Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О. А.

суддів: Бабія А.П., Варикаші О.Д.

при секретарі: Березовської Ю.С.

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі філії «Южне головне регіональне управління «ПАТ КБ « Приватбанк», ОСОБА_4 про припинення договорів поруки, договору іпотеки та скасування заборони за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року,

Позивачі звернулись з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі філії «Южне головне регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_4 про припинення договорів поруки, договору іпотеки та скасування заборони.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що між ЗАТ комерційним банком «Приватбанк»в особі філії «Южне головне регіональне управління»ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 24.07.2007 року було укладено кредитну угоду № 422М про надання кредиту на загальну суму 60 000 дол. США окремими частинами - траншами, а також договір про видачу траншу №422М/1.

В якості забезпечення виконання зобов'язання по укладеній кредитній угоді, між ЗАТ комерційним банком «Приватбанк» в особі філії «Южне головне регіональне управління»ЗАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були укладені договори поруки, за умовами яких позивачі зобов'язались в солідарному порядку відповідати перед ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі філії «Южне головне регіональне управління» АТ КБ «Приватбанк» за належне виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_4

Також ОСОБА_1 виступила майновим поручителем за належне виконання зобов'язання з боку ОСОБА_4 Згідно договору іпотеки, укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі філії «Южне головне регіональне управління» АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, остання передала в іпотеку належну їй на праві власності АДРЕСА_1.

Потім ОСОБА_4 уклав із ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі філії «Южне головне регіональне управління»АТ КБ «Приватбанк»другий договір про видачу траншу №422М/2, а зараз ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань.

Позивачі вважали, що обсяг їх відповідальності без їх відома збільшився тому дія договорів поруки та іпотеки повинна бути припинена, а заборона накладена приватним нотаріусом на відчуження квартири, що належить ОСОБА_1 - скасована.

Представник відповідача ПАТ «Приватбанк»в особі філії «Южне головне регіональне управління»ПАТ «Приватбанк» позов не визнав.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, сторони, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції посилався на те, що за кредитною угодою №422М/1від 24.07.2007 року, укладеною між ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Южне головне регіональне управління» АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4, Банк зобов'язався надавати грошові кошти ОСОБА_4 окремими частинами - траншами кредиту, сукупна величина сальдо по яким не буде перевищувати суму, обумовлену п.1.2 угоди, а саме 60 000 (шістдесят тисяч) доларів США. Видача частин кредиту здійснюється після підписання договору по видачі траншу, на строк і на умовах, передбачених в даній угоді, а також в договорі по видачі траншу.

24.07.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі філії «Южне головне регіональне управління» АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 був укладений договір по видачі траншу № 422М/1на суму у розмірі 60000 доларів США.

06.12.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі філії «Южне головне регіональне управління» АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 був укладений договір по видачі траншу № 422М/2 на суму 8 900 дол. США. Відповідно до розділу 3 договору, виконання зобов'язання позичальника по даному договору забезпечується згідно розділу 3 кредитної угоди №422М від 24.07.2007 р.

З договорів поруки № 422МР/1, №422МР /2, №422МР /3 від 24.07.2007 року, укладених між ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Южне головне регіональне управління»АТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, вбачається, що останні зобов'язалась перед Банком нести солідарну відповідальність за належне виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_4 по угоді №422М.

25.07.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі філії «Южне головне регіональне управління» ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, згідно якого іпотекою забезпечено виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитною угодою №422М від 24.07.2007 року ОСОБА_1 виступивши майновим поручителем ОСОБА_4, згідно договору іпотеки, передала в іпотеку належну їй на праві власності АДРЕСА_1.

Відповідно до п.1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства «Приватбанк», ПАТ «Приватнбанк»є правонаступником за всіма правами та обов'язками Закритого акціонерного товариства КБ «Приватбанк».

З розрахунку заборгованості за угодою № 422М від 24.07.2007 року, встановлено, що ОСОБА_4 здійснював погашення заборгованості по угоді про видачу траншу № 422М/1, та станом на 21.11.2007 року частково погасив заборгованість до 51095,79 доларів США, потім згідно договору по видачі траншу № 422М/2 позивач додатково надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 8 900 дол. США, таким чином, загальний розмір заборгованості, на момент видачі траншу за договором №422М/2 не перевищував 59995,79 доларів США, що відповідає умовам кредитної угоди №422М.

Судом встановлено, що транші за договором № 422 М/1 та договором №422М/2 видавались у межах загальної суми кредиту у рамках кредитної угоди №422М, а саме 60 000 дол. США., борг на час розгляду справи за спірною угодою не сплачений, що підтверджується розрахунком заборгованості наявним в матеріалах справи.

Згідно ч.1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Про умови укладеної кредитної угоди №422М, поручителі були повідомлені, обсяг їх відповідальності за взятими на себе зобов'язаннями не збільшився, з аналізу доказів вбачається, що відсутні підстави для припинення дії договору іпотеки та накладеної при цьому заборони від 25.07.2007 року, в зв'язку з цим відсутні підстави задоволення позову.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, при цьому відповідно до ст. 543 ЦК України кредитору належить право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Колегія погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 598 ЦК України, якою визначені підстави припинення зобов'язань поручителів, а саме, що зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання позивачів за договорами поруки припинились на підставі того, за договором №422М від 24.07.2007 року кредитор надав повну суму в розмірі 60 000 доларів США за яку позивачі виступали поручителями колегія вважає помилковими.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Перелік способів захисту цивільних справ та інтересів міститься в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Проте такого способу захисту, як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, а також визнання в судовому порядку припиненим договору іпотеки в зв'язку з припиненням договору поруки законодавством України не передбачено. Не передбачає такого способу й укладений між сторонами договір поруки, а також договір іпотеки.

Посилання в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції визначено зобов'язання позивачів сплатити відповідачу зобов'язання за кредитним договором №242 від 24.07.2007 року по видачі траншу №422 М/2 в розмірі 8900 доларів США є помилковими, оскільки зазначені посилання суду першої інстанції, стосуються правовідносин які виникли між Банком та ОСОБА_4

На підставі наведеного колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновок суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313- 315 ЦПК України, судова колегія,

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.