0311/72/2012 Про стягнення заборгованості за позаоблікове використання електичної енергії - 22.02.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Відкритого (на даний час Публічного) акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» на рішення Маневицького районного суду від 12 вересня 2012 року та додаткове рішення від 10 грудня 2012 року,

19 квітня 2010 року Відкрите (на даний час - Публічне) акціонерне товариство «Волиньобленерго» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 26214,30 грн. за позаоблікове використання електичної енергії.

Свій позов мотивувало тим, що в ході перевірки дотримання Правил користування електроенергією 28.12.2009 року було виявлено підключення потужності поза обліком у житловому будинку відповідача, про що складено відповідний акт. Згідно п.3.1.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією з відповідача підлягає стягненню 26214,30 грн., які і просило стягнути з відповідача та відшкодувати судові витрати.

Рішенням Маневицького районного суду від 22 червня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Волиньобленерго» 26214 грн. 30 коп. не облікованої електричної енергії та 382 грн. 14 коп. судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 02.03.2011 року відмовлено ОСОБА_2 у поновленні строку апеляційного оскарження рішення Маневицького районного суду від 22.06.2010 року і апеляційну скаргу залишено без розгляду.

10 січня 2012 року ОСОБА_2 подав в суд заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Маневицького районного суду від 22 червня 2010 року у даній справі, яку мотивує тим, що після прийнятого судового рішення йому стали відомі нові обставини по справі, які існували на час її розгляду, але не були досліджені судом, так як не були відомі ні суду, ні особам, які беруть участь у справі. Зокрема, зазначив, що у листопаді 2011 року він одержав лист Департаменту електроенергетики Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26.10.2011 року № 32-01/6-3508, яким були встановлені порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правила) з боку позивача.

В листі зазначено, що ПАТ «Волиньобленерго» не мало права проводити розрахунок збитків за актом згідно з вимогами Методики визначення обсягу та вартості спожитої електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методики) та встановлено відсутність факту крадіжки електроенергії.

Крім того, позивачем не було виконано обов'язків, передбачених п.38 Правил в частині періодичності проведення контрольного огляду електролічильника, що виключає можливість застосування трирічного терміну обрахування збитків. В акті про порушення Правил від 28.12.2009 року відсутня інформація щодо засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології, на підставі показів яких має бути визначена площа поперечного перерізу проводів, що використані у схемі самовільного підключення, що виключає можливість розрахунку збитків, виходячи з поперечної площі перерізу проводу підключення; не врахувало факту своєчасного письмового повідомлення споживачем про пошкодження засобів обліку, що згідно п.1.2 Методики виключає можливість її застосування.

У зв'язку із нововиявленими обставинами відповідач просив скасувати рішення Маневицького районного суду Волинської області від 22 червня 2010 року у даній справі.

Рішенням Маневицького районного суду від 12 вересня 2012 року скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Маневицького районного суду Волинської області від 22 червня 2010 року у даній справі та додатковим рішенням від 10 грудня 2012 року відмовлено в позові Відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення 26 214 грн. 30 коп..

В апеляційних скаргах позивач просить скасувати ці рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Маневицького районного суду від 22 червня 2010 року та про задоволення їх позовних вимог у повному обсязі.

Вважає, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи скарг, законність і обґрунтованість рішень суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а оскаржувані рішення - залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підстави перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами визначені ч.2 ст. 361 ЦПК України. Вказаний перелік є вичерпним.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року (v0004740-12) «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (z0782-06) .

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 та скасовуючи рішення Маневицького районного суду від 22 червня 2010 року в даній справі, суд першої інстанції в своїх рішеннях взяв за основу лист Департаменту електроенергетики Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26 жовтня 2011 року за №32-01/6-3508, в якому були зазначені певні порушення Правил та Методики зі сторони структурного підрозділу позивача - Маневицької філії ПАТ «Волиньобленерго».

Так, згідно з пунктом 38 Правил енергопостачальник зобов'язаний проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків; проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором; приймати письмові та усні повідомлення (у тому числі засобами зв'язку) споживачів щодо порушення електропостачання або порушення параметрів якості електричної енергії, а також вживати заходів до відновлення електропостачання та приведення показників якості у відповідність з вимогами нормативних документів; ознайомити споживача з цими Правилами та провести інструктаж щодо безпечної експлуатації приладів обліку.

Судом встановлено, що до проведення позивачем 28.12.2009 року перевірки за письмовою заявою відповідача, останній неодноразово, протягом декількох років усно звертався щодо несправності лічильника до контролера, яка щомісячно знімала показники лічильника.

В порушення вимог п.38 Правил контролер не реєструвала ці усні звернення і не повідомляла про них позивача.

Покликання представника позивача в апеляційному суді, що такі дії не входили в обов'язки контролера, оскільки з нею укладався цивільно-правовий договір про надання послуг лише по зняттю показників лічильника, врученню рахунків споживачам і оформленню зі споживачами договорів на користування електроенергією - не заслуговують на увагу, оскільки відповідач не був обізнаний з обов'язками контролера по цивільно-правовому договору і сприймав цю особу як відповідального працівника позивача, який зобов'язаний прийняти його усну заяву.

Судом встановлено, що до грудня 2009 року позивачем не проводилась планова повірка, ремонт і заміна приладів обліку у відповідача. Крім того, відповідач не ознайомлював відповідача з Правилами та не проводив інструктаж щодо безпечної експлуатації приладів обліку.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Із позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача кошти за використання не облікованої електричної енергії.

Із наданого представником позивача в суді апеляційної інстанції витягу з особового рахунку відповідача за період з квітня 2004 року по січень 2013 року вбачається, що за спірний період, тобто з 2006 по 2009 рік, за який позивачем проведене нарахування збитків, відповідачем використовувалось електроенергії не менше, ніж до 2006 року та після 2009 року, а в деяких місяцях - більше, ніж після встановлення лічильника позивачем у 2010 році.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність доказів щодо поза облікового використання відповідачем електроенергії до 28.12.2009 року, в зв'язку з чим позов не підлягає до задоволення, а тому судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.

Рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» відхилити, а рішення Маневицького районного суду від 12 вересня 2012 року та додаткове рішення від 10 грудня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.