1915/12052/2012 Про стягнення страхової виплати, пені та трьох процентів річних - 26.02.2013 Прийняття

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Стефлюк О.Д.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

при секретарі - Матусів Ю.Б.

з участю - представника апелянта

Березовського В.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства (далі - ПРАТ) "Українська пожежно-страхова компанія" на додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду від 1 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ПРАТ "Українська пожежно-страхова компанія", третя особа - ПАТ "Кредобанк", про стягнення страхової виплати, пені та трьох процентів річних,

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 9 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 27 грудня 2012 року, стягнуто з ПРАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_2 690 439 грн.70 коп. страхової виплати, шляхом зарахування цієї суми на рахунок вигодонабувача ПАТ "Кредобанк" для погашення заборгованості за кредитним договором.

Додатковим рішенням цього ж суду від 1 лютого 2013 року стягнуто з ПРАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь держави 3219грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ПРАТ "Українська пожежно-страхова компанія" просить додаткове рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у стягненні з нього на користь держави судового збору, мотивуючи свої вимоги тим, що суд неправильно застосував норми матеріального і порушив норми процесуального права.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника апелянта Березовського В.Й., який підтримує доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

За правилами п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи, зокрема з тексту основного судового рішення вбачається, що при його постановленні, всупереч вимогам ст. 88 ЦПК України, не було вирішено питання оплати судового збору, який є одним з видів судових витрат. При подачі позову до суду 1 інстанції позивач звільнений від сплати судового збору в силу Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) .

Стаття 88 ЦПК передбачає обов'язок суду при постановлені рішення вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами, її частина третя гласить: якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Рішенням суду від 9 листопада 2012 року з апелянта стягнуто на

користь ОСОБА_2 690 439,70 грн. страхових виплат.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" (що діяв у 2012 р.) позовна заява майнового характеру оплачувалась судовим збором у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної зарплати, та не більше трьох розмірів мінімальної зарплати, що сумарно становить 3219 грн..

За таких обставин висновок суду про необхідність постановлення додаткового рішення і стягнення з апелянта на користь держави визначеної суми судового збору є законним і обґрунтованим.

Не заслуговують на увагу доводи представника апелянта щодо неналежності позивача у даній справі та відсутності у нього прав споживача послуг ПРАТ "УПСК" з добровільного страхування від нещасних випадків, як такі, що стосуються не додаткового рішення суду, а основного, яким вирішено спір. А у разі незгоди з висновками суду при постановленні основного рішення, ЦПК (1618-15) передбачено інший порядок перевірки доводів апелянта чи касатора.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом ст. 119 і п.8 ст. 207 ЦПК України при відкритті провадження у справі, не можуть бути взяті до уваги, як такі, що не є значними (грубими), а крім того, на правильність висновків суду про необхідність стягнення судового збору з особи, повинної сплатити суму позову, - зазначені порушення не вплинули. За приписами ч.2 ст.308 ЦПК не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване додаткове рішення постановлено у відповідності до чинних норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ПРАТ "Українська пожежно-страхова компанія" відхилити.

Додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду від 1 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти днів.