1915/15238/2012 Про поновлення виконавчого провадження про стягнення на користь стягувача вже стягнутої суми - 15.01.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (далі - ВДВС ЛМУЮ) на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 10 жовтня 2012 року в справі за скаргою Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» (далі - Залізниця) на дії державного виконавця,

У вересні 2012 року Залізниця звернулась до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ. Посилалась на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12 червня 2007 року з неї стягнуто на користь ОСОБА_1 5 692, 40 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 26 листопада 2007 року рішення суду було виконано, сума боргу в повному обсязі була перерахована на рахунок Головного управління юстиції у Львівській області, виконавче провадження було закінчено.

Однак 15 березня 2012 року Залізниця отримала постанову Галицького ВДВС ЛМУЮ про поновлення виконавчого провадження про стягнення на користь ОСОБА_1 вже 4 635, 22 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. А 7 вересня 2012 року ДВС прийняла постанову про арешт коштів боржника, які знаходяться на рахунках у банківських установах.

Вважаючи постанову від 7 вересня 2012 року незаконною, просив її скасувати.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 10 жовтня 2012 року скаргу задоволено і постановлено:

Визнати неправомірними дії державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Львівської області Білого А.М. щодо арешту коштів боржника державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця».

Скасувати постанову Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Львівської області від 07.09.2012 року про арешт коштів боржника державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця»згідно виконавчого листа № 2-305/11 від 18.04.2011 року. В апеляційній скарзі Галицький ВДВС ЛМУЮ просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що на сьогоднішній день знято арешт зі всіх рахунків боржника.

Заслухавши доповідь головуючого, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Задовольняючи скаргу Залізниці та скасовуючи постанову від 7 вересня 2012 року про арешт коштів Галицького ВДВС ЛМУЮ, суд виходив з того, що рішення суду, на виконання якого у жовтні 2007 року відкрито виконавче провадження, було виконано боржником у листопаді 2007 року, тому підстав для арешту його коштів у 2012 році - не було.

З такими висновками суду слід погодитись, оскільки вони відповідають вимогам закону і грунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до положень ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За правилами ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов`язує боржника вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку встановленого ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 жовтня 2007 року Тернопільським міськрайонним судом було видано виконавчий лист (судове рішення від 12.06.07.) про стягнення з Залізниці на користь ОСОБА_1 5692,40 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та відкрито виконавче провадження № 5148891 у ППВР ВДВС Львівської області.

З метою виконання судового рішення, 29 листопада 2007 року Залізниця перевела на рахунок Головного управління юстиції у Львівській області (платіжна вимога № 337 від 16 листопада 2007 року) 10 230, 05 грн., із зазначенням, що в тому числі сума в 5 692, 40 грн. - на виконання провадження № 5148891.

Вказане свідчить про повне виконання боржником вимог ДВС, і дані обставини фактично Галицький ВДВС не заперечував, однак посилався на те, що одержані від Залізниці за платіжною вимогою ДВС № 337 від 16 листопада 2007 року 10 230, 05 грн. були перераховані державним виконавцем іншим стягувачам за іншими виконавчими провадженнями, а не ОСОБА_1

Суд обгрунтовано не взяв до уваги зазначені доводи, оскільки вони свідчать про неналежне виконання обов`язків державним виконавцем, який займався розподіленням одержаних від боржника коштів, а не про невиконання боржником вимог ДВС; та визнав неправомірною постанову Галицького ВДВС від 7 вересня 2012 року (по сплину понад 5 років) про арешт коштів боржника.

Неправомірність оскаржуваної постанови не спростовують і обставини, пов`язані зі скасуванням судового рішення та повторним розглядом справи про поновлення на роботі ОСОБА_1, на які посилався Галицький ВДВС, оскільки всі ці роки перераховані для ОСОБА_1 кошти на рахунок боржника повернуті не були і про їх рух Залізниця повідомлена не була.

З копії листа, направленого об`єднанням «Львівська залізниця» Галицькому ВДВС ЛМУЮ (№ Т-377 від 2 квітня 2012 року, а.с. 27) вбачається, що боржник ще у 2008 році повідомив ДВС про перерахування суми боргу для ОСОБА_1, та що 3 грудня 2008 року ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження по стягненню вказаної суми боргу.

За вказаних обставин у Галицького ВДВС не було підстав для прийняття постанови від 7 вересня 2012 року про арешт коштів Залізниці. Також слід взяти до уваги повідомлення апелянта (в апеляційній скарзі), що державним виконавцем Галицького ВДВС винесено постанову про зняття арешту з усіх рахунків боржника. Проте ця обставина не впливає на правильність оскаржуваної ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Галицького ВДВС ЛМУЮ відхилити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 10 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти днів.