ПОСТАНОВА
Іменем України
17 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 669/524/16-а
провадження № К/9901/8856/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 669/524/16-а
за позовом ОСОБА_2 до Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії по перерахунку пенсії;
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Совгири Д. І., Білоуса О. В., Курка О. П.) від 27 вересня 2016 року, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, в якому просив:
- визнати протиправними дії та рішення Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 14 червня 2016 року щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії;
- зобов'язати Білогірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити перерахунок пенсії у відповідності до ст. 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року N 3723-XII "Про державну службу" (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії; далі - Закон N 3723-XII (3723-12)
) у розмірі 86 % від місячного заробітку, зазначеного в довідці Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області від 22 червня 2016 року № 22 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з дня звернення за перерахунком, тобто з 09 червня 2016 року;
- допустити до негайного виконання постанову суду в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсію в межах суми стягнення за один місяць;
- стягнути з відповідача судові витрати в сумі 551,20 грн.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що з грудня 2010 року перебуває на обліку в Білогірському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області та отримує пенсію, призначену йому відповідно до Закону № 3723-ХІІ (3723-12)
у розмірі 86 % від суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У зв'язку із збільшенням посадових окладів державним службовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п)
(далі - Постанова КМУ № 1013) та постанови Кабінету Міністрів України та від 06 квітня 2016 року № 292 "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" (далі - Постанова КМУ № 292), на думку позивача, у нього виникло право на перерахунок розміру призначеної йому пенсії, у проведенні якого відповідач протиправно відмовив.
3. Постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 11 липня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії.
Зобов'язано Білогірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії на підставі довідки Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області від 22 червня 2016 року № 22, виходячи з розрахунку 86 % від місячного заробітку, зазначеного у довідці від 22 червня 2016 року № 22 Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області та здійснити відповідні виплати з дня звернення за перерахунком - 09 червня 2016 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на користь ОСОБА_2 сплачений при зверненні до суду судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 367,47 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 13 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, а постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 11 липня 2016 року залишити в силі.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. 11 листопада 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на касаційну скаргу, в якому відповідач просив відхилити касаційну скаргу ОСОБА_2, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року залишити без змін.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)
, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 24 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 22 грудня 2010 року перебуває на обліку в Білогірському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області та отримує пенсію державного службовця, призначену йому відповідно до Закону № 3723-ХІІ (3723-12)
, в розмірі 86 % від суми заробітної плати, з якої було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
12. 09 червня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ (3723-12)
у зв'язку із збільшенням заробітної плати працюючим державним службовцям на підставі Постанови КМУ № 1013 та Постанови КМУ № 292. До вказаної заяви позивачем було додано довідку Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області від 22 червня 2016 року № 22 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.
13. Листом Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 14 червня 2016 року № 6/К/З ОСОБА_2 повідомлено, що для перерахунку його пенсії немає законних підстав. Відмова мотивована тим, що п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19)
(далі - Закон № 213-VIII (213-19)
) скасовано з 01 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про державну службу". З 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом № 3723-ХІІ (3723-12)
не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Разом з тим, відповідачем у вказаному листі зазначено, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (889-19)
(далі - Закон № 889-VIII (889-19)
), нормами якого не передбачено можливості проведення перерахунку пенсій.
14. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з дня набрання чинності Законом № 889-VIII (889-19)
пенсії державним службовцям нараховуються на загальних підставах (крім осіб вказаних у п. 10 та 12. Розділі XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону). Тобто, за вказаними особами зберігається право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону № 3723-XII (3723-12)
.
16. Відповідно до принципу закріпленому у ст. 58 Конституції України Закон № 889-VIII (889-19)
немає зворотної дії в часі і не може застосовуватися до спірних правовідносин.
17. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач обґрунтовано мав право на перерахунок пенсії з застосуванням норми закону, що діяла на час призначення пенсії і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
18. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії до законодавства внесено зміни, які не передбачають перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
19. До такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов виходячи з того, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19)
(далі - Закон № 76-VIII (76-19)
), який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і викладено цю норму у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".
20. Порядок здійснення перерахунку пенсії було визначено у п. 4 Постанови КМУ № 865, згідно якого у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
21. Постановою КМУ № 1013 виключено п. 4 Постанови КМУ № 865, який визначав порядок здійснення перерахунку пенсії державним службовцям.
22. Водночас вказаною Постановою КМУ № 1013, на яку посилався позивач як підставу для перерахунку пенсії, регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.
23. У зв'язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. У касаційній скарзі скаржник з посиланням на положення ст. 22, 58 Конституції України зазначає, що оскільки пенсію йому було призначено в грудні 2010 року, будь-які зміни до законодавчих актів, які були прийняті після цієї дати, ніяким чином не можуть впливати на відсоткове співвідношення розміру пенсії до розміру заробітної плати.
25. Скаржник вважає неприйнятним застосування для перерахунку його пенсії положень Закону № 3723-ХІІ (3723-12)
в редакції від 01 січня 2015 року.
26. На переконання скаржника, скасування п. 4 Постанови КМУ № 865 є скасуванням права на перерахунок пенсії державного службовця, що порушує норму прямо дії - ст. 22 Конституції України.
27. Також скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції не повідомивши про розгляд справи, призначеної на 27 вересня 2016 року о 10 год. 15 хв. у режимі відеоконференції, позбавив його можливості використати свої права, передбачені ст. 7, 10, 11 КАС України.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
29. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом № 3723-ХІІ (3723-12)
. Зокрема, ч. 1 ст. 37-1 цього Закону (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року) передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
30. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон № 76-VIII (76-19)
, яким, зокрема, ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".
31. Постановою КМУ № 1013, яка діє з 01 грудня 2015 року, було внесено зміни до Постанови КМУ № 865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу".
32. Положень, які б надавали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, Постанова КМУ № 1013 не містить.
33. 10 грудня 2015 року прийнято Закон № 889-VIII (889-19)
, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням.
34. У зв'язку з набуттям з 01 травня 2016 року чинності зазначеним Законом, положення Закону № 3723-XII (3723-12)
втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII (889-19)
).
35. Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (1058-15)
, ст. 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.
36. Постанова КМУ № 292, на яку посилається позивач у позовній заяві, відповідно до ст. 51 і 52 Закону № 889-VIII, встановлює мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, затверджує схему посадових окладів на посадах державної служби, розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців, і не передбачає ані можливості, ані механізму перерахунку пенсій державного службовця у зв'язку із змінами розміру заробітної плати.
37. Як вірно було встановлено судом апеляційної інстанції, після прийняття Кабінетом Міністрів України 09 грудня 2015 року постанови № 1013 та набранням чинності з 01 травня 2016 року Законом № 889-VIII (889-19)
чинним законодавством України не передбачено можливості перерахунку органами Пенсійного фонду України пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
38. У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (v001p710-99)
цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
39. Отже, з 01 грудня 2015 року - початку застосування Постанови КМУ № 1013, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII (889-19)
, який інакше врегульовує правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ст. 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
40. Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений Верховним Судом України у постанові від 07 листопада 2017 року по справі № 398/4332/16-а, Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року по справі № 745/458/16-а.
41. Відтак вірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_2 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.
42. Водночас, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивачеві не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист, оскільки не призвела до зменшення розміру пенсії.
43. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.
44. Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції його було позбавлено можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 7, 10, 11 КАС України, є безпідставними, оскільки згідно наявного у матеріалах справи поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, повістку про виклик до суду на судове засідання призначене на 27 вересня 2016 року о 10 год. 15 хв., позивач особисто отримав у відділенні поштового зв'язку 08 вересня 2016 року.
45. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
46. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
47. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
48. Оскільки Суд залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі № 669/524/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді В. М. Кравчук
О. П. Стародуб