1806/9580/12 Про стягнення боргу за спожитий природний газ - 28.02.2013 Прийняття

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 січня 2013 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства про газопостачанню та газифікації «Сумигаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожитий природний газ,

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 січня 2013 року позов ПАТ «Сумигаз» задоволено, стягнуто на його користь з ОСОБА_2 23997 грн. 09 коп. заборгованості по оплаті за спожитий природний газ. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. При цьому вказує, що судом не було взято до уваги її доводів, відмовлено у задоволенні її клопотань, та при вирішенні справи суд послався на суперечливі показання свідків.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача ОСОБА_3, яка вважала рішення місцевого суду правильним, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на підставі ч.1 ст. 308 ЦПК України.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 є власницею будинку АДРЕСА_1 з корисною площею у межах капітальних стін 467,2 м.кв., на її ім'я у ПАТ «Сумигаз» відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 та 28 жовтня 2008 року укладений договір про надання послуг з газопостачання між нею та товариством, що підтверджується копією цього договору на а.с. 9-10 та експлікацією до плану будинку на а.с.68.

26 березня 2010 року представниками ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було складено акт про виявлені порушення №02/17, копія якого є на а.с.11, яким встановлено, що в будинку АДРЕСА_1 під час перевірки лічильників на одному з них в будинку були виявлені на склі подряпини. Вказаний акт було підписано особисто ОСОБА_2

Як вбачається з актів експертизи лічильників газу №62, 63 з вказаного домоволодіння від 31 березня 2010 року, вони є непридатними до експлуатації за зовнішнім виглядом, пломби не заводські, має місце втручання, період заміни пломб встановити неможливо, необхідний аналіз споживання газу по домоволодінню. (а.с. 12-13) Дослідження двох лічильників з садиба відповідачки проводили начальник відділу метрологічної служби ОСОБА_7, представник державного підприємства «Сумистандартметрологія» ОСОБА_8, інженер ОСОБА_9 Вони ж і підписали обидва акти відносно обох лічильників відповідачки.

Остання була не згідна ні з актом від 26 березня 2010 року, ні з актом експертизи лічильників від 31 березня 2010 року, а тому позивач передав ці лічильники для експертизи їх заводу-виготівнику.

Актом комісії по аналізу виробів «Лічильник газу G-6» м. Київ №75 від 27 травня 2010 року, копія якого є на а.с.14, було підтверджено наявність втручання та механічних пошкоджень лічильників, а згідно висновків комісії - після несанкціонованого видалення заводських пломб можливий доступ до відлікового пристрою лічильника.

Цей акт підписаний головою заводської комісії ОСОБА_10, членами комісії ОСОБА_11, ОСОБА_12 та затверджений головним інженером та головним контролером заводу.

У зв'язку з пошкодженням лічильника газу, на підставі Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29 травня 2003 року №475 (v0475227-03) , в липні 2010 року позивачем було проведено розрахунок збитків та нараховано для сплати ОСОБА_2 58826,17 грн. згідно норм споживання за період з 01 жовтня 2009 року по 29 березня 2010 року відповідно до ціни на газ, встановленої для категорії споживачів, річний обсяг яких склав від 6000 м.куб. до 12000 м.куб., оскільки у 2008 році спожито 9265 м.куб. газу, а у 2009 році 6073 м.куб. газу.

На підставі заяви ОСОБА_2 до ПАТ «Сумигаз» 08 вересня 2010 року на засіданні комісії по розгляду скарг та заяв споживачів, було прийнято рішення про перерахунок заборгованості як для споживачів до 6000 м.куб. газу на рік, внаслідок чого сума нарахування склала 24092,70 грн. Станом на 01 липня 2012 року у ОСОБА_2 перед ПАТ «Сумигаз» існує заборгованість в сумі 23997,09 грн.

Встановивши, що у ОСОБА_2 існує заборгованість перед ПАТ «Сумигаз» по сплаті за спожитий природний газ, місцевий суд обґрунтовано задовольнив позов товариства і стягнув на його користь суму боргу. Колегія суддів знаходить, що таке рішення місцевого суду відповідає вимогам ст. 526, 610, 611 ЦК України та Правилам надання населенню послуг з газопостачання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №2246 від 9 грудня 1999 (2246-99-п) року.

Суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, дав оцінку зібраним доказам у відповідності зі ст. 212 ЦПК України і постановив рішення, яке відповідає доказам у справі і вимогам закону.

Сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідачки нею не оспорюється, а апелянтка лише заперечує проти обставин, за яких їй було нараховано таку суму.

Доводи апелянтки про те, що під час зняття лічильників для повірки та проведення відповідних експертиз, позивачем було порушено встановлений для таких дій порядок, на думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції про необхідність стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості не спростовують. Так, засвідчивши своїм підписом акт про виявлені порушення від 26 березня 2010 року, ОСОБА_2 його не оскаржила та питання про його незаконність не ставила, а після того як товариством було нараховано заборгованість в сумі 58826,17 грн., звернулась до керівництва позивача з письмовою заявою про перерахунок цінової категорії за 2009 рік, оскільки витрати газу за 2009 рік за показниками лічильників склали до 6000 м.куб. За результатами розгляду цієї заяви ПАТ «Сумигаз» було проведено перерахунок та зменшено суму заборгованості.

В той же час, знаючи про наявність заборгованості та її суму, ОСОБА_2 з вересня 2010 року не вживала заходів для оспорення на її думку незаконних дій товариства, періодично частково оплачуючи послуги позивача.

Апелянтка не надала ніяких доказів на підтвердження своїх доводів про навмисне приховування позивачем фактів зловживань та порушень ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суду.

З пояснень представника позивача вбачається, що перевірка садиби позивачки у лютому 2010 року була викликана різким зменшенням проплати споживчого газу у 2010 році у порівнянні з минулими роками, хоча опалювальна площа домоволодіння не змінилася і залишилася попередньою 466,8 кв.м. Проведена перевірка підтвердила позаоблікове споживання газу, несправність обох лічильників, втручання в їх роботу, заміну пломб. Згідно з п.5.2.6 Договору від 28 жовтня 2008 року №12811 споживач зобов'язаний забезпечувати збереження і цінність лічильників газу та пломб на них. Цього відповідачка не забезпечила.

Заперечення відповідачки щодо можливості пошкодження лічильників самим позивачем нічим об'єктивно не підтверджується і розцінюється судом як спосіб уникнення матеріальної відповідальності за недотримання умов договору.

Не впливає на законність рішення місцевого суду твердження позивачки про ощадливе споживання природного газу у її господарстві, про обігрівання приміщень за рахунок електричної енергії, оскільки в даному випадку настає відповідальність за пошкодження лічильника газу та пломб на газових приладах, що передбачено п.7.3.4 вказаного Договору від 28 жовтня 2008 року та постановою Уряду від 8 червня 1999 року №619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газового лічильника».

Не є підставою для задоволення апеляційної скарги і посилання апелянтки на акти майстра ОСОБА_13 від 29 березня 2009 року, копії яких є на а.с.84-85. Суд допитав у якості свідка майстра ОСОБА_13, який за заявкою відповідачки (вже після виявлення подряпин на склі лічильника в будинку) зняв обидва лічильника на повірку, під час якої виявлені факти несанкціонованого видалення заводських пломб. Суд першої інстанції дав оцінку поясненням свідків ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_16, іншим доказам у справі і зробив висновки, які відповідають зібраним доказам і вимогам нормативних актів і договору між сторонами. З наявних у справі актів вбачається, що одним візуальним первісним оглядом лічильників не можна виявити всіх їх недоліків, невідповідностей та порушень, які виявлені були при дослідженні 31 березня 2010 року комісією позивача та 27 травня 2010 року комісією заводу-виготовника.

Перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд ухвалив його з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 січня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.