на водонапірну башту Рожновського, за адресою: АДРЕСА_1.; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.06.2011 року, видане на підставі рішення виконавчого комітету Плавинищенської сільської ради Роменського району № 48 від 21.06.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.06.2011 року рішенням № 48 Виконавчого комітету Плавинищенської сільської ради 6 скликання "Про оформлення права власності на нерухоме майно в селах Плавинищенської сільської ради", визнано право власності на нерухоме майно - водонапірну башту Рожновського з

прибудовою - АДРЕСА_1 за територіальною громадою сіл Плавинищенської сільської ради в особі Плавинищенської сільської ради. Приймаючи рішення про оформлення права власності, Плавинищенська сільська рада виходила з того, що башта входить в перелік майна, що не підлягає розпаюванню та відноситься до об'єктів соціальної сфери.

30.06.2011 року на підставі вказаного рішення Виконавчим комітетом Плавинищенської сільської ради видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно територіальної громади сіл Плавинищенської сільської ради в особі Плавинищенської сільської ради на водонапірну башту Рожновського, за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно рішення Плавинищенської сільської ради 6 скликання 20 сесії від 08.07.2011 року "Про передачу безоплатно у власність артсвердловини № 145/72 та водонапірної башти "Рожновського", водонапірна башта "Рожновського" передана безоплатно у власність обслуговуючому кооперативу "Вода-Борозенки"", що розташована на території Плавинищенської сільської ради в с. Борозенка, Роменського району, Сумської області і знаходиться на балансі сільської ради, для подальшого використання.

24.05.2011 року державним виконавцем ВДВС Роменського МРУЮ Вороновим А.В. при примусовому виконанні виконавчого листа Роменського міськрайонного суду № 2-477 від 05.05.2011 року про стягнення з ОСОБА_7 боргу в сумі 18 577,34 грн. був складений Акт опису й арешту майна, яким описано і накладено арешт на нерухоме майно, зокрема водонапірну башту цегляну літ. "Г" за адресою: АДРЕСА_2.

Вказане в Акті опису й арешту майна від 24.05.2011 року майно було прийняте ОСОБА_3 на відповідальне зберігання.

Плавинищенською сільською радою до Апеляційного суду надана копії рішення Господарського суду Сумської області від 10 липня 2008 року, згідно якого визнаний дійсним договір купівлі-продажу майна, укладений 17 січня 2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 і Селянським (фермерським) господарством "ОСОБА_8"; визнано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 право власності на молочний блок, бригадний будинок, критий тік (корівник), приміщення бойні з холодильником, силососховище і телятник, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі цього рішення за ОСОБА_7 зареєстровано в бюро технічної інвентаризації право власності на зазначені об'єкти.

Згідно постанови Харківського апеляційного господарського суду від 02 червня 2010 року, визнаний дійсним укладений 29 вересня 2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір купівлі-продажу майна: молочного блоку, бригадного будинку, корівника, приміщення бойні, силососховища і телятника, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Ні у договорах, ні у судових рішеннях жодним чином не згадується про те, що об'єктом купівлі-продажу була водонапірна башта, що за ОСОБА_7 чи ОСОБА_3 визнавалось право власності на це майно. У ОСОБА_3 відсутні будь-які правовстановлюючі документи на водонапірну башту.

Позивачем не надано доказів в підтвердження належності йому на праві власності водонапірної башти за адресою: АДРЕСА_1, щодо якої відповідачем прийнято рішення про оформлення на неї права власності територіальної громади сіл Плавинищенської сільської ради та видано Свідоцтво про право власності.

Суд першої інстанції при вирішенні спору обґрунтовано вважав, що посилання позивача на наявність єдиного майнового комплексу нерухомого майна за вказаною адресою, до складу якого входить і башта, не ґрунтується на досліджених матеріалах справи.

В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про невірність застосування судом норм матеріального чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до невірного вирішення справи.

Таким чином, на думку колегії суддів, рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, таким, що узгоджується з доказами, наявними у справі, відповідає нормам матеріального права, і тому підстав для його скасування не вбачається.

У відповідності до ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області 06 березня 2013 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.