2-560/11 Про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі - 09.04.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний Дім" на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Аграрний Дім" Гуляйпільського району Запорізької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на боці відповідача: Держкомзем в Гуляйпільському районі Запорізької області, про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, -

У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ПАТ "Аграрний дім" Гуляйпільського району Запорізької області про визнання недійсною додаткової угоди до І договору оренди землі.

В позові позивач посилалась на те, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6, 9 226 га, розташована на території Гуляйпільської міської ради Запорізької області, яку вона за договором оренди від 15.01.2005р.передала позивачу строком на 5 років і дія договору закінчується 11.09.2012 року, вона звернулася до відповідача з заявою про припинення договору оренди земельної ділянки після закінчення строку його оренди, однак їй було повідомлено, що нею 26.02.2009р.підписана додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, яка продовжує строк її оренди на 5 років, однак додаткову угоду вона не підписувала, за фактом підроблення її підпису порушена кримінальна справа, вважає, що додаткова угода не відповідає її волі і повинна бути визнана недійсною, так як суперечить ст. 203 ЦК України, просила суд визнати недійсною додаткову угоду від 26.02.2009 року до договору оренди землі б/н від 15.01.2005 року, зареєстровану у Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" від 01.04.2009 року за № 040926900044 та стягнути на її користь сплачену суму судового збору.

Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2013 року позов задоволено.

Визнано додаткову угоду до договору оренди землі №б/н від 15.01.2005р., укладену 26.02.2009р. між ОСОБА_3 та ПАТ "Аграрний дім" Гуляйпільського райозу Запорізької області про оренду земельної ділянки площею 6, 9226 га, розташовану в ДП 41 п.194 на території Гуляйпільської міської ради Запорізької області, належну ОСОБА_3 на підставі Державного акту про право на власності на земельну ділянку серії ЗП № 06123J зареєстровану 01.04.2009р. за №040926900044 в Гуляйпільському районному відділе Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", недійсною.

Стягнуто з ПАТ "Аграрний дім" Гуляйпільського району Запорізької області на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 94,10 грн..

ПАТ "Аграрний Дім" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною суд обгрунтовно виходив з того, що волевиявлення ОСОБА_3 на укладення додаткової угоди не відповідало її внутрішній волі, бо підпис на цій угоді було здійснено не нею, а іншою особою.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 15.01.2005 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Аграрний Дім" укладено договір оренди належної позивачці земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею розміром 6,9226 га, розташованої на території Гуляйпільської міської ради Запорізької області. Строк оренди визначений у 5 років (а.с.8-9).

26.02..2009 року (а.с.10) від імені ОСОБА_3 з ПАТ "Аграрний Дім" укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди, зокрема, в частині строку дії договору вказано, що їх укладено на 10 років. Додаткова угода зареєстрована у Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 01 квітня 2009 року за № 040926900044 (а.с.10)

Висновком спеціаліста-експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУУМВС України в Запорізькій області № 120 від 16.11.2011 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 в розділі "Реквізити сторін" в графі "Орендодавець ОСОБА_4" в додатковій угоді від 26.02.2009 року до договору оренди землі б/н від 15.01.2005р., зареєстрованій в центрі ДЗК 01.04.2009 р. за № 040926900044 виконані не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.41-46).

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 21.01.2013 року, призначеною судом при розгляді цієї цивільної справи також встановлено, що підпис, виконаний від імені ОСОБА_3 і розташований в стрічці"підписи сторін "Орендодавець" в додатковій угоді від 26.02.2009 року, зареєстрованої в центрі ДЗК 01.04.2009 р. за № 040926900044 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою ( а.с.127-133).

Тобто в справі встановлено, що позивачка не брала участі в укладенні додаткової угоди і це відповідно ч. 1 ст. 218 ЦК України підтверджено належними письмовими доказами: висновком спеціаліста, висновком судової почеркознавчої експертизи.

Фактичні дані, що позивачка не підписувала додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки узгоджуються з ч. 3 ст. 203 ЦК України про те, що позивачка, як учасник правочину, не мала внутрішньої волі і не виявляла вільного волевиявлення на укладення додаткових угод, що суперечить ст. 627 ЦК України, яка встановлює свободу договору.

Так як додаткова угода до договору оренди земельної ділянки не відповідає вимогам вищевказаних норм матеріального права, зокрема, ч. 3 ст. 203 ЦК України, що, згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності укладеного правочину.

Отже з матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінивши надані сторонами докази та перевірівши обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову ОСОБА_3.

Зокрема, суд першої інстанції вірно керувався ч. 1, ч. 3 ст. 215, ч.1, ч.3 ст. 203 ЦК України, за якими зміст правочину не може суперечити ЦК України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а недодержання в момент вчинення правочину вказаних вимог є підставою недійсності правочину.

З доводами апеляційної скарги про те, що без підпису позивача додаткова угода є неукладеною і тому не може бути визнана недійсною погодиться неможливо, оскільки на додатковій угоді від імені позивача як орендодавця мається підпис, але підпис невідомої особи, неуповноваженої до таких дій.

Інші доводи апеляційної скарги не мають належного обґрунтування порушення вимог норм матеріального і процесуального права, які б були підставою для скасування рішення суду та постановляння нового про відмову у задоволенні цього позову.