760/14027/15-а Про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 04.09.2018 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження за наявними матеріалами касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі - Міноборони) на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року (суддя Грибан І.О.) у справі за заявою Міноборони про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Міноборони, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

03 грудня 2015 року Міноборони звернулося із заявою про перегляд постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 07 вересня 2015 року за новиявленими обставинами.

Солом'янський районний суд міста Києва ухвалою від 17 лютого 2017 року заяву визнав неподаною і повернув заявнику.

13 березня 2017 року Міноборони звернулося до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у зазначеній справі.

Цю апеляційну скаргу Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 червня 2017 року залишив без руху та надав строк тридцять днів з моменту отримання апелянтом копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Пропонував направити до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження подання апеляційної скарги в межах строку, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, або подати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення із зазначенням поважних причин його пропуску, надати відповідні докази на підтвердження поважності таких причин, а також додати оригінал документу про сплату судового збору в розмірі 1600 грн.

На виконання вимог вказаної ухвали Міноборони подало документ про сплату судового збору. У клопотанні покликалася на те, що копію судового рішення суду першої інстанції отримало 06 березня 2017 року, останнім днем подання апеляційної скарги є 11 березня 2017 року (вихідний день), відтак останнім днем строку є 13 березня 2017 року.

13 липня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міноборони на підставі частини четвертої статті 189 КАС у редакції, чинній на момент звернення зі скаргою.

Міноборони не погодилося із цим рішенням суду апеляційної інстанції і 01 серпня 2017 року звернулося із касаційною скаргою з вимогами скасувати це рішення і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скаргу обґрунтувала доводами, які аналогічні викладеним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з'ясував обставини, на підставі яких було прийнято оскаржене рішення суду апеляційної інстанцій, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 102 КАС, у редакції чинній до 15 грудня 2017 року, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Аналогічна норма міститься у статті 121 КАС, у чинній на сьогоднішній день редакції.

Вирішення суддею питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку касаційного оскарження в конкретній справі залежить від вказаних у клопотанні причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження, на які скаржник посилається як на поважні, суд має виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав скаржник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини у вимірі положень пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Так, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, визнавши причини пропуску процесуального строку неповажними, виходив із того, що Міноборони не долучило жодних доказів на підтвердження отримання копії ухвали суду від 06 березня 2017 року.

Надав суд також значення тому, що апелянт вживав заходи щодо дати отримання оскаржуваної ухвали через інтернет-ресурс поштових пересилань, але через технічний збій у мережі отримати такі дані не зміг.

При цьому слушно зауважив, що Міноборони не вживало інших заходів для підтвердження наведених підстав або вказували на неможливість отримати докази з інших джерел, як-то поштовий конверт з відміткою про отримання, копія витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції або витяг з електронних носіїв реєстраційної програми вхідної кореспонденції автоматизованої інформаційної системи управління документами тощо.

З цього суд зробив висновок, що доказів неможливості оскаржити судове рішення у встановлені законодавством строки з моменту його отримання, апелянт не надав.

Комплексна оцінка наведених конкретних обставин, на які покликалася скаржник, не дала суду апеляційної інстанції можливість за внутрішнім переконанням визнати їх непереборними чи такими, що об'єктивно завадили йому своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 КАС у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому касаційну скаргу Міноборони потрібно залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 342, 345, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року - без змін.