№ 22-ц-/778/1110/13 

Головуючий у 1-й інстанції Козлова Н.Ю.

Суддя-доповідач Воробйова І.А.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Гончара О.С.

суддів Воробйової І.А., Маловічко С.В.,

при секретарі Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В позові позивач зазначав, що 24 липня 2007 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір підряду на виконання робіт по обробці зовнішніх стін житлового будинку по АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі. Протягом дії Договору підряду між ними були укладені ряд додаткових угод до договору підряду.

На умовах передбачених договором підряду позивач виконав роботи по обробці стін фасаду житлового будинку площею 450 кв.м., виготовленню плоских архітектурних елементів площею 150 кв.м., та здав результат виконаних робіт куратору будівництва ОСОБА_4, як то передбачено п. 3.1 Договору підряду, що підтверджується актом приймання від 26 жовтня 2007 року.

В свою чергу відповідач повинен був оплатити позивачу вартість виконаних робот по обробці стін будинку площею 450 кв.м. по ціні 160,00 грн. за 1 кв.м., а всього 72 000,00 грн., як то передбачено п. 6.1 договору підряду. Разом з тим, відповідач сплатив позивачу лише 39000,00 грн., що підтверджується розписками від 31 серпня 2007 р. на суму 9 000,00 грн., від 11 вересня 2007 р. на суму 10 500,00 грн., від 28 вересня 2007 р. на суму 9 750,00 грн. та від 06 листопада 2007 р. на суму 9 750,00 грн. Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем дорівнює 63 000,00 грн. (102 000,00 грн. - 39 000,00 грн. = 63 000,00 грн.).

Крім того, згідно п. 2.2 додаткової угоди від 04 лютого 2008 року до договору підряду вартість робіт по п. 1 складає 18.000 гривень. Позивач виконав роботи по монтажу та обробці огорожі балкону і площадки центрального входу у визначений строк, подав акт на виконані роботи та відповідач його не підписав. За виконану роботу відповідач заплатив позивачу лише 11 000,00 грн., що підтверджується розписками від 16 квітня 2008 року на суму 5000,00 грн. та від 10 червня 2008 року на суму 6 000,00 грн., тобто заборгованість відповідача перед позивачем за додатковою угодою до договору підряду від 04 лютого 2008 року складає 7000,00 грн.

В свою чергу відповідно до п. 1.3 додаткової угоди від 07 серпня 2007 року до договору підряду позивачем виконані, а відповідачем прийнятті без зауважень роботи по наклеюванню пінополістіролом плоских декоративних елементів навкруг вікон і дверей з оклеюванням елементів клеєм по сітці, ґрунтовкою і штукатуркою декоративним розчином, яку відповідач не оплатив. При цьому вартість даних робіт згідно п. 2.3 додаткової угоди від 07 серпня 2007 року до договору підряду складає 200,00 грн. за 1 кв.м., а всього 6 760,00 грн. (31 вікно, 2 дверей, загальна площа обробки складає 33,8 кв.м.). Згідно додаткової угоди від 28 вересня 2007 року до договору підряду позивач виконав і здав куратору ОСОБА_4 по акту від 06 жовтня 2007 року роботи по виготовленню і обробці цоколю будинку площею 47,7 кв.м. При погодженій у п. 2 додаткової угоди від 28 вересня 2007 року до договору підряду ціні 160,00 грн. за кв.м. відповідач повинен був сплати позивачу вартість виконаних робіт у розмірі 7 632,00 гривень, а сплатив лише 6 526,00 грн., що підтверджується розписками від 14 листопада 2007 року на суму 5 000,00 грн. та від 25 червня 2008 року на суму 1 526,00 грн., тобто заборгованість відповідача перед позивачем за додатковою угодою від 28 вересня 2007 року до договору підряду складає 1 106,00 гривень. Отже, Відповідач не виконав свого обов'язку по оплаті виконаних робіт по договору підряду та додатковим угодам до нього на загальну суму 77 866,00 грн. (63 000,00 грн. + 7 000,00 грн. + 6 760,000 грн. +1 106,00 грн. = 77 866,00 грн.), яку позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2012 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, при ухваленні рішення порушено норми матеріального права, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24 липня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено письмовий договір підряду на виконання робіт по оздобленню зовнішніх стін фасаду житлового будинку площею 450 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1 в м.Запоріжжі, шляхом накладання штукатурки на сітку клейовою сумішшю та подальшого покриття декоративною штукатуркою у кольорі. Загальна сума договору (матеріали та робота) встановлювалася у розмірі 78 000 грн.

Відповідно до п.2.3 договору підряду збільшення обсягів робіт та умов їх виконання сторони мають обговорити у додаткових угодах до договору.

Пунктом 2.4 договору підряду передбачалось, що розрахунок за виконанні роботи здійснюється замовником шляхом авансових платежів згідно графіку закупівлі матеріалів та виконання робіт, а саме: перший етап - 39000 грн. на придбання матеріалів, другий етап - 9750 грн. за виконання робіт по оздобленню західної частини будинку. Третій етап - 9750 грн. за виконання робіт по оздобленню північної частини будинку, четвертий етап - 9750 грн. за виконання робіт по оздобленню південної частини будинку, після підписання акта приймання загального обсягу виконаних робіт. Додаткових угод щодо зміни обсягу та умов виконання робіт з оздоблення стін фасаду житлового будинку, як передбачено п.2.3 договору сторонами не укладалось.

На виконання зобов'язань за договором підряду, відповідач, у строки та в порядку, передбаченому п.2.4 договору, здійснив розрахунок з позивачем за виконану ним роботу в повному обсязі, що підтверджується наданими позивачем розписками від 27 липня 2007 року на суму 39000 грн., від 31 серпня 2007 року на суму 9000 грн., від 11 вересня 2007 року на суму 10500 грн., від 28 вересня 2007 року на суму 9750 грн., від 06 листопада 2008 року на суму 9750 грн., що в сумі складає 78000 грн. та відповідає загальній сумі договору, визначеній у п.2.1.

За додатковою угодою від 07 серпня 2007 року ОСОБА_2 зобов'язувався виконати роботи з наклеювання на стіни та корінники декоративних елементів, оклеювання пенополістеролом корінників труб з подальшим оштукатурюванням. Відповідно до даної додаткової угоди позивачем були виконані роботи на загальну суму 30908 грн., що підтверджується актами №1 від 17 вересня 2007 року, №2 від 22 жовтня 2007 року, №3 від 226 жовтня 2007 року. Перелічені роботи були оплачені відповідачем згідно розписок від 19 вересня 2007 року на суму 10100 грн.; від 24 жовтня 2007 року на суму 18056 грн.; від 02 листопада 2007 року на суму 2752 грн. Також судом першої інстанції вірно встановлено, що інших робіт, окрім тих що перелічені у вказаних актах ОСОБА_2 не виконувалась, і вказана додаткова угода не містить п.1.3, на який посилається позивач у позові.

За додатковою угодою від 28 вересня 2007 року - виконати роботи з обробки та оштукатурювання цоколя будинку декоративним розчином з мармуровим наповнювачем. Суд першої інстанції, дослідивши вказану додаткову угоду в судовому засіданні, дійшов правильного висновку, що загальна вартість виконаних робіт за цією додатковою угодою визначається шляхом помноження загальної площі облицьованої поверхні цоколя (47,7 м.кв) на вартість робіт (140 за 1м.кв) і становить 6678 грн., а не 7632 грн. як зазначив позивач у позові.

За додатковою угодою від 04 лютого 2008 року - виконати за умови плюсової температури у 5-8 градусів до 30 березня 2008 року монтажні та відділ очні роботи огорожі балкону та ганку центрального входу (тумб, балясин, поручнів) загальна вартість яких мала становити 18000 грн. Проте фактично робіт було виконано позивачем на загальну суму 16000 грн., які відповідач йому сплатив згідно наданими позивачем розписками від 05 лютого 2008 року на суму 5000 грн., від 16 квітня 2008 року на суму 5000 грн., від 10 червня 2006 року на суму 6000 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням підрядником зобов'язань за вказаними договорами, ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків.

рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 18 листопада 2011 року та Апеляційного суду Запорізької області від 01 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодуванняя збитків було встановлено, що роботи з оздоблення стін фасаду житлового будинку виконанні ОСОБА_2 із порушенням технології підготовки підґрунтя та не відповідають будівельним нормам, що унеможливлює їх використання за призначенням. рішенням суду стягнуто з ОСОБА_2 на корсить ОСОБА_3 в порядку відшкодування збитків 96294 грн.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги норми ч.3 ст. 61 ЦПК України, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задовлення позову.

Однак, колегія вважає, що рішення суду в частині стягнення витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги адвокату в сумі 3000 грн. підлягає зміні на 600,00 грн. з в'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України (1618-15) , стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат, як зазначено в п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК України, належать і витрати на правову допомогу.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. N 590 (590-2006-п) "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, згідно з додатком.

Відповідно до п.1 додатку витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень якщо компенсація сплачується іншою стороною не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Відповідач ОСОБА_3 просив покласти на ОСОБА_2 понесені ними витрати за надання правової допомоги у розмірі 3000 грн.

Згідно матеріалів справи відповідно до договору між відповідачем та адвокатом ОСОБА_6 останній зобов'язався надавати правову допомогу, а відповідач виплатити йому гонорар розмір якого буде визначено додатковою угодою до даного договору. (а.с.41).

Згідно розписки від 24 жовтня 2012 року гонорар в сумі 3000 грн. отриманий адвокатом ОСОБА_6 за надання правової допомоги відповідно до умов розділу 3 договору про надання правової допомоги від 24.10.2012 року (а.с.83)

Під час розгляду справи в апеляційному суді відповідачем надано суду акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 24 жовтня 2012 року згідно якого загальна вартість наданих адвокатом послуг склала 3000грн., а саме:

Підготовка заперечення на позовну заяву від 19.09.2012 (3 години 00хвилин х 400 грн.=1200 грн.);

Ознайомлення з матеріалами справи (2 години 00 хвилин х 400,00 грн= 800,00 грн.);

Ознайомлення з матеріалами справи (1 година,00 хвилин х 400,00 грн.=400,00 грн.)

Участь у судовому засіданні ( 1 година 30 хвилин х 400,00 грн..=600,00 грн.)

Згідно журналів судового засідання адвокат ОСОБА_6 приймав участь в судових засіданнях суду першої інстанції 06 листопада 2012 року (а.с.42), 28 листопада 2012 року (а.с.90), 17 грудня 2012 року (а.с.94), а тому колегія судів, в зв'язку з наявністю доказів надання правової допомоги та затраченого часу на неї погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення судових витрат в розмірі 600,00 грн. в цій частині.

Проте, вважає не доведеною суму затрат на правову допомогу в розмірі 2400 грн. щодо складання позову та неодноразовими ознайомленнями з матеріалами справи, оскільки відсутні докази затрат часу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2012 року у цій справі в частині відшкодування судових витрат на правову допомогу змінити з 3000 (трьох тисяч) гривень на 600 (шістсот) гривень. В іншій частині рішення залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.