Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

Варвус Ю.Д. ( головуюча)

Пастощука М.М., Костенка А.М.

при секретарі Бондар О.В.

з участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Яремчука М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2013 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" про стягнення компенсації.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ЗАТ "Октант" про стягнення компенсації за невиконання договору про дольове інвестування у житлове будівництво від 18.04.2003р. у розмірі 70287 грн. за три роки з розрахунку 10% річних від загальної суми внесків 234287 грн.

Вказувала, що 18.04.2003 р. між позивачем та ЗАТ "Октант" було укладено договір про дольове інвестування у житлове будівництво № 43-МИ-3132, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання збудувати та передати клієнту у власність квартиру АДРЕСА_1, а позивач зобов'язалася забезпечити відповідне інвестування квартири та прийняти її у власність. Позивач свій обов'язок передбачений договором виконала, проте товариство в порушення п. 3.2.5 договору не передало у власність ОСОБА_4 об'єкт інвестування у строк до 18.04.2005 р. Оскільки ЗАТ "Октант" не виконало взятий на себе обов'язок, відповідно до п. 3.2.5 має сплатити компенсацію за невиконання умов договору.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ТОВ "Октант-Центр" про стягнення компенсації за невиконання зобов'язання за договором в сумі 70287 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказане рішення суду та постановити нове рішення, яким позов задоволити.

На підтвердження незаконності рішення зазначається про порушення норм процесуального та матеріального права, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611 ЦК України, неповне з'ясування обставин справи. Суд прийшов до помилкового висновку про те, що право на вимогу зазначену в позовній заяві, відповідно до п. 3.2.5 договору не виникає, оскільки такі вимоги суд пов'язує лише з фактом розірвання договору дольової участі у будівництві та повернення сплачених коштів. Пунктом 3.2.5 договору про інвестування чітко визначена відповідальність підприємства у вигляді сплати клієнту компенсації за невиконання ним умов цього договору, а не грошових зобов'язань. Таким чином, договором передбачено, що компенсація сплачується і у випадку порушення п.п. 1.2 та 3.2.1 договору, а саме за не здачу будинку в експлуатацію та не передачу інвестованої квартири у власність клієнта. Відсутність у позивача свідоцтва про право власності на житло з вини відповідача підтверджує факт порушення ним своїх зобов'язань за договором і відповідальність по сплаті компенсації не можна пов'язувати з відсутністю заяви про розірвання договору та вимоги про повернення коштів.

Суд безпідставно вказав у рішенні, що позивачем не визначено суму від якої мають обраховуватися відсотки річних, оскільки відповідальність у вигляді компенсації в розмірі передбаченому договором слід визначати із суми загального внеску здійсненого ще в 2003 - 2004 роках. Позивачем розрахунок здійснено за останні три роки з урахуванням строку позовної давності.

В засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів.

Представник ТОВ "Октант-Центр" Яремчук М.В. апеляційну скаргу не визнав, рішення суду вважає законним та обґрунтованим.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 квітня 2003 року між ОСОБА_4 та ЗАТ "Октант" (правонаступник ТОВ "Октант-Центр") укладено договір про дольове інвестування у житлове будівництво № 43-МИ-3132.

Відповідно до п. 1.1 договору підприємство зобов'язане збудувати і передати клієнту у власність обумовлений об'єкт інвестування (квартира), а клієнт зобов'язується забезпечити відповідне інвестування та прийняти його у свою власність.

Порядок розрахунків передбачений розділом IV договору.

Підприємство зобов'язане збудувати і передати у власність клієнту об'єкт інвестування (квартира у десятиповерховому будинку в м. Хмельницькому по АДРЕСА_1, третій поверх, корпус 4, загальна площа 128,96 кв.м.) на умовах, передбачених цим договором у строк 2 роки з моменту підписання цього договору при умові дотримання клієнтом порядку та строків інвестування (п.п. 3.2.1, 1.5).

Позивач повністю здійснила фінансування будівництва відповідно до досягнутої домовленості.

Проте відповідач своїх обов'язків щодо передачі ОСОБА_4 об'єкту інвестування за адресою м. Хмельницький, АДРЕСА_1, у строк два роки з моменту підписання договору не виконав.

Позивачка проживає в квартирі АДРЕСА_1

Враховуючи, що ОСОБА_4 у відповідності до вимог п. 3.2.5. договору не ставила питання про дострокове розірвання договору, у відповідача не виник обов'язок сплатити їй компенсацію у розмірі 10% річних, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги на підставі ст. 308 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наступними обставинами.

Відповідно до п. 3.2.5 договору про дольове інвестування у житлове будівництво від 18.04.2003 року підприємство зобов'язане повертати внесені інвестиції ( кошти) за умов п. 2.1.5. на протязі 15 днів з моменту подачі клієнтом письмової заяви про дострокове розірвання контракту, але не раніше ніж через три місяці після здійснення першого внеску.

Підприємство зобов'язане сплатити клієнту компенсацію за невиконання ним умов цього договору у слідуючих розмірах:

- 3% річних через 3 місяців після внеску;

- 4% річних через 5 місяців після внеску;

- 5% річних через 6 місяців після внеску, а далі з розрахунку 10 % річних.

Відповідно до п. 2.1.5 Договору клієнт має право в любий час без пояснення причин, або з підстав передбачених частиною другою ст. 1.4 цього договору, відмовитися від інвестування шляхом дострокового розірвання договору та вимагати повернення внесених інвестицій та сплати компенсації на умовах ст. 3.2.5 цього договору.

Згідно з п.1.4 Договору вартість фактично проінвестованої площі об'єкту інвестування не підлягає перегляду підприємством.

Вартість не проінвестованої площі об'єкту інвестування може бути переглянута підприємством в залежності від інфляційних процесів, знецінення гривні відносно твердих валют, а також значного підвищення цін на будівельні матеріали та послуги, незалежного від підприємства та перевищення фактичної вартості будівництва відносно його кошторисної вартості

Таким чином, пункти 1.4, 2.1.5, 3.2.5 договору від 18 квітня 2003 року визначають умови та підстави виникнення обов'язку ТОВ "Октант-Центр" щодо сплати компенсації за невиконання умов договору.

Зазначені умови договору не вказують на обов'язок відповідача сплачувати компенсацію у разі невиконання п. 3.2.1. договору в частині передачі квартири у власність позивачки.

Такий обов'язок виникає у разі виникнення обов'язку щодо повернення внесених інвестицій ( коштів) у разі розірвання договору ( п. 2.1.5 договору).

Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.