0917/777/2012 Про продовження та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - 28.01.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2012 року,-

01.10.2012 року ОСОБА_4, від імені якої діє представник ОСОБА_2, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про продовження та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мама ОСОБА_5, якій на праві власності належав житловий будинок з господарськими будівлями, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,2398 га на АДРЕСА_1. В шестимісячний строк в нотаріальну контору для прийняття спадщини вона не звернулася, оскільки в період з 27 серпня 2012 року по 15 вересня 2012 року перебувала на амбулаторному лікуванні з діагнозом транзиторна ішемічна атака, гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, що підтверджується довідкою №91 від 25 вересня 2012 року, виданою Букачівською міською лікарнею Рогатинського району Івано-Франківської області. У зв'язку з наведеним просила позов задоволити.

рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2012 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття спадщини.

Не погодившись з таким рішенням, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Зокрема апелянт вказує, що суд першої інстанції при вирішенні спору не взяв до уваги довідку Букачівської міської лікарні Рогатинського району Івано-Франківської області №91 від 25 вересня 2012 року, якою підтверджується поважність причин пропуску ОСОБА_4 строку для прийняття спадщини, у зв'язку з чим висновок суду, що позивач не надала суду жодного доказу того, що хвороба будь-яким чином перешкоджала їй у поданні заяви про прийняття спадщини, є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи. Крім довідки №91 від 25 вересня 2012 року позивач надала суду копію журналу виклику лікаря терапевта, копію журналу реєстрації амбулаторних хворих та оригінал і ксерокопію амбулаторної картки медичного хворого. Вказані документи повністю підтверджують поважність пропуску ОСОБА_4 строку для прийняття спадщини, так як в них значиться, що позивач справді перебувала на амбулаторному лікуванні з діагнозом транзиторна ішемічна атака, гіпертонічна хвороба ІІ ступеня з 27 серпня 2012 року по 15 вересня 2012 року. Згідно медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_4 її загальний стан середньої важкості.

Неповне з'ясування судом обставин справи призвело до порушення норм матеріального права, а саме ст.ст. 1217, 1269, 1270 Цивільного кодексу України.

З цих підстав апелянт просить рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2012 року про відмову в позові скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

У засіданні апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечила, рішення суду першої інстанції вважала законним і обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони в справі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_5, яка за даними свідоцтва про смерть (а.с. 4) померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Внаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно та державного акту про право приватної власності на землю ОСОБА_5 на праві власності належали житловий будинок з господарськими будівлями, розташовані на земельній ділянці площею 0,2398 га на АДРЕСА_1, які і ввійшли в склад спадщини.

Відповідно до приписів ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За інформацією завідуючої Яремчанською міською державною нотаріальною конторою в листі від 24.10.2012 року №384/02-14 (а.с. 29) від імені ОСОБА_5 були посвідчені заповіти: 27.01.1999 року за реєстровим №Д-19 на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 та 12.08.2005 року за реєстровим №559 на все майно на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який скасовано заявою від 16.08.2010 року за реєстровим №1710.

В силу ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що після смерті ОСОБА_5 спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому спірні правовідносини врегульовуються положеннями глав 84-86 Цивільного Кодексу України (435-15) в редакції чинній з 01.01.2004 року. Зокрема, відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_4, як спадкоємець померлої ОСОБА_5 за заповітом, своєчасно не звернулась в Яремчанську міську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини.

Відповідач ОСОБА_3, як спадкоємець першої черги за законом, у строк, визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, звернулась в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини, про що в засіданні апеляційного суду надала витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі, відповідно до якого Яремчанською міською державною нотаріальною конторою 16.03.2012 року зареєстровано спадкову справу спадкодавця ОСОБА_5.

За приписами ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивачка ОСОБА_4 без урахування наведених положень просила суд вирішити питання про продовження та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Питання продовження строку на прийняття спадщини врегульовувалось положеннями ст. 550 ЦК України в редакції 1963 року, який втратив чинність з 01.01.2004 року.

Готуючи справу до судового розгляду, а в подальшому вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції уваги на цю обставину не звернув, натомість, аналізуючи зазначені позивачкою підстави позову, відмовив їй в продовженні строку на прийняття спадщини, посилаючись на положення глав 84-84 ЦК України (435-15) в редакції чинній з 01.01.2004 року.

Таким чином суд першої інстанції правильно визначивши характер спірних правовідносин сторін, матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору, неправильно визначив зміст правових вимог.

За змістом ч. 6 ст. 130 ЦПК України з метою забезпечення найбільш повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи в судовому засіданні, суддя, з'ясовуючи у позивача суть заявлених вимог, допомагає йому визначити підстави і предмет позову.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 9 постанови від 12 червня 2009 року №5 (v0005700-09) «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору. Зокрема, у позивача суд повинен з'ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав). З'ясовується правильність об'єднання кількох однорідних вимог, наявність у позивача інших вимог до відповідача, які можуть бути пов'язаними між собою.

З огляду на викладене ухвалене у справі рішення не можна визнати законним й обґрунтованим.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Яремчанського міського суду від 03.12.2012 року ухвалене з порушенням норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Оскільки суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позивачка ОСОБА_4 пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини без поважних причин, а доводи апелянта колегія суддів вважає не суттєвими, та такими, що були предметом дослідження суду і не дають підстав для задоволення апеляційної скарги, то в позові ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника позивачки ОСОБА_4 задоволити частково.

рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2012 року скасувати, ухваливши нове рішення.

В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.