22-ц/796/4232/2013 Про знесення самочинно забудованої арки - 21.03.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Деснянського району м. Києва на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2012 року по справі за позовом Першого заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві до ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Холдінгова компанія "Київміськбуд" про знесення самочинно забудованої арки,

В травні 2012 року Перший заступник прокурора Деснянського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві з позовом до ОСОБА_2, в якому просив: зобов'язати відповідача знести самочинно забудовану арку - багатоповерхового будинку АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку, площею 20 кв.м., що розташована за адресою: будинок АДРЕСА_1 та привести ділянку у придатний для використання стан (у попередній стан).

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, Перший заступник прокурора Деснянського району м. Києва звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначав, що постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 15.11.2011 року за вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення накладено штраф у розмірі 850 грн., який останнім сплачено, а тому ОСОБА_2 визнав факт вчинення ним правопорушення. Таким чином матеріалами перевірки зафіксовано, що саме відповідач своїми діями порушив встановлений законом порядок проведення будівельних робіт.

Крім того, дії та рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві не оскаржувались в судовому порядку, акти перевірки є чинними і не скасовані. Однак суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про відсутність доказів про те, що відповідач своїми діями порушив встановлений державою порядок будівництва.

Апелянт вказував, що належність ОСОБА_2 нежилих приміщень на праві власності не є підставою для відмови у позові про знесення ОСОБА_2 самовільного будівництва із забудови арки, яка є об'єктом самочинного будівництва. Вважає, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України не з'ясовано належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, а саме: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги й заперечення сторін та якими доказами вони підтверджуються, що має значення для правильного вирішення спору.

В судове засідання прокурор, представники Київської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник Інспекції надіслав до суду телеграму, в якій зазначив, що апеляційну скаргу прокурора підтримує.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні вважали доводи апеляційної скарги безпідставними та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді Ящук Т.І., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор позовні вимоги обґрунтовував тим, що перевіркою, проведеною 07.11.2011 року головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 виконував будівельні роботи з забудови арки багатоповерхового будинку АДРЕСА_1, чим порушив вимоги ч.1 ст. 34 Закону України "Про архітектурну діяльність".

За результатами проведених перевірок 08.11.2011 року, 27.12.2011 року та 31.01.2012 року було внесено приписи на ім'я ОСОБА_2 з вимогою зупинити виконання будівельних робіт та усунути виявлені правопорушення, демонтувати забудову та привести арку до попереднього стану. Однак відповідач вимоги зазначених приписів не виконав та не демонтував самовільну забудову.

Посилаючись на порушення відповідачем вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", Положення Про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також обставини самовільного будівництва без затвердженої в установленому порядку проектної документації та дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.11.2011 року начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на ім'я відповідача ОСОБА_2 було винесено припис з вимогою зупинити виконання будівельних робіт з забудови арки багатоповерхового будинку АДРЕСА_1

Постановою № 690 від 15.11.2011 року начальником Інспекції архітектурно-будівельного контролю у м. Києві відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 96, ст. 97 КпАП України та накладено штраф у розмірі 850 грн., який відповідач сплатив.

27.12.2011 року начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві відповідачу було надано припис з вимогою демонтувати забудову та привести арку багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 до попереднього стану. 31.01.2012 року начальником Інспекції відповідачу було надано припис з вимогою виконати припис від 27.12.2011 року.

Перевіркою від 16.02.2012 року державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві встановлено невиконання відповідачем попередніх приписів.

Крім того, відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.04.2012 року № 162/03 Головним управлінням земельних ресурсів було встановлено, що земельна ділянка за адресою: будинок АДРЕСА_1 кадастровий номер 62:010:013 площею 28709,14 кв.м. згідно даних автоматизованої системи ПК "Кадастр" обліковується за Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" АТХК "Київміськбуд". Під час перевірки було виявлено, що відповідач ОСОБА_2 впритул до будинку на земельній ділянці спільного користування (прибудинкова територія) площею 20 кв.м. здійснив самовільне будівництво (забудова арки, призначеної для окремого входу до приватного приміщення на другому поверсі).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про знесення самовільно забудованої арки, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 є власником наступних нежилих приміщень:

- № 1 ( групи приміщень № 300) з № 1 по № 15 ( групи приміщень № 299) - кафе, площею 195 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 - на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень, укладеного між ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" та ОСОБА_2 10.07.2012 року;

- нежилих приміщень з № 1 по № 18 ( групи приміщень № 301) - салону краси, загальною площею 195 кв.м., які розташовані в будинку АДРЕСА_1 - на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі наказу № 631-В від 01.08.2012 року.

Відповідно до контрольної карти № 12030025-Дс Головним управлінням контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради КМДА надано дозвіл ОСОБА_2 на тимчасове порушення благоустрою у зв'язку з поточним ремонтом фасаду нежитлових приміщень 1-го поверху та відновлення благоустрою за адресою: АДРЕСА_1 на термін з 28.05.2012 року по 28.07.2012 року. В подальшому термін був продовжений до 28.09.2012 року. Після закінчення робіт 10.10.2012 року був складений акт до контрольної карти № 12030025-Дс про відновлення благоустрою, затверджений Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією.

Враховуючи вимоги ст. 317, 319, 376 ЦК України, ст. 9, 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" та виходячи із вищевикладених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними, на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві позивачем доказів не надано; в ході розгляду справи не підтверджені належними доказами ті обставини, що саме відповідач своїми діями порушив встановлений державою порядок будівництва.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх законними і обґрунтованими. Виходячи з наявних у матеріалах справи, досліджених судом першої інстанції письмових доказів, висновки суду щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги прокурора є аналогічними обґрунтуванню позовних вимог та були предметом перевірки суду першої інстанції і отримали належну правову оцінку.

Доводи апелянта зводяться до того, що відповідач ОСОБА_2, сплативши штраф за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 96, ст. 97 КпАП України, фактично визнав, що здійснив самовільне будівництво - забудову арки багатоповерхового житлового будинку без документа, що дає право на виконання будівельних робіт та без затвердженого проекту. Тому апелянт вважає, що наявність у ОСОБА_2 документів, що посвідчують його право власності на нежилі приміщення - салон краси та кафе, не може бути підставою для відмови у позові.

Однак зазначені доводи висновків суду не спростовують та не можуть бути підставою для скасування рішення суду, враховуючи наступне.

Звертаючись до суду з даним позовом, Перший заступник прокурора Деснянського району м. Києва просив зобов'язати ОСОБА_2 знести самочинно забудовану арку - багатоповерхового будинку АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку, площею 20 кв.м., що розташована за вказаною адресою та привести ділянку у придатний для використання стан (у попередній стан).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві, позивачем доказів не надано. Зокрема, в позовній заяві прокурором не зазначено і матеріали справи не містять належних доказів тих обставин, яку саме споруду (будівлю, прибудову), з якими будівельними параметрами самовільно збудував відповідач в зазначеній у позовній заяві арці.

Посилання апелянта на постанову про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності від 15.11.2011 року та на приписи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про усунення порушень містобудівного законодавства не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані документи не містять вищевказаних даних з посиланням на технічну документацію та параметрів самовільно здійсненої забудови.

Між тим, як вбачається з контрольної картки № 12030025-Дс на тимчасове порушення благоустрою, відповідачем проводився поточний ремонт фасаду нежитлових приміщень 1-го поверху. Відповідно до акту, затвердженого Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією 10.10.2012 року, благоустрій території після виконання робіт відновлено у повному обсязі. ( а.с. 139- 143).

Крім того, заявляючи вимоги про знесення самочинно забудованої арки, прокурором не було враховано, що відповідно до норм ДБН аркою є тримальна будівельна конструкція, перекриття отвору в стіні або простору між двома опорами, а тому знесення арки багатоповерхового житлового будинку є технічно неспроможним.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ ХК "Київміськбуд" було організовано проектування та будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями за поштовою адресою АДРЕСА_1

Між ПАТ ХК "Київміськбуд" та ОСОБА_2 був укладений інвестиційний контракт № 16-401/Н-16 про інвестування у нежитлове будівництво від 14.04.2010 року з наступними змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами: № 1 від 26.04.2012 року, № 2 від 05.06.2012 року та № 3 від 06.07.2012 року, відповідно до умов якого та проектної документації було побудовано два нежитлових приміщення у вказаному будинку, з функціональним призначенням, погодженим Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією листом № 04/02-1428 від 11.05.2010 року: № 1 - кафе, загальною фактичною площею 195,0 кв.м., та № 1а- салон краси, фактичною площею 195,0 кв.м.

17.05.2010 року було складено акт готовності об'єкта (багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями) до експлуатації, а 02.06.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано сертифікат відповідності.

Як вбачається з матеріалів справи, на нежилі приміщення з № 1 по № 18 ( групи приміщень № 301) - салон краси, загальною площею 195 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності Головним управлінням комунальної власності м. Києва від 01.08.2012 року на підставі наказу № 631-В ( а.с. 93).

Нежилі приміщення № 1 (групи приміщень № 300), з № 1 по № 15 ( групи приміщень № 299) - кафе, площею 195 кв.м., по АДРЕСА_1 були придбані ОСОБА_2 у замовника будівництва даного будинку ПАТ "Холдингової компанії "Київміськбуд" за договором купівлі-продажу від 10.07.2012 року.

До вказаних правовстановлюючих документів додані технічні паспорти, виготовлені Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна відповідно станом на 06.04.2012 року та на 28.05.2012 року. Зазначені технічні паспорти не містять відміток про наявність самочинного будівництва ( а.с. 76- 84).

Як вбачається з пояснень представника ПАТ "ХК "Київміськбуд", підтверджених матеріалами справи, на час видачі відповідачу правовстановлюючих документів наявність проїзної арки біля належних відповідачу нежилих приміщень не передбачено проектною документацією ( а.с. 97).

Заявляючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, площею 20 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 прокурор не зазначив у позовній заяві місця розташування вказаної ділянки, яка зайнята відповідачем самовільно, враховуючи, що будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці, під кадастровим номером 62:010:013, площею 28709,14 кв.м. Також позивачем не визначено, яка саме споруда розміщена відповідачем на самовільно зайнятій земельній ділянці, чи яким іншим чином земельна ділянка, площею 20 кв.м. використовується відповідачем.

Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення норм матеріального та процесуального права не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Аналізуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову відповідає вимогам закону і обставинам справи.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта не спростовують наведеного і зроблених в рішенні суду першої інстанції висновків, у зв'язку з чим підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307- 308, 313- 317, 218 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Деснянського району м. Києва - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.