Справа №: 22-ц/191/234/13

Головуючий суду першої інстанції: Красіков С.І. 

Доповідач суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіКустової І.В., СуддівЛоманової Л.О., Притуленко О.В., При секретаріМартиненко М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, заінтересовані особи ОСОБА_6, боржник ОСОБА_7, ОСОБА_8, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 26 листопада 2012 року,

У вересні 2012 року Головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим - Сідаметова Е.К. звернулася до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а саме будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, шлюб з якою боржником ОСОБА_7 укладений 18 березня 1959 року.

Вимоги мотивовані тим, що на примусовому виконанні Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 збитку у сумі 611 560 грн. та судових витрат на користь держави у сумі 2332,35 грн. Під час виконання було встановлено, що дружині боржника ОСОБА_6 належить будинок АДРЕСА_1. Це майно придбане у період шлюбу, тому є спільною сумісною власністю подружжя. З метою подальшого виконання судового рішення необхідно вирішити питання про визначення частки боржника у спільному майні подружжя.

Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 26 листопада 2012 року у задоволенні подання відмовлено.

В апеляційній скарзі представник стягувача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказану ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення подання.

Апелянт не згоден з висновком суду про те, що спірний будинок є особистою приватною власністю дружини, в обґрунтування чого посилається на пояснення боржника щодо його спільного проживання разом з ОСОБА_6 у цьому будинку та придбання цього майна за кошти, отримані внаслідок шахрайських дій ОСОБА_7 відносно ОСОБА_8

Зазначає, що боржнику належить Ѕ частина вказаного майна в силу вимог сімейного законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує цю ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що спірний будинок є особистою приватною власністю дружини боржника, а тому частка у цьому майні самого ОСОБА_7 відсутня.

Колегія суддів з таким висновком погодитися не може, оскільки відповідно до частини 6 статті 57 Сімейного кодексу Украйни майно, набуте чоловіком, дружиною за час окремого проживання подружжя, може бути визнане судом його, її особистою приватною власністю лише на підставі судового рішення, ухваленого за відповідним позовом співвласника.

Проте, предметом судового розгляду у цій справі є подання державного виконавця, а не відповідні позовні вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що під час шлюбних відносин ОСОБА_7 і ОСОБА_6 ними придбано житловий будинок, який зареєстровано на ОСОБА_6 (а.с. 19,20).

На підставі виконавчих листів, виданих 08 вересня 2011 року Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 збитку у сумі 611 560 грн. та судових витрат на користь держави у сумі 2332,35 грн., 12 вересня 2011 року та 19 січня 2012 року Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим Сідаметовою Е.К. відкриті виконавчі провадження №№ 30620693, 28639609, 28639609 (а.с. 8,9).

Відповідно положень статей 60, 63 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 3 статті 368 Цивільного кодексу України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 370 цього ж Кодексу у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Статтею 379 ЦПК України встановлено, що питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.

Частиною 6 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Таким чином, вимоги державного виконавця підлягають задоволенню, як такі, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Крім того, у разі незгоди ОСОБА_6 з проведенням виконавчих дій після визначення судом частки ОСОБА_7 у спірному будинку, вона не позбавлена права на судовий захист своїх майнових прав в порядку позовного провадження.

Враховуючи наведене, колегія судді дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Ленінського районного суду АР Крим від 26 листопада 2012 року з постановленням у справі нової ухвали про задоволення подання Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим.

З урахуванням викладеного, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 312 та статтями 314 і 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 26 листопада 2012 року скасувати.

Постановити у справі нову ухвалу про задоволення подання Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Визначити, що спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є будинок, розташований по АДРЕСА_1, 1/2 частка якого належить ОСОБА_7.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.