0907/2-3185/2012 Про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - 19.03.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, за апеляційною скаргою голови комісії з припинення юридичної особи Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ на рішення Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2012 року, -

рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2012 року поновлено строк звернення до суду та частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди. Скасовано наказ №129 о/с від 04.10.2011 року про звільнення з роботи та поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого викладача кафедри судочинства юридичного факультету Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ з 04.10.2011 року. Стягнуто з Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 41400 грн. 62 коп. В задоволенні вимог в частині стягнення моральної шкоди-відмовлено.

На дане рішення голова комісії з припинення юридичної особи Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, зазначив, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, дано неправильну юридичну оцінку доказів та неправильно встановлено фактичні обставини справи. Суд не врахував, що згідно розпорядження КМ України №727-р (727-2011-р) "Про реорганізацію мережі вищих навчальних закладів МВС" від 27 липня 2011 року та наказу МВС України від 28 липня 2011 року №490, Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ перебував в процесі ліквідації. Про звільнення у зв'язку з ліквідацією було повідомлено всіх працівників на зборах трудового колективу 04 серпня 2011 року. Цього ж дня працівникам, які на зборах не були в силу різних обставин, надсилались органами поштового зв"язку повідомлення про наступне вивільнення у зв"язку із ліквідацією. Крім того, судом безпідставно поновлено пропущений строк для звернення до суду через те, що ОСОБА_2 не знаючи процесуального законодавства спочатку звернувся за захистом порушених прав до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, оскільки згідно ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Тому просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, позивач вимоги апеляційної скарги заперечив.

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовільняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача за п.1 ст. 40 КЗпП України з підстав ліквідації підприємства проведене з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки таке звільнення суперечить вимогам статті 49-2 КЗпП України, так як проведено з порушенням строків попереднього попередження, а тому поновив його на роботі та стягнув середню заробітну плату за весь вимушеного прогулу.

Проте, такий висновок суду суперечить вимогам чинного трудового законодавства, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального права, тому є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що з 03.03.2008 року по 04.10.2011 року ОСОБА_2 працював в Прикарпатському юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ на посаді викладача кафедри судочинства.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 року №727-р (727-2011-р) "Про реорганізацію мережі вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ" та наказу МВС України від 28.07.2011 року №490 "Про реорганізацію вищих навчальних закладів МВС" проводилась ліквідація Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ.

З матеріалів справи вбачається, що наказом заступника голови комісії з припинення юридичної особи Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України №129 о/с від 04.10.2011 року позивача було звільнено із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП в зв"язку з ліквідацією установи і даного факту позивач не заперечує.

Судом встановлено, що припинення юридичної особи внесено до Державної реєстраційної служби України 08.08.2011 року, правонаступника Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ України немає і Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України правонаступником не визначений /а.с.39/.

За наведених обставин висновок суду про скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на займаній посаді в установі, яка ліквідована, та виплату йому середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу не грунтується на вимогах чинного законодавства, тому рішення суду в цій частині підлягає до скасування із постановленням нового рішення про відмову у задоволенні зазначених вимог.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) /від 06.11.1992 року із послід.змінами/ встановивши, що позивач звільнений без законної підстави, або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації установи, суд першої інстанції визнає звільнення неправильним і на підставі ст. 240-1 КЗпП зобов'язує ліквідаційну комісію або власника установи виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу та визнати працівника таким, якого було звільнено за п. 1 ст.40 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем не представлено жодних доказів того, що позивач був присутнім на зборах 4.08.2011 року, на яких всіх працівників було повідомлено усно про звільнення у зв'язку з ліквідацією. Встановлено, що про наступне вивільнення всіх працівників інституту позивача було повідомлено рекомендованим листом, який вручений йому тільки 11.08.2011 року /а.с.11-13/, однак позивача ознайомлено про наступне його звільнення тільки 12.08.2011 року, де він розписався у відомості-попередженні про ліквідацію навчального закладу та про що зазначено в листі територіальної державної інспекції праці у Івано-Франківській області від 2.11.2011 року /а.с.42-44/.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що строк попередження слід рахувати саме з 12.08.2011 року, в той час коли наказ про звільнення видано 04.10.2011 року, тобто раніше, ніж за два місяці.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що при звільненні позивача було порушено встановлений ст. 49 КзПП України порядок звільнення, однак даний факт не є правовою підставою для поновлення позивача на роботі, оскільки установа була в стадії ліквідації, а тільки для зміни дати звільнення ОСОБА_2 з 04.10.2011 року на 12.10.2011 року та за вказаний період слід стягнути з відповідача в його користь середній заробіток в розмірі 744 грн.17 коп. /106,31 х 7/, виходячи із середнього заробітку позивача за два місяця перед звільненням з роботи, який становив 3354,33 грн, а середньоденний - 106,31 грн./згідно довідки № 321 від 13.10.2011 року /а.с.9/, а також в користь держави 214 грн.60 коп.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313- 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу голови комісії з припинення юридичної особи Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ задовольнити частково, рішення Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2012 року в частині скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, а також судового збору на користь держави - скасувати та постановити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі - відмовити, змінити дату звільнення з 04.10.2011 року на 12.10.2011 року та стягнути з Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ на користь позивача 744 грн. 17 коп. середньої заробітної плати за період з 04.10.2011 року по 12.10.2012 року, а також 214 грн.60 коп. судового збору на користь держави.