Справа №22-ц/796/1902/13 

Головуючий у 1-й інстанції: П'ятничук І.В.

Доповідач: Невідома Т.О.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаврилової М.В., Пікуль А.А.

при секретарі: Товарницькій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційними скаргами Громадської організації "Садівницьке товариство "Ельвіра" та ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року у цивільній справі за позовом Громадської організації "Садівницьке товариство "Ельвіра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обов'язковим та цільовим внескам, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Громадської організації "Садівницьке товариство "Ельвіра" про визнання недійсними протоколів загальних зборів,

В лютому 2012 року Громадська організація "Садівницьке товариство "Ельвіра" (далі по тексту ГО "СТ "Ельвіра") звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по членським та цільовим внескам в сумі 73 440 грн., яка складається з заборгованості: по членським внескам за 2008р. - 900 грн., по членським внескам за 2009 - 2011р. - 3 600 грн., по цільовому внеску на проект інженерної підготовки (гідронамиву) ділянки - 2 200 грн., по цільовому внеску на інженерну підготовку (гідронамиву) ділянки - 43 640 грн., по цільовому внеску на інженерну підготовку доріг загального користування - 17 100 грн., по цільовому внеску на проект електрифікації - 5 000 грн., по цільовому внесу на встановлення межових знаків - 1 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що відповідач є членом СТ "Ельвіра", але в порушення п.2.4.7 Статуту товариства, починаючи з 2008 року не сплачує членські та цільові внески, що привело до утворення заборгованості по вказаним платежам.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 пред'явив зустрічний позов про визнання недійсними протоколи загальних зборів садового товариства від 21.01.2007 р., від 11.02.2007 р., від 11.02.2008 р., від 24.05.2008 р. від 14.02.2009 р. та від 15.05.2010 р. (т.1, а.с.83-84,98).

В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилався на те, що що тільки при розгляді позову ГО "СТ "Ельвіра" йому стало відомо, про існування вищезазначених протоколів загальних зборів СТ, однак дані протоколи є фіктивними, а дані загальні збори фактично не проводились, зазначені в протоколах зборів питання не розглядались і відповідно рішення по них не приймались. Також вказував на те, що дані протоколи оформлені не відповідно до вимог статуту товариства, а саме, не підписані уповноваженими особами і не завірені печаткою товариства, крім того, не підтверджена наявність кворуму на даних зборах, а тому просив визнати вказані протоколи недійсними.

рішенням Святошинського районного суду м Києва від 14 листопада 2012 року в позові Громадської організації "Садівницьке товариство "Ельвіра" відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 також відмолено.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_2 в інтересах ГО "Садівницьке товариство "Ельвіра" подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову. Зазначає, що поза увагою суду залишився той факт, що ОСОБА_1 є членом садівницького товариства, а тому відповідно до Статуту зобов'язаний виконувати рішення загальних зборів товариства, який є вищим органом товариства, що створено для реалізації мети та завдань Статуту і є добровільним об'єднанням громадян. Просив рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову скасувати та ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 73 440 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в частині вирішення зустрічних позовних вимог. Зазначає, що судом не враховано посилань відповідача на недоведеність необхідного кворуму для прийняття рішень, а також на те, що протоколи підписані не уповноваженими на це особами, а також на відсутність на копіях протоколів печатки СТ "Ельвіра". Судом необґрунтовано відмовлено в призначенні судово-технічної експертизи щодо фальсифікації протоколів загальних зборів. Крім того, судом безпідставно застосовано строк позовної давності до позовних вимог щодо визнання недійсними протоколів загальних зборів, оформлених у період 2007-2009 років. В ході судового розгляду позивачем не надано належних доказів щодо повідомлення ОСОБА_1 належним чином про проведення загальних зборів та про прийнятті на них рішення, а тому перебіг строку позовної давності розпочався з моменту, коли ОСОБА_1 дізнався про наявність спірних протоколів, а саме в ході судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача Попович В.М. підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та заперечував проти апеляційної скарги, поданої ОСОБА_1, вважав, що зустрічні позовні вимоги судом вирішені правильно, підстави для скасування рішення в цій частині відсутні.

ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, та заперечував проти апеляційної скарги, поданої ГО "Садівницьке товариство "Ельвіра", вважав, що у задоволенні основних позовних вимог відмовлено правомірно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ГО "Садівницьке товариство "Ельвіра" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Громадська організація "Садівницьке товариство "Ельвіра" є юридичною особою, яка створена відповідно до Закону України "Про об'єднання громадян" (2460-12) .

Громадська організація "Садівницьке товариство "Ельвіра" є колегіальним органом і всі рішення приймаються на загальних зборах членів садівничого товариства.

Відповідно до Закону України "Про об'єднання громадян" (2460-12) садівничі товариства є добровільними громадськими об'єднаннями для організації колективного саду та городництва і створення умов для культурного проведення вільного часу на земельних ділянках та мають бути зареєстровані в органах державної влади як юридичні особи, які користуються правами і виконують відповідні обов'язки, пов'язані з їхньою діяльністю, а також мають самостійний баланс. Садівничі товариства мають повну господарську самостійність у впроваджені своєї діяльності і покривають свої витрати за рахунок внесків членів товариств.

Цим же законом визначено, що об'єднання громадян діє на основі Статуту.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" Статут кооперативу є основним правовим документом, що регулює його діяльність.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про кооперацію", членський внесок - є грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання.

У відповідності ст. 12 ч.2 Закону України "Про кооперацію" на члена товариства покладено обов'язок по сплаті членських внесків. Вказаний обов'язок по сплаті членських внесків покладено на відповідача також і згідно Статуту товариства п.2.4.7 член садівницького товариства наряду з іншими обов'язками, зобов'язаний своєчасно сплачувати вступні, членські і цільові внески в розмірі встановленому Загальними зборами товариства.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.09.09 N 342 (v0342609-09) "Про затвердження поправки до класифікатора ДК 002:2004" внесено зміни в Класифікацію організаційних-правових форм господарювання, якими передбачено окрему організаційно-правову форму "садівниче товариство" (код 950).

Листом Міністерства юстиції України №1079-0-2-09-19 від 30.12.2009 р. (v9_19323-09) надано роз'яснення, що садівницькі товариства в своєму функціонуванні прирівнюються до такої організаційно-правової форми, як обслуговуючі кооперативи відповідно до Закону України "Про кооперацію" (1087-15) .

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає Закон України "Про кооперацію" (1087-15) , статтею 6 якого визначено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

В Класифікації організаційно-правових форм господарювання, яку прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 N 97 враховано організаційно-правові форми кооперативів, які передбачено Законом України "Про кооперацію" (1087-15) , а саме: виробничі кооперативи, обслуговуючі кооперативи, споживчі кооперативи.

Виходячи з визначення обслуговуючого кооперативу, яке встановлено статтею 2 Закону України "Про кооперацію" випливає, що садівничі товариства по організаційно-правовій структурі відносяться до обслуговуючих кооперативів.

Статтею 12 Закону України "Про кооперацію" визначено основні обов'язки члена кооперативу: додержання статуту кооперативу, виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу, виконання своїх зобов'язань перед кооперативом сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи у відповідності до п. 1.2 Статуту ГО "Садівницького товариства "Ельвіра" (а.с.99-106) метою діяльності Товариства є задоволення та захист спільних інтересів, пов'язаних з садівництвом, будівництвом садових будиночків, забезпеченням умов для відпочинку та оздоровлення своїх членів та їх родин.

Згідно з п. 1.3 Статуту Товариство проводить свою діяльність для організації колективного саду на земельних ділянках, що знаходяться в Бориспільському районі Київської області.

Пунктом 2.1 Статуту передбачено, що членом Товариства може бути кожен громадянин, який досяг 16-річного віку, виявив бажання брати участь у здійсненні цілей Товариства.

01.02.2006 р. ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою, в якій виразив свій намір вступити до громадської організації "Садівницьке товариство "Ельвіра", повідомив, що зі Статутом ознайомився та зобов'язався його виконувати.

Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації № 991 від 26.12.2005 року позивачеві виділено земельну ділянку площею 40,00 га. з цільовим призначенням - ведення колективного садівництва членами товариства.

24 січня 2006 року між Бориспільською районною державною адміністрацією та громадською організацією "Садівницьке товариство "Ельвіра" укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої в межах Бориспільського району Київської області загальною площею 40,00 га. для ведення колективного садівництва.

Відповідно до п.п. 3.3, 3.4 Статуту приватизована членом Товариства земельна ділянка є його власністю і перебуває у його повному володінні користуванні та розпорядженні. Розмір приватизованої земельної ділянки не повинен перевищувати 0.12 га на одного члена Товариства.

Відповідачем, який є членом садівницького товариства, було приватизовано земельну ділянку розміром 0.12 га, що не заперечується сторонами.

Впродовж 2006-2011 років загальними зборами відповідача приймалось ряд рішень щодо встановлення розмірів членських та цільових внесків.

Судом встановлено, що в 2006-2007 р. ОСОБА_1 сплачено позивачу членські внески в розмірі - 1 150 грн., цільовий внесок на інженерну підготовку(гідронамиву) ділянки в розмірі 38 728 грн. (а.с.7, т.1)

В той час відповідач має заборгованість по обов'язковим та цільовим внескам в розмірі 73 440 грн.

За змістом п. 2.4 Статуту передбачено, що член товариства зобов'язаний своєчасно сплачувати вступні, членські і цільові внески у розміри і в термін, встановлені Правлінням, загальними зборами товариства.

Дійшовши правильного висновку про неналежне виконання відповідачем вимог Статуту, суд першої інстанції відмовив в задоволенні основного позову з тих підстав, що сплата цільових та членських внесків, передбачених статутом товариства, не є зобов'язанням.

Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки даний висновок суду не відповідає обставинам справи, та суд не правильно застосував норми матеріального закону.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи в частині основного позову, а тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.3 і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог Громадської організації "Садівницьке товариство "Ельвіра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обов'язковим та цільовим внескам скасовує та ухвалює нове рішення із наступних підстав.

Відповідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі .

Пред'явивши до суду позов, ГО "СТ "Ельвіра", посилалось на невиконання відповідачем своїх обов'язків члена товариства, порушення Статуту та не виконання рішення загальних зборів товариства, які є обов'язковими для відповідача як члена товариства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом СТ "Ельвіра", володіє приватизованою земельною ділянкою площею 0,12 га.

За змістом п.2.4.1 та п.2.4.7 Статуту член товариства зобов'язаний дотримуватись вимог законодавства про колективне садівництво, загальних зборів (зборів уповноважених), правління товариства, а також своєчасно сплачувати вступні, членські і цільові внески у розмірі та в терміни, встановлені правлінням, загальними зборами товариства.

Відповідно до п.п. 4.2.6 п. 4.2 Статуту загальні збори товариства установлюють на підставі затвердженого кошторису розміри щорічних членських, вступних, цільових внесків та строки їх внесення.

Для освоєння території та забезпечення використання земельних ділянок за цільовим призначенням, загальними зборами товариства приймались рішення щодо необхідності здійснення цільових внесків, встановлено розмірі членських та цільових внесків.

Так, загальними зборами СТ "Ельвіра" від 21.01.2007р., 11.02.2007р., 01.03.2008р., 24.05.2008р., 14.02.2009р. були прийняті рішення про затвердження плати по інженерній підготовці території, необхідності проведення гідронамиву, встановлення розміру членських внесків, вступного разового внеску за кожну ділянку, авансові цільові внески на інженерну підготовку (гідронамив), проект гідронамиву, на електрифікацію, інженерну підготовку доріг загального користування, встановлення межових знаків.

Відповідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 по членським та цільовим внескам становить 73 440 грн., та складається з заборгованості: по членським внескам за 2008р. - 900 грн., по членським внескам за 2009 - 2011р. - 3 600 грн., по цільовому внеску на проект інженерної підготовки (гідронамиву) ділянки - 2 200 грн., по цільовому внеску на інженерну підготовку (гідронамиву) ділянки - 43 640 грн., по цільовому внеску на інженерну підготовку доріг загального користування - 17 100 грн., по цільовому внеску на проект електрифікації - 5 000 грн., по цільовому внесу на встановлення межових знаків - 1 000 грн. (а.с.7, т.1).

Посилання відповідача на те, що позивач не повідомляв його про скликання загальних зборів, порядок денний їх проведення є безпідставними та такими, що спростовуються показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Про обізнаність відповідача про прийняті рішення загальних зборів щодо проведення гідронамиву, розробку відповідної проектної документації та інші важливі питання, пов'язані з діяльністю товариства, також свідчить факт часткової сплати ОСОБА_1 цільового внеску на інженерну підготовку.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що відповідач як власник земельної ділянки не укладав договорів на проведення будь-яких робіт, за які на нього покладається обов'язок сплати грошових коштів, а тому він не повинен відповідати по зобов'язанням товариства як юридичної особи, оскільки ОСОБА_1 є членом садівницького товариства, і відповідно до статуту зобов'язаний виконувати рішення загальних зборів Товариства, який є вищим органом товариства, що створено для реалізації мети та завдань Статуту, і є добровільним об'єднанням громадян.

За таких підстав заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості по обов'язковим та цільовим внескам є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи зустрічні позовні вимоги про визнання недійсними протоколів загальних зборів суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні зазначених позовних вимог доведені.

Висновки суду щодо підстав для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, проведена неправильна оцінка доказів, неправильно застосовано строк позовної давності, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.

Всі ці висновки суду першої інстанції повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга відповідача не містить, в ході апеляційного розгляду представник відповідача ОСОБА_4 також не навів таких обставин.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині вирішення зустрічних позовних вимог немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313- 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Громадської організації "Садівницьке товариство "Ельвіра" задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року в частині вирішення позовних вимогГромадської організації "Садівницьке товариство "Ельвіра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обов'язковим та цільовим внескам скасувати та ухвалити нове.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Громадської організації "Садівницьке товариство "Ельвіра" заборгованість по обов'язковим та цільовим внескам у розмірі 73 440 грн. та витрати по сплаті судового збору 1 101 грн. 60 коп., а всього стягнути 74 541 (сімдесят чотири п'ятсот сорок одну) грн.. 60 коп.

В решті рішення залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.