22-ц/0790/2605/11 Про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 16.12.2011 Прийняття

ОСОБА_1 06.05.2011 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до ЗАТ "Закарпаттурист" (на даний час – ПрАТ "Закарпаттурист"). Мотивував тим, що працював на посаді голови правління ЗАТ "Закарпаттурист", рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства від 08.04.2011 р. його було звільнено з роботи, цього ж дня постановою Наглядової ради Товариства № ПР-74 достроково припинено дію трудового контракту, що був укладений із позивачем 28.07.2010 р., а наказом виконувача обов’язків Голови правління Товариства позивача звільнено з роботи з підстав, передбачених контрактом (ст. 36 п. 8 КЗпП України). Вважає звільнення незаконним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9.2.6. ч. 1 п. 4 Статуту Товариства, обрання і відкликання Голови правління належить до компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства. Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) передбачено, що акціонери завчасно повідомляються про проведення загальних зборів, мають право не пізніше ніж за 30 днів до скликання зборів вносити пропозиції щодо порядку денного, а рішення про зміни порядку денного мають бути встановленим порядком доведені до відома всіх акціонерів не пізніше ніж за 10 днів до проведення зборів, які не вправі приймати рішень з питань, не включених до порядку денного. Ці вимоги не були дотримані і рішення зборів про звільнення (відкликання) позивача з посади було прийняте без включення цього питання до порядку денного. Постанова Наглядової ради від 08.04.2011 р. про звільнення не тягне правових наслідків, позаяк до компетенції цього органу не належить вирішення таких питань. Не тягне правових наслідків і наказ виконувача обов’язків Голови правління від 08.04.2011 р., оскільки виданий на підставі рішення зборів, питання щодо якого не було включено до порядку денного, а день звільнення є останнім робочим днем на посаді, тому обов’язки Голови правління до кінця робочого дня 08.04.2011 р. виконував позивач, а не ОСОБА_2 Безпідставним є і формулювання наказу про звільнення з підстав, передбачених контрактом за п. 6 ст. 36 КЗпП України. Строк дії контракту, укладеного при прийнятті позивача на роботу, закінчився в липні 2010 р., а 28.07.2010 р. головою Наглядової ради із ним був підписаний новий контракт. Проте, він не тягне правових наслідків, оскільки згідно із редакцією Статуту Товариства з травня 2010 р. питання обрання Голови правління належить до компетенції Загальних зборів і контракту, укладеного повноважним органом, не існує. Тож трудові відносини позивача регулювалися за правилами безстрокового трудового договору. Крім того, позивач сумлінно виконував свої трудові обов’язки, неодноразово заохочувався, тому вказівка на неналежне виконання таких як на підставу для звільнення – надумана. Посилаючись на ці обставини, позивач просив: скасувати наказ від 08.04.2011 р. № 02/02-01 про припинення із ним трудового договору (контракту); поновити його на посаді Голови правління ЗАТ "Закарпаттурист" з 08.04.2011 р.; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 06.07.2011 р. позов задоволено: скасовано наказ від 08.04.2011 р. № 02/02-01 про припинення із ОСОБА_1 трудового договору (контракту); поновлено позивача на роботі на посаді Голови правління Приватного акціонерного товариства "Закарпаттурист" з 08.04.2011 р.; стягнуто з ПрАТ "Закарпаттурист" на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу; в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 11485,88 грн. допущено негайне виконання рішення. Додатковим рішенням цього ж суду від 10.08.2011 р. стягнуто з ПрАТ "Закарпаттурист" на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів за час вимушеного прогулу в розмірі 22971,97 грн., стягнуто з відповідача на користь держави 229,72 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач обидва рішення суду оскаржив. На думку апелянта, відповідач діяв правомірно, а спір виник із корпоративних правовідносин і до його розв’язання належало застосувати положення ст. 99 ч. 3 ЦК України. Крім того, суд не врахував фактичні обставини справи, дав неправильну оцінку доказам і доводам сторін, неправильно визначив розмір стягнутого та ухвалив загалом незаконні рішення. Апелянт просить обидва рішення скасувати, провадження в справі – закрити внаслідок непідвідомчості спору Ужгородському міськрайонному суду.

У письмових запереченнях на апеляції позивач просить їх відхилити як необґрунтовані, а законні, на його думку, рішення суду – залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників: відповідача ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які апеляції підтримали, позивача – ОСОБА_5, яка апеляції не визнала, обговоривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності. Проте, погодитись із таким рішенням не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд їх дійшов унаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У справі встановлено наступні факти:

- ПрАТ "Закарпаттурист" зареєстровано 29.08.2003 р., його акціонерами є ПрАТ "Укрпрофтур" із внеском до статутного фонду в розмірі 27796000,00 грн. (99,98%), Закарпатська обласна профспілкова організація працівників культури України і Закарпатська обласна рада професійних спілок із внесками до статутного фонду – по 2000,00 грн. (по 0,01%), ОСОБА_1 не є акціонером товариства (а.с. 2 т. 2);

- 31.07.2006 р. постановою № 28 Спостережної ради на той час – ЗАТ "Закарпаттурист" ОСОБА_1 було обрано Головою правління Товариства, що ним в особі Голови Спостережної ради ОСОБА_6 того ж дня був укладений контракт, за яким на строк з 01.08.2006 р. по 01.08.2007 р. Товариство найняло ОСОБА_1 на посаду Голови правління, а 01.08.2006 р. згідно із наказом № 84/02-01 позивач приступив до виконання обов’язків, 19.07.2007 р. сторони на підставі постанови Спостережної ради від 19.07.2007 р. № 39/2 уклали додаткову угоду до контракту від 31.07.2006 р., якою продовжили його дію по 01.08.2010 р. (а.с. 91-96, 98 т. 1);

- Статут ЗАТ "Закарпаттурист" у редакції, зареєстрованій 31.03.2008 р. (а.с. 13-43 т. 1), передбачав, що:

а) Загальні збори акціонерів Товариства є вищим органом Товариства і мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства, в т.ч., і з тих, що передані до компетенції інших органів управління Товариства (ст. 9.2.);

б) до виключної компетенції Загальних зборів (ст. 9.2.6. ч. 2) належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів Товариства (ст. 9.2.6. ч. 1 п. 3), обрання і відкликання членів Наглядової ради та Ревізійної комісії Товариства (ст. 9.2.6. ч. 1 п. 4);

в) до виключної компетенції Наглядової ради без права передачі Правлінню Товариства (ст. 9.3.1. ч. 2) належить визначення умов трудового договору з членами Правління, в т.ч., умов, оплати праці, укладення контракту з Головою правління (ст. 9.3.1. ч. 1 п. 7), обрання (призначення) та відкликання (звільнення) Голови правління, членів Правління (ст. 9.3.1. ч. 1 п. 9), усунення (відсторонення) від виконання своїх трудових обов’язків у будь-який час членів Правління, в т.ч. Голови правління, дії чи бездіяльність яких порушують права акціонерів чи Товариства, а також у випадках невиконання або неналежного виконання ними своїх обов’язків (ст. 9.3.1. ч. 1 п. 10);

г) Правління Товариства є виконавчим органом, до складу Правління входять Голова правління, заступники голови та члени Правління, Головою та членами Правління можуть бути особи, які перебувають з Товариством у трудових відносинах (ст. 9.4. ч.ч. 1, 3, 4), Голова правління обирається Наглядовою радою Товариства терміном до 5 років і працює за контрактом, у якому визначаються строки найму, права, обов’язки і відповідальність Голови правління, умови праці, матеріального та соціального забезпечення, підстави звільнення, контракт із Головою правління від імені Товариства укладає і підписує Голова Наглядової ради (ст. 9.3.2., ст. 9.4. ч. 5, ст. 9.5.1. ч. 1 п. 1);

- 12.05.2010 р. були зареєстровані зміни до Статуту (а.с. 44-45 т. 1), відповідно до яких:

пункт 4 частини 1 статті 9.2.6. викладено в редакції "обрання і відкликання членів Наглядової ради акціонерного Товариства, Ревізійної комісії, Голови правління Товариства", ці повноваження є виключною компетенцією Загальних зборів;

пункт 9 частини 1 статті 9.3.1. викладено в редакції "обрання членів Правління Товариства, призначення тимчасово виконуючого обов’язки Голови правління", відповідно до частини 2 цієї статті, ці повноваження віднесені до виключної компетенції Наглядової ради без права передачі Правлінню Товариства;

у частині 5 статті 9.4. вираз "який обирається Наглядовою радою Товариства" замінено на "який обирається Загальними зборами акціонерів Товариства";

у пункті 1 статті 9.5.1. перше речення викладено в редакції "обирається на посаду Загальними зборами акціонерів Товариства та приймається на роботу за контрактом";

- 28.07.2010 р. Наглядова рада Товариства постановою № ПР-69-1 вирішила продовжити дію контракту від 31.07.2006 р., укладеного по 01.08.2010 р. із ОСОБА_1, строком на 5 років на термін по 01.08.2015 р. шляхом переукладення його в новій редакції (а.с. 97 т. 1), цього ж дня ЗАТ "Закарпаттурист", від імені якого діяв Голова Наглядової ради ОСОБА_6, і ОСОБА_1 уклали контракт на строк з 01.08.2010 р. по 01.08.2015 р. про найняття останнього на умовах строкового трудового договору на посаду Голови правління Товариства (а.с. 100-103 т. 1);

- 15.02.2011 р. у газеті "Голос України" № 28 (5028) було опубліковано повідомлення ЗАТ "Закарпаттурист" про скликання чергових зборів акціонерів із порядком денним, що включав, зокрема, питання про затвердження звіту про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2010 рік, звіту і висновку Ревізійної комісії (п. 1), про відкликання членів Правління Товариства (п. 6), про обрання членів Правління Товариства (п. 27) (а.с. 9-10 т. 1);

- 08.04.2011 р. Загальні збори акціонерів Товариства рішенням № Р-17-1 затвердили результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2010 рік і висновок Ревізійної комісії, пунктом 3 рішення збори визнали роботу Голови правління Товариства ОСОБА_1 незадовільною, за серйозні недоліки в роботі, послаблення контролю за діяльністю дочірніх підприємств та філій, невжиття заходів по забезпеченню рентабельної роботи тургосподарств, своєчасній ліквідації допущених порушень Статуту Товариства у фінансовій діяльності, використанні та збереженні його майна, що призвело до збиткової діяльності у 2010 році, збори вирішили звільнити ОСОБА_1 з посади Голови правління ЗАТ "Закарпаттурист". Збори також вирішили передати матеріали Ревізійної комісії до прокуратури м. Ужгорода, а виконання обов’язків Голови правління покласти на заступника Голови правління ОСОБА_2 (а.с. 7-8 т. 1);

- Наглядова рада Товариства 08.04.2011 р. постановою № ПР-74 на підставі згаданого рішення Загальних зборів достроково припинила дію строкового трудового договору за контрактом, укладеним із ОСОБА_1 28.07.2010 р., і звільнила його з посади Голови правління з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП України), уповноваживши в.о. Голови правління ОСОБА_2 оформити звільнення ОСОБА_1 із проведенням відповідних розрахунків (а.с. 11 т. 1);

- в.о. Голови правління ОСОБА_2 08.04.2011 р. видав наказ (розпорядження) № 02/02-01 про припинення трудового договору (контракту) із ОСОБА_1 з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП України) (а.с. 12 т. 1);

- ОСОБА_1 08.04.2011 р. був виданий листок непрацездатності № 810898 із зазначенням дати виходу на роботу 18.04.2011 р. (а.с. 82 т. 1), інших даних про час тимчасової непрацездатності позивача у справі немає;

- трудова книжка знаходиться у ОСОБА_1 з 25.03.2011 р. за його заявою, позивач отримав 29.04.2011 р. розрахунок у сумі 6631,86 грн. (а.с. 77, 78, 80 т. 1).

Спірні правовідносини регулюються нормами трудового законодавства та у відповідній частині нормами законодавства щодо діяльності господарських товариств у редакції, чинній на час виникнення відповідних юридичних фактів. КЗпП України (322-08) встановлено, що контракт є особливою формою трудового договору, у контракті угодою сторін можуть встановлюватися строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в т.ч. дострокового (ст. 21 ч.ч. 1, 3).

Сторони 31.07.2006 р. уклали строковий трудовий договір (контракт), а 19.07.2007 р. продовжили його дію по 01.08.2010 р. До закінчення строку сторони 28.07.2010 р. вирішили продовжити дію контракту від 31.07.2006 р. по 01.08.2015 р. шляхом переукладення його в новій редакції. Найм власником підприємства або уповноваженим ним органом керівника підприємства для керівництва господарською діяльністю підприємства з укладенням контракту із такою особою відповідає приписам ст. 23 ч. 1 п. 2, ч. 2, ст. 24 КЗпП України, ст. 46, ст. 65 ч.ч. 3, 4, ст. 89 ГК України, ст.ст. 97, 99, 160, 161 ЦК України, а також чинних для сторін ст.ст. 23, 46, ст. 47 ч. 2, ст. 48 ч. 3 Закону України "Про господарські товариства" (далі – Закон № 1576-XII (1576-12) ).

Продовження дії контракту не суперечить положенням Статуту Товариства: ішлося про продовження трудових відносин раніше обраного працюючого Голови правління, а не про обрання чи відкликання Голови (ст. 9.2.6. ч. 1 п. 4); відповідно до ст. 9.3.1. ч. 1 п. 7 і ч. 2 цієї статті, визначення умов трудового договору з членами Правління, в т.ч., умов, оплати праці, укладення контракту з Головою правління, залишилося у виключній компетенції Наглядової ради Товариства; положення ст. 9.3.2., ст. 9.4. ч. 5, ст. 9.5.1. ч. 1 п. 1 про те, що Голова правління працює за контрактом із відповідними умовами, що його від імені Товариства укладає і підписує Голова Наглядової ради, теж залишилися незмінними. Обидві сторони шляхом вільного волевиявлення врегулювали свої відносини, з боку відповідача контракт на підставі рішення компетентного органу підписала уповноважена особа – Голова Наглядової ради, представник головного акціонера, трудовий договір є обов’язковим для його сторін, останні прийняли контракт до виконання, позивач на цій підставі реалізував своє право на працю, судовим порядком питання про недійсність контракту – не ставилося.

Отже, дія контракту, укладеного 31.07.2006 р. із ОСОБА_1, не припинялася, викладення контракту в новій редакції таких наслідків не тягло, позивач безперервно з 01.08.2006 р. перебував на займаній посаді на умовах строкового трудового договору, що, крім іншого, стверджується і записом у трудовій книжці (а.с. 105-106 т. 1). З огляду на викладене, доводи позивача про відсутність строкового трудового договору, що тягнув би відповідні правові наслідки, та про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 39-1 КЗпП України суперечать обставинам справи і не ґрунтуються на законі.

В обох редакціях контракту тими самими пунктами (п.п. 1.1., 2.2.1.-2.2.17., 5.1.) на позивача покладалися обов’язки забезпечення прибуткової господарської діяльності Товариства, виконання показників фінансово-господарського плану, недопущення майнових втрат, збитків, своєчасної і повної звітності перед акціонерами тощо, керівник несе особисту відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов’язків, передбачених контрактом, в т.ч., за наявність боргів до бюджету, по виплаті зарплати та за прострочену дебіторську заборгованість. Пунктами 6.1. пп. в), 6.3. пп. а), в) обох редакцій контракту сторони погодили, що контракт може бути припинений з ініціативи Вищого органу Товариства або Спостережної (Наглядової) ради до закінчення строку дії контракту, а керівник може бути відкликаний та звільнений з посади у випадках, передбачених п. 6.3., а саме: у випадку невиконання керівником обов’язків, покладених на нього у пунктах 2.2.1.-2.2.17. контракту, а також, якщо керівник приховує або надає неповну, недостовірну інформацію про фінансово-господарську та іншу діяльність Товариства. Пунктами 6.6. сторони визначили, що у випадку розірвання контракту з підстав, установлених ним, контракт може бути розірваний на підставі ст. 36 п. 8 КЗпП України. Зміст обох редакцій контракту не відрізняється по суті щодо обсягу прав і обов’язків сторін, відповідає положенням Статуту Товариства, унесені до контракту зміни мають редакційний і уточнюючий характер.

Строковий трудовий договір може бути розірвано з підстав, передбачених контрактом (ст. 36 ч. 1 п. 8 КЗпП України). Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону (ст. 65 ч. 6 ГК України). Згідно із ст. 99 ч. 3 ЦК України, члени виконавчого органу Товариства можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов’язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов’язків. За змістом ст.ст. 97- 100, 116, 117, 152, 159- 161 ЦК України, ст.ст. 65, 88, 89, 167 ГК України, ст.ст. 10, 11, 24, 41 Закону № 1576-XII у їх взаємозв’язку, питання формування керівних органів акціонерного товариства, визначення їх компетенції, припинення діяльності відповідних органів, в т.ч., усунення членів виконавчого органу або його керівника від виконання обов’язків у встановленому порядку, є елементами корпоративних прав акціонерів, правомочностей на їх участь в управлінні товариством, що передбачені законом та статутними документами.

Звільнення позивача з роботи є одним із способів реалізації акціонерами Товариства прав щодо управління Товариством і в цьому сенсі доводи сторони відповідача про пов’язаність спору із корпоративними правами акціонерів слушні як такі. Однак, правова позиція відповідача щодо спору як корпоративного є помилковою, оскільки в даному випадку йдеться про спір, що для позивача виник із трудових правовідносин, вирішення якого в порядку господарського судочинства законом не передбачено. Саме з таких підстав, виходячи, передусім, із норм трудового законодавства, пред’явлено позов про поновлення на роботі із вказівкою на незаконність звільнення з роботи, а не на усунення від виконання обов’язків у порядку ст. 99 ч. 3 ЦК України.

Повідомлення ЗАТ "Закарпаттурист" про скликання чергових зборів акціонерів було опубліковано 15.02.2011 р., отже – із дотриманням вимог ст. 43 ч. 1 Закону № 1576-XII – не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. За правилами частин другої і четвертої цієї статті, будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніш як за 30 днів до їх скликання; рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймається виконавчим органом товариства, пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10% голосів, вносяться до порядку денного обов’язково; рішення про зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому статутом; загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного. Цим нормам Закону відповідають положення ст. 9.2.1. Статуту Товариства.

Встановлено, що Загальні збори акціонерів Товариства 08.04.2011 р. за результатами розгляду першого питання порядку денного затвердили результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2010 рік і висновок Ревізійної комісії від 07.04.2011 р. Наявність реєстраційного штампу про надходження звіту комісії 14.04.2011 р. до Закарпатської обласної профорганізації працівників культури (а.с. 83-84) жодним чином не спростовує факту його існування на час проведення зборів та обговорення на них. Із тексту звіту, мотивувальної частини рішення зборів від 08.04.2011 р. випливає, що унаслідок діяльності окремих структурних одиниць Товариству були завдані збитки в розмірі понад 680 тис. грн., що були перекриті лише реалізацією майна і прибуток склав тільки 188 тис. грн., доходи від надання послуг різко зменшилися порівняно із 2008-2009 рр., кредиторська заборгованість за рік зросла з 1558 тис. грн. до 2264 тис. грн., рівень рентабельності по року склав лише 1,6%, були виявлені й інші істотні фінансові порушення. Ревізійна комісія за виявлені порушення та зловживання пропонувала звільнити позивача з посади Голови правління Товариства, а за систематичну затримку виплати зарплати працівникам протягом 2010-2011 рр. – звільнити його також із посади директора ДП ТОК "Світанок". Даних про те, що факти, які були встановлені Ревізійною комісією, спростовані, у справі немає.

рішення про визнання роботи позивача незадовільною та його звільнення було прийнято Загальними зборами за наслідками розгляду першого питання, належним чином включеного до порядку денного. Понад те, до порядку денного були включені і питання про відкликання та обрання членів Правління Товариства (ст. 9.2.6. ч. 1 п. 3 Статуту), до складу якого входить і Голова правління, що передбачає можливість вирішення питання стосовно будь-якого члена Правління і Голова, незважаючи на змінені положення ст. 9.2.6. ч. 1 п. 4 Статуту, не є винятком. Збори не позбавлені права розглядати питання про відкликання Голови правління як окремим пунктом порядку денного, так і одночасно з вирішенням питань щодо інших членів Правління, тож міркування про те, що, буцімто, питання про відкликання Голови правління повинно було обов’язково стояти окремим пунктом порядку денного, необґрунтовані. Факт звернення головного акціонера і Голови Наглядової ради Товариства 29.03.2011 р. до Правління із листом про включення до порядку денного Загальних зборів питання про переобрання Голови правління (а.с. 46 т. 1) цих обставин не спростовує і за наявності в порядку денному інших вищезгаданих питань таке звернення не викликалося необхідністю. У цьому контексті слід також враховувати, що право оспорювати дії, пов’язані із включенням певного питання до порядку денного Загальних зборів акціонерів Товариства, як елемент реалізації корпоративних прав належить саме акціонерам товариства, проте – не позивачу, який не є акціонером, даних про оспорювання, заперечення будь-ким з акціонерів питань, включених до порядку денного зборів, немає.

Попри це, колегія суддів вважає за необхідне констатувати, що відмова Правління, зафіксована рішенням від 30.03.2011 р. (протокол № 51/1) (а.с. 47-48 т. 1), включити питання про переобрання Голови правління до порядку денного зборів не може бути визнана обґрунтованою. Лист про включення питання до порядку денного надійшов за 10 днів до Загальних зборів, питання поставив акціонер із часткою у 99,98% у статутному фонді, керівник якого є Головою Наглядової ради Товариства. Правління Товариства та його Голова зобов’язані діяти передусім в інтересах акціонерів. Як убачається з протоколу від 30.03.2011 р. засідання Правління, на ньому були присутні особисто чотири члени Правління, а ще двоє брали участь у засіданні із використанням засобів телефонного зв’язку, у включенні питання до порядку денного було відмовлено із посиланням на те, що збори відбудуться через 9 днів і внести зміни до порядку денного вже неможливо, маючи на увазі неможливість повідомити про це міноритарних акціонерів. Між тим, неможливість в умовах м. Ужгорода повідомити цих двох акціонерів, провести засідання Правління 29.03.2011 р., в т.ч., із використанням засобів телефонного зв’язку, повідомити акціонерів про прийняте рішення засобами факсимільного, електронного зв’язку нічим не стверджується, не був позбавлений Голова правління і права за погодженням із Головою Наглядової ради самостійно прийняти відповідне рішення (ст. 9.4. ч. 10 Статуту). До порядку денного не було включено питання, поставлене фактичним власником Товариства, водночас рішення за пунктом першим порядку денного було прийнято одноголосно і даних про порушення прав акціонерів – немає (а.с. 72-73 т. 1).

За таких обставин, прийняття зборами рішення про звільнення позивача узгоджується з положеннями як закону, так і Статуту Товариства, ґрунтується на контракті, установлених фактах, рішення прийнято уповноваженим органом у межах його компетенції. Доводи позивача про необґрунтованість рішення зборів через те, що постановою Наглядової ради від 04.02.2011 р. № ПР-73-1 (а.с. 51 т. 1) за ті ж результати, за які позивача було звільнено, його раніше було премійовано, не можуть братися до уваги. По-перше, пунктом 2.2. постанови було зобов’язано Правління провести суцільну перевірку стану бухгалтерського обліку, фінансової звітності та результатів фінансово-господарської діяльності Товариства щодо їх достовірності та відповідності законодавству, по-друге, рішення після такої перевірки було прийнято вищим органом Товариства, який не зв’язаний рішенням Наглядової ради і вправі дати свою і остаточну в межах Товариства оцінку відповідним фактам.

Укладення і припинення строкового трудового договору (контракту) здійснюється у письмовій формі та оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця (ст. 24 ч. 1 п. 3, ч. 3, ст. 36 ч. 1 п. 8 КЗпП України). Постанова Наглядової ради Товариства № ПР-74 від 08.04.2011 р. і наказ (розпорядження) від 08.04.2011 р. № 02/02-01 в.о. Голови правління Товариства про припинення трудового договору (контракту) із ОСОБА_1 з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП України), є похідними від рішення, прийнятого саме Загальними зборами про звільнення позивача і без такого рішення самостійного значення не мають. Цими діями уповноважених органів, посадових осіб роботодавця установленим порядком оформлене припинення трудового договору, вирішені питання, пов’язані із звільненням позивача з роботи, наказ (розпорядження) відповідає формі, установленій наказом Держкомстату України від 05.12.2009 р. № 489 (v0489202-08) "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці".

День звільнення працівника є останнім днем його роботи, за загальним правилом не допускається звільнення працівника з ініціативи власника в період його тимчасової непрацездатності (ст. 40 ч. 3, ст.ст. 47, 116 КЗпП України, п. 2.26. Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої наказом Мінпраці України, Мінсоцзахисту України і Мінюсту України від 29.07.1993 р. № 58, реєстрація в Мінюсті 17.08.1993 р. за № 110 (z0110-93) ). Оскільки позивачу 08.04.2011 р. був виданий листок непрацездатності, відповідач не вправі був визначити цей день датою звільнення, таким днем із урахуванням підтвердженого періоду тимчасової непрацездатності позивача є 18.04.2011 р. і у цьому розумінні звільнення з 08.04.2011 р. є незаконним. Водночас безпідставним є і твердження позивача про те, що до кінця робочого дня 08.04.2011 р. він виконував обов’язки Голови правління, оскільки після зборів у той же день позивачу був виданий листок непрацездатності.

Відтак, із твердженнями позивача про те, що відповідні постанова Наглядової ради та наказ (розпорядження) в.о. Голови правління Товариства – не тягнуть правових наслідків колегія суддів не може погодитись.

В основу рішення про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд поклав розрахунок, зроблений позивачем на підставі довідки про доходи за лютий-березень 2011 р. та даних про заробіток для нарахування пенсії загальною сумою у 22971,76 грн. (а.с. 113-116 т. 1), де не розшифровані складові нарахованих коштів, і заперечення відповідача з цього приводу – не перевірив. Між тим, згідно із офіційним розрахунком середньої заробітної плати позивача (а.с. 172, 203-204 т. 1) середня зарплата за лютий-березень 2011 р. складала 6912,79 грн., а суд не взяв до уваги п.п. 3, 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1998 р. № 100, відповідно до якого із премії, виплаченої позивачу за IV квартал 2010 р. в розмірі 5550,00 грн., мало бути включено до розрахунку лише 1850,00 грн., а матеріальна допомога (3700,00 грн.) і оплата відпустки (3488,88 грн.) при обчисленні середньої зарплати не повинні були враховуватися.

Суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позивачем вимог, останній розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд і зобов’язаний належно довести свої вимоги, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляції та вимог, заявлених у суді першої інстанції, про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови його обґрунтованості та доведеності (ст.ст. 10, 11, 57- 60, 212- 215, ст. 303 ч. 1 ЦПК України).

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що з тих підстав, з яких позов був пред’явлений, він не був доведений. рішення про звільнення позивача було прийняте і оформлене уповноваженими органами власника, підстави для прийняття такого рішення установлені контрактом, наявність цих підстав і фактів, що потягли дострокове припинення трудового договору, позивачем не спростована. Факти і обставини, що ними відповідач обґрунтовував по суті свою правову позицію щодо незаконності рішення суду, заслуговують на увагу, на що помилкова вказівка на корпоративний характер спору не впливає. Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув і ухвалив рішення про задоволення позову за відсутності законних і достатніх підстав для цього.